Постанова № 74466989, 31.05.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/2807/17 Провадження № 22-ц/795/510/2018 Головуючий у I інстанції – Олійник В. П. Доповідач - Лакіза Г.П.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Лакізи Г.П.,

суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.,

секретар: Поклад Д.В.,

за участю: представника позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області в складі судді Олійника В.П. від 05 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

- третя особа - Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго",

У С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовов до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, в якому просили зобов'язати ОСОБА_4 відновити електропостачання житлового будинку за адресою: м. Ніжин, вул. Євлашівська, 44, та стягнути понесені ними судові витрати по справі.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 лютого 2018 року позов задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користуванні житловим будинком №44 по вул. Євлашівська м. Ніжина Чернігівської області шляхом зобов'язання ОСОБА_4 відновити електропостачання житлового будинку №44 по вул. Євлашівська м. Ніжина Чернігівської області через відповідне звернення у встановленому порядку до Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго". Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 640 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 зводяться до того, що оскаржуване рішення суду є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

ОСОБА_4 зазначає, що з моменту придбання нею житлового будинку №44 по вул. Євлашівська м. Ніжина Чернігівської області, колишня його власниця ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_1 без її згоди проживають у цьому будинку, не бажають знятися з реєстрації та не допускають її на територію земельної ділянки та до будинку. Направлене нею їм повідомлення про зобов'язання укладення договору найму житла залишилося без відповіді.

Також ОСОБА_4 вказує, що ст. 150 ЖК України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Таке ж право дає їй і ст. 41 Конституції України. Оскаржуваним судовим рішенням вона позбавлена права розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – залишенню без змін, враховуючи таке.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що ОСОБА_4 належить на праві власності житловий будинок загальною площею 72,2 кв.м, житловою площею 41,0 кв.м, та земельна ділянка площею 0,884 га, кадастровий номер 7410400000:03:008:0051, що знаходяться за адресою: м.Ніжин, вул. Євлашівська, №44, Чернігівської області, що підтверджується Свідоцтвом від 23 липня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1112, приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_6, посвідченим відповідно до статей 54, 62 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акту державного виконавця на реалізацію предмета іпотеки, затвердженого 09 липня 2012 року начальником ВДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області (а.с.9).

ОСОБА_4 придбала цей житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельною ділянкою з прилюдних торгів, що підтверджується протоколом № 25-036/12-1 проведення прилюдних торгів від 29 червня 2012 року та актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09 липня 2012 року(а.с.8, 7).

До цього будинок належав на праві приватної власності ОСОБА_2 згідно договору дарування житлового будинку, який посвідчений 31 травня 2008 року приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №1671, право власності зареєстровано згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19039919, виданого КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради 02 червня 2008 року, номер запису 2015 в книзі 7, реєстраційний номер обєкта 22735096.

Спірний будинок хоча і був предметом іпотечного договору від 05 червня 2008 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" і ОСОБА_2, але не придбавався за рахунок коштів кредиту, ОСОБА_2 була власником вказаного будинку та земельної ділянки на підставі договорів дарування. З врахуванням цієї обставини, рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 19 серпня 2016 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення із буд.44 по вул. Євлашівська м. Ніжина Чернігівської області (а.с.13-16).

ОСОБА_1 зареєстрований в спірному будинку з 20.11.2008 (а.с.11,12).

З повідомлення ПАТ "Чернігівобленерго" від 30 червня 2017 року №1493 вбачається, що електропостачання до будинку, розташованому за адресою: м. Ніжин, вул. Євлашівська, 44, було припинено 18 травня 2017 року на підставі заяви від власника будинку (а.с.20). В судовому засіданні ОСОБА_4 цей факт не заперечувала.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі правомірно проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1, власником якого є ОСОБА_4, мають право користуватись жилим приміщенням, зокрема, і послугами електропостачання, яке припинене за ініціативою ОСОБА_4, як власника будинку. Суд зазначив, що вчинивши дії по припиненню електропостачання, ОСОБА_4 порушила вимоги ст.13 ЦК України, що є підставою для усунення перешкод позивачам у користуванні будинком шляхом зобов'язання відповідача відновити електропостачання даного будинку через відповідне звернення у встановленому порядку до ПАТ "Чернігівобленерго". Судом не було взято до уваги посилання ОСОБА_4 на порушення позивачами умов користування електричними приладами, оскільки воно не підтверджено доказами у встановленому порядку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, зважаючи на таке.

Статтею 41 Конституції України, на порушення судом норм якої вказує ОСОБА_4 в апеляційній скарзі, встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Проте, в цій же статті зазначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

З цією статтею Конституції кореспондується стаття 13 ЦК України, якою встановлено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав цих вимог, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачі мають право користуватися спірним житловим будинком, зокрема, і послугами електропостачання. Подавши заяву до енергопостачальної організації про припинення електропостачання до належного їй на праві власності будинку, ОСОБА_4 створила перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у користуванні цим будинком, в якому вони проживають на законних підставах, оскільки відсутність електропостачання до будинку створює неналежні умови проживання в будинку.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що створені ОСОБА_4 перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користуванні житловим будинком №44 по вул. Євлашівська м. Ніжина Чернігівської області підлягають усуненню шляхом зобов'язання ОСОБА_4 відновити електропостачання житлового будинку №44 по вул. Євлашівська м. Ніжина Чернігівської області через відповідне звернення у встановленому порядку до Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго".

Доводів на спростування такого висновку суду першої інстанції апеляційна скарга ОСОБА_4 не містить.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, як таке, що ухвалене судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В засідання апеляційного суду позивачами надано квитанцію до прибуткового касового ордера №б/н від 27 квітня 2018 року про сплату ОСОБА_2 адвокату ОСОБА_3 4000 грн. за договором про надання правничої допомоги (а.с.28-29, 30-31); ордери на надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 31.05.2018 серія ЧН №017148 та №017149 відповідно, та затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.02.2018 №57 Рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару.

З врахуванням приписів статей 137, 141 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що понесені ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають частковому відшкодуванню - в сумі 2000 грн., які належить стягнути на її користь з ОСОБА_4, зважаючи на те, що справа є не складною, адвокатом витрачено одну годину на участь в засіданні апеляційного суду, а виконання інших послуг або робіт адвокатом не доведено. Ставки адвокатського гонорару, що затверджені рішенням Ради адвокатів області носять рекомендаційний характер; статтею 137 ЦПК України застосування ставок адвокатського гонорару не визначено як підстава відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному розмірі, без врахуванням приписів ч.3 та ч.4 ст.137 ЦПК.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 367, 368, 374 п.1 ч.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 лютого 2018 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2000 грн. у рахунок відшкодування судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 05 червня 2018 року.

Головуючий:Судді: