Вирок № 74467100, 31.05.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1011/17

Провадження № 1-кп/369/360/18

В И Р О К

іменем України

31.05.18 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого Бурбели Ю.С.,

за участю секретарів Солдатенко В.С.,Приходченко К.В.,

прокурорів Саркісян Д.В., Черкашин І.В., Островської Х.І.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який має вищу освіту, не працює, одружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за наступних обставин.

31.05.2015 близько 16 години 30 хвилин водій ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в с. Музичі Києво-Святошинського району Київської області по вул. Леніна в напрямку вул. Шевченка та зупинився біля будинку №1-А вул. Леніна.

В подальшому, ОСОБА_6 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав рух в напрямку вул. Харченко, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7, який впав перед стоячим автомобілем.

В результаті ДТП пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних синців та саден тулуба і кінцівок, забійної рани правої кисті, закритого перелому нижньої третини правої ліктьової кістки, множинних двосторонніх переломів ребер з розривами лівої легені, 400мл крові в лівій плевральній порожнині, перелому грудини, розриву селезінки, крові в черевній порожнині, переломи тазу, крововиливу в м’яких покривах правої тім’яно-скроневої ділянки, від яких 31.05.2015 року помер у лікарні.

Згідно висновку експерта №201 від 30.06.2015 смерть ОСОБА_7 наступила внаслідок множинних пошкоджень кісток скелету і внутрішніх органів з розвитком травматичного шоку.

В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п.п.: 1.5. (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.3. «б» (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний – бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); 10.1 (Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.) Правил дорожнього руху України.

Порушення ОСОБА_6 вимог п.п. 1.5., 2.3. «б», 10.1. Правил дорожнього руху України стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв’язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та показав суду, що 31.05.2015 приблизно о 16-й годині до нього додому прийшли знайомі два сусіди ОСОБА_7 та сусід на ім’я ОСОБА_8 і попросили його відвезти їх в магазин, на що він погодився. Михайло сидів ззаду, а ОСОБА_8 сидів зпереду на пасажирському сидінні. Коли вони приїхали до магазина, там була стоянка, і якась компанія випивала. Раптом з цієї компанії на дорогу вибігла дитина. Він зупинився і сказав людям, які були в компанії, щоб ті забрали дитину. Після його слів, батько дитини підійшов до нього та почав бити його кулаком в обличчя. Михайло і ОСОБА_8 вибігли з його машини та почали розбороняти його від нападника. Потім підбігли інші люди з цієї компанії, зав’язалася бійка. Йому були спричинені тілесні ушкодження на обличчі зламана щелепа, було боляче, кров заливала очі. Микола йому крикнув, щоб він сів в машину та їхав. Він погодився так зробити. Коли сів в машину і почав рух, перед автомобілем нікого не було. Повернувся додому. Після цього до нього приїхали невідомі люди і сказали, що він переїхав людину. Коли він їхав то не відчував, що він переїхав людину. Після його побиття у нього ліве око було заплившим, але правим оком він бачив добре. У вчиненому кається.

Потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що 31.05.2015 йому зателефонувала мати ОСОБА_1 та повідомила, що загинув батько. Цивільного позову не заявляє.

Потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що їх зателефонували люди і сказали, і сказали, що її чоловіка збила машина і забрала його в лікарню. Приблизно через півтора роки до неї зателефонував ОСОБА_6 і в них відбулася розмова. Цивільного позову не заявляє.

Потерпіла ОСОБА_3 показала суду, що їй зателефонував брат ОСОБА_2 і сказав, що батько помер. Наступного дня вони з братом поїхали на місце події, де лежали покривало та тапочки батька. Вона зайшла в магазин і питала продавця хто бачив події, які сталися. Цивільного позову не заявляє.

В судовому засіданні досліджені докази, якими сторона обвинувачення обгрунтовує винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Так, свідок ОСОБА_9 показала суду, що загиблого знала візуально. 31.05.2015 вона йшла з донькою по центру села Музичі. Стояла родина їхніх односельців ОСОБА_10. Вона до них привіталася. На зупинці було двоє чи троє людей. Коли йшли до зупинки то бачили, що їде машина. Потім почули шум і бачили, як з машини вийшов чоловік до якого підійшов ОСОБА_10 і став того бити. Підбігла компанія і стала відтягувати ОСОБА_10 від водія машини. Обличчя водія було в крові. Вадим продовжував його бити. Людей зібралося багато. Водій сів в автомобіль, вікно якого було відкрито, але ОСОБА_10 продовжував бити водія через вікно. Потім машина почала їхати, і вона побачила перед машиною голову чоловіка. Люди побігли за машиною і кричали щоб водій зупинився. Ноги чоловіка були під машиною. Машина зупинилася і люди перестали бігти. З машини вийшов чоловік, подивився, на чоловіка який був під машиною і втік. В подальшому від людей дізналася, що переїхали чоловіка. Уточнила, що ОСОБА_10 наносив дуже багато ударів ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_11 показала суду, що загиблого та обвинуваченого раніше не знала. В той день вона йшла з дитиною на зупинку і назустріч їм їхала машина. Коли вони дійшли до зупинки, то повернулися на шум. Вона побачила, як бють водія автомобіля. Потім побачила як водій розвертався і під колесами автомобіля був чоловік. Скільки було людей в автомобілі не бачила. Зазначила, що бачила обвинуваченого біля автомобіля. Бачила як ОСОБА_10 бив водія автомобіля. Бійка тривала приблизно п’ять хвилин. Коли автомобіль почав рух то люди стали кричати, щоб водій зупинився. Водій зупинився, але знову поїхав. Коли водій сів в автомобіль у нього обличчя було в крові. Стверджує, що тільки один чоловік бив водія, а інші люди лише намагалися розборонити їх.

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що з обвинуваченим не знайома, але в магазині в с. Музичі бачила його. В той день до них приїхали гості і син пішов їх випроводжати. Через деякий час вона почула крик і побігла за сином і невісткою. Бачила, що в автомобілі був обвинувачений. Бачила і чула як ОСОБА_10 кричав, щоб обвинувачений, який сидів в автомобілі, вийшов з неї. Коли обвинувачений сварився з її сином ОСОБА_10, то вона намагалася відштовхнути сина до паркану.В подальшому бачила і чула як свідок ОСОБА_12 била по автомобілю і кричала, щоб обвинувачений зупинився, тому що під машиною була людина. Коли водій почав рух, проїхав приблизно два метри, зупинився, з автомобіля вибіг якийсь чоловік і автомобіль знову почав рух. Приблизно 70 чи 80 метрів автомобіль протягнув потерпілого. Потім потерпілого поклали на покривало і викликали швидку. Звідки з’явився загиблий вона не знає. Вона вважає, що обвинувачений не бачив потерпілого. Якими колесами водій переїхав загиблого вона не бачила. Допомогу потерпілому надавали по сторонні люди.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що обвинуваченого в день подій побачив вперше. Він проводив гостей зі своєю дружиною і сином. Раптом виїхала машина на бордюр і чуть не наїхала на його дитину. З пасажирського сидіння вийшов потерпілий і пішов в магазин. З машини вийшов ще один пасажир і почав кидатися до нього в бійку. Він бачив, що за кермом був обвинувачений в стані алкогольного сп’яніння. Потім він побачив, що потерпілий вийшов з магазину і побачив також якийсь пакет на дорозі. Потім машина поїхала, зупинилася, здала назад і знову поїхала вперед. Більше він нічого не бачив, так як заспокоював свого сина. Бійки з обвинуваченим у нього не було, він просто заважав обвинуваченому сісти за кермо. Коли автомобіль тягнув людину він не бачив. Тілесних ушкоджень обвинуваченому він не наносив. Обвинувачений ображав його, тому коли той вийшов з машини, він заважав тому сісти за кермо. Стверджує, що у обвинуваченого могла появитися кров, оскільки той міг вдаритися об стінку автомобіля коли виривався. Зазначив, що за автомобілем бігли люди і кричали, щоб водій зупинився.

В судовому засіданні також досліджені інші докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, а саме:

- протокол огляду місця події від 31.05.2015, під час якого встановлені очевидці події (Т. 1 а.с. 8-14);

- схема до протоколу огляду місця події де зазначено слід волочиння тіла по дорозі (Т. 1 а.с. 15);

- протокол огляду транспортного засобу, згідно якого оглянутий автомобіль марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Т. 1а.с. 24);

- копія посвідчення водія ОСОБА_13 та копія реєстраційного талону на автомобіль НОМЕР_2 (Т. 1 а.с.25);

- постанова про визнання речовим доказом зазначеного автомобіля (Т. 1 а.с. 29);

- розписка про отримання вказаного транспортного засобу на зберігання (Т. 1 а.с. 31)

- висновок експерта № 291 від 30.06.2015, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа виявлено: множинні синці та садна тулуба і кінцівок, забійна рана правої кисті, закритий перелом нижньої третини правої ліктьової кістки, множинні двохсторонні переломи ребер з розривами лівої легені, 400мл крові в лівій плевральній порожнині, перелом грудини, розрив селезінки, кров в черевній порожнині, переломи тазу, крововилив в м’яких покривах правої тім’яно- скроневої ділянки. Смерть ОСОБА_7, 1948р.н., наступила внаслідок множинних пошкоджень кісток скелету і внутрішніх органів з розвитком травматичного шоку. Виявлені тілесні пошкодження відносяться до тяжких тілесних пошкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням смерті. Виявлені тілесні пошкодження утворились від дії тупих предметів, можливо при ДТП. 5. Виявлена в крові кількість етилового спирту 2,04%о за життя могла відповідати середньому ступеню алкогольного сп’яніння (Т. 1 а.с. 68-70);

-висновок експерта № 222/Е від 16.11.2015, відповідно до якого, згідно наданої медичної документації у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, мали пошкодження у вигляді перелому лівої виличної кістки, верхньої щелепи по Ле-фор2, а також навколо очної гематоми зліва і крововиливу в ліве очне яблуко. Описані пошкодження утворились від дії тупого (их/предмету (ів), по давності можуть відповідати строку і обставинам, вказаним у постанові, являлись небезпечними для життя у момент утворення, і відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних пошкоджень, так як потягли за собою тривалий розлад здоровя на термін більше 21-го дня (Т. 1 а.с. 73-74);

-висновок експерта № № 501441 від 22.06.2015, згідно якого рульове керування автомобіля марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, система робочого гальма цього автомобіля та елементи підвіски даного автомобіля несправностей що могли викликати погіршення або відмові в роботі вказаних систем перед подією не виявлено (Т. 1 а.с. 141-146);

-висновок експерта № 5-01/443 від 02.07.2015 згідно якого наїзд автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1,пішохода ОСОБА_7, найбільш вирогідно, відбувся в межах перехрестя. Встановити експертним шляхом де відносно елементів дороги, утвореної слідової інформації на місці ДТП відбування наїзд на цього пішохода ОСОБА_7 не вдається можливим по причині відсутності необхідного для цього комплексу слідової інформації. Описані механічні пошкодження, які могли утворитися на вказаному автомобілі внаслідок наїзду на пішохода ( Т. 1 а.с. 149-153);

-протокол слідчого експерименту від 19.01.2017 з фототаблицею, який проведений за участі підозрюваного ОСОБА_6, згідно якого останній на місці події відтворив обставини, за яких відбувся наїзд на ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 224-230)

Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що обвинувачений, потерпілі та свідки ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, крім свідка ОСОБА_10, в цілому давали правдиві показання суду, які відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами та свідчать про те, що діяння, яке ставилось у вину обвинуваченому, ним вчинено, а саме обвинувачений перебуваючи за кермом автомобіля здійснив наїзд на ОСОБА_7, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження від яких помер.

Показання свідка ОСОБА_10 про його непричетність до побиття обвинуваченого на місці події та спричинення ним останньому тілесних ушкоджень, після чого той розпочав рух на автомобілі, суд визнає такими, що не відповідають встановленим обставинам справи, суперечать показанням інших свідків та обвинуваченого в судовому засіданні.

Мотивом для дачі таких показань суд визнає намагання свідка уникнути в подальшому відповідальності за вчинене.

Проте, оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд також дійшов до висновку, про недоведеність наявності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Таких висновків суд дійшов виходячи з наступного.

Згідно статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; 4) чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення;

Згідно статті 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Згідно обвинувачення, ОСОБА_6 інкриміновано порушення вимог п.п. 1.5., 2.3. «б», 10.1. Правил дорожнього руху України, що за твердженням органу досудового розслідування стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв’язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП. В обвинуваченні також перераховані вимоги п.п.: 1.5. (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.3. «б» (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний – бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); 10.1 (Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.) Правил дорожнього руху України.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за статтями 286 - 288, 415 КК (2341-14) настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення певних правил спричинила з необережності потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його загибель. Якщо ж, порушуючи відповідні правила й усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, винний передбачав суспільно небезпечні наслідки і бажав або свідомо припускав їх настання, ці дії необхідно кваліфікувати за статтями КК, в яких встановлено відповідальність за умисні злочини проти життя та здоров'я особи.

Суд враховує, що відповідно до ст. 25 КК України, необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Саме необережна форма вини характерна для порушень правил безпеки руху й експлуатації транспорту.

Інтелектуальний елемент злочинної самовпевненості у законі відображений вказівкою на ставлення суб’єкта до суспільно небезпечних наслідків. Особа, здійснюючи певний вчинок і усвідомлюючи фактичний бік власного діяння, не оцінює свою поведінку як суспільно небезпечну. При цьому суб’єкт передбачає, що діяння, подібні вчиненому ним, взагалі призводять до суспільно небезпечних наслідків, однак саме вчинена ним дія (бездіяльність) таких наслідків не повинна спричинити.

Вольовий елемент злочинної самовпевненості полягає в тому, що особа легковажно розраховує на відвернення суспільно небезпечних наслідків. При цьому особа розраховує на цілком реальні обставини, котрі за своїми властивостями дійсно здатні відвернути настання наслідків.

Необережність у формі злочинної недбалості має місце, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була й могла їх передбачити (ч. 3 ст. 25).

Не передбачення особою наслідків свідчить про зневажливе ставлення до суспільних інтересів, недостатню передбачливість у здійсненні службових обов’язків, виконанні спеціальних правил, які регулюють певну діяльність.

Вольовий момент злочинної недбалості означає обов’язок особи передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків за дотримання обов’язкових для цієї особи запобіжних заходів (об’єктивний критерій); при цьому особа, маючи реальну можливість передбачити суспільно небезпечні наслідки своєї поведінки, не мобілізує свої психічні здібності для того, щоби здійснити вольові дії, необхідні для запобігання таких наслідків (суб’єктивний критерій).

В обвинуваченні зазначено, що ОСОБА_6 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав рух в напрямку вул. Харченко, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7, який впав перед стоячим автомобілем. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження від яких 31.05.2015 року помер у лікарні.

Проте в обвинуваченні неповно і неконкретно відображені реальні обставини за яких відбувся наїзд автомобіля, під керуванням обвинуваченого, на ОСОБА_8

Так, з показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та обвинуваченого встановлено, що:

- ОСОБА_6 розпочав рух на автомобілі не з власної а ініціативи, а змушений був їхатиз місця події щоб уникнути злочинного посягання на його здоров’я, яке відбулось в тому місці, куди він приїхав за проханням своїх знайомих, одним з яких був ОСОБА_8 (суспільна небезпечність та реальність цього злочинність посягання, підтверджена показаннями потерпілого, свідків та наведеним висновком експерта);

- ОСОБА_6 розпочав рух на автомобілі намагаючись уникнути злочинного посягання на його здоров’я, яке вже відбулось та в ході якого він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості - перелом лівої виличної кістки, верхньої щелепи, а також навколоочну гематому зліва і крововилив в ліве очне яблуко (підтверджено висновком експерта № 222/Е від 16.11.2015), внаслідок чого його обличчя було залите кров’ю і це не могло не вплинути на його здатність впевнено керувати транспортним засобом та дотримуватись вимог правил дорожнього руху;

- уникнути злочинного посягання іншим способом ОСОБА_6 не міг, оскільки, згідно показань свідків та обвинуваченого, нападник намагався витягти останнього з салону автомобіля щоб продовжити розправу і людям, які намагались відтягти нападника від обвинуваченого не вдалось в повній мірі це зробити, і нападник продовжував наносити удари в обличчя обвинуваченого через вікно автомобіля, яке було відкрите;

- ОСОБА_8 перед падінням перебував серед натовпу людей, кількість яких залишилась невстановленою, але всі допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що людей було «багато»;

- ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджено висновком експерта експерта № 291 від 30.06.2015 (Виявлена в крові кількість етилового спирту 2,04%о за життя могла відповідати середньому ступеню алкогольного сп’яніння), у звязку з чим його дії були важкопередбачуваними внаслідок можливого порушення координації рухів та і поведінки, що не відповідає обстановці, які є характерними для такого стану;

- як саме впав ОСОБА_8 перед автомобілем, коли та за яких обставин відбулось це падіння, а також чи не було його падіння наслідком поштовху з боку інших осіб або побиття ніхто із свідків, допитаних в судовому засіданні, не зміг повідомити;

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено чи мав обвинувачений за встановлених під час судового розгляду та наведених вище обставин можливість іншим способом, ніж розпочати рух на автомобілі, за кермом якого перебував, уникнути суспільно-небезпечного посягання, яке відбулось, та чи мав він, за вказаних обставин, у повній мірі можливість переконатись у безпечності початку руху для інших осіб; чи мав він можливість виявити, що перед його автомобілем знаходиться ОСОБА_7, який опинився за невстановлених обставин та у невстановленому положенні перед автомобілем обвинуваченого.

Суд також вважає, що залишаються недоведеним стороною обвинувачення:

-можливість обвинуваченого іншим способом, ніж продовжити рух на автомобілі, за кермом якого він перебував, уникнути суспільно-небезпечного посягання, яке, на його думку, мало відбутись, коли він проїхав кілька десятків метрів та зупинився зважаючи на вигуки людей, але побачив натовп, що прямував на нього, і, перебуваючи під впливом наслідків суспільно-небезпечного посягання, в результаті якого він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості та під впливом конфлікту, який відбувся, під час якого він відчував вороже ставлення до себе оточуючих;

-можливість обвинуваченого за вказаних обставин виявити, що під його автомобілем знаходиться ОСОБА_8, який опинився там раніше, перед тим як обвинувачений розпочав рух від магазину, та тримався до зупинки за частини автомобіля під його днищем.

Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку про недоведеність наявності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, наявності в діянніобвинуваченого вини у формі злочинної самовпевненості або у формі злочинної недбалості.

Крім того, суд також приймає до уваги що стороною обвинувачення як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду залишено невстановленим і безпосередньо не зазначено в обвинуваченні місце наїзду автомобіля на ОСОБА_7, а саме, не зазначено - чи відбувся наїзд на ОСОБА_8 коли обвинувачений, після його побиття, вперше розпочав рух автомобіля і ОСОБА_8 опинився під цим автомобілем та тримався за його частини, чи після нетривалої зупинки автомобіля, коли обвинувачений побачив людей, які бігли до нього з вигуками, і знову продовжив рух.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати невинним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України та виправдати за не доведеністю наявності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Речовий доказ у справі: Автомобіль марки «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1, який повернуто власнику. залишити у його користуванні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Суддя Бурбела Ю.С.