Постанова № 74466760, 31.05.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 683/3018/17

Провадження № 22-ц/792/855/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Гринчука Р.С.,

суддів: Грох Л.М., Костенка А.М.,

секретар - Задвірний В.І.,

з участю представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовами ОСОБА_1, яка діє також в інтересах малолітньої ОСОБА_7. ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, завданої злочином з апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_3, на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2018 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 у своїх інтересах а також в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ПАТ «СК «Провідна» та з урахуванням збільшених позовних вимог просила суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 476000 грн., на користь дочки 495000 грн. моральної шкоди, заподіяної злочином, 239014 грн. 16 коп. на користь дочки шкоди, заподіяної в зв'язку з втратою годувальника, щомісячно, рівними платежами, починаючи з дня народження дитини і до її повноліття; з ПАТ СК «Провідна» на свою користь та на користь дочки по 5000 грн. моральної шкоди, заподіяної злочином, а також на користь дочки 100 000 грн. на відшкодування шкоди, пов'язаної в зв'язку з втратою годувальника, щомісячними рівними платежами, починаючи з дня народження дитини і до досягнення нею вісімнадцятиріччя.

На обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок ДТП загинув її чоловік, ОСОБА_8

Винуватцем у вчиненні ДТП є ОСОБА_3, який під час керування власним транспортним засобом допустив порушення Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив наїзд на її чоловіка, ОСОБА_8 під час перебування його на пішохідному переході в м. Старокостянтинові.

Неправомірними діями, які призвели до смерті її чоловіка, ОСОБА_3 заподіяв їй та дочці моральних страждань. Розмір визначеної нею моральної шкоди вона просить стягнути з страхової компанії в межах ліміту відповідальності, а решту коштів - із заподіювача шкоди. При цьому просила суд врахувати добровільну оплату ОСОБА_3 19000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В позовній заяві ОСОБА_5, матір загиблого ОСОБА_8, просила суд стягнути з ОСОБА_3 495000 грн. моральної шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок смерті сина, а за ПАТ «СК Провідна» 23157,90 грн. понесених нею витрат на поховання сина та спорудження надгробного пам'ятника.

Також в суд з позовом звернувся батько загиблого ОСОБА_8, ОСОБА_6, який просив суд стягнути з ОСОБА_3 495000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті сина, 5000 грн. моральної шкоди з ПАТ «СК «Провідна» та 2257,99 грн. витрат, пов'язаних із похованням сина.

Ухвалами Старокостянтинівського районного суду від 01.12.2017 року вищевказані позви об'єднані в одне провадження.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16.03.2018 року позов ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_7, задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 153257 грн. 21 коп. моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_7, 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_7, 172257 грн. 21 коп. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_7, на відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника по 1333 грн. 40 коп. щомісячними платежами, починаючи з 27 листопада 2012 року і до досягнення дитиною вісімнадцяти років - 27 листопада 2030 року.

В решті позову ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_7, відмовлено.

Позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_5 5000 грн. моральної шкоди та 9352 грн. витрат на виготовлення та встановлення надгробного пам'ятника.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 172257 грн. 21 коп. моральної шкоди.

В решті позову ОСОБА_5 відмовлено.

Позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_6 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 162257 грн. 21 коп. моральної шкоди.

В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «СК «Провідна» просило рішення суду в частині стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовів в цій частині. В іншій часині рішення суду не оскаржувалося.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що при вирішенні питання щодо стягнення моральної шкоди суд не в повній мірі встановив фактичні обставини справи, допустив порушення норм матеріального права, зокрема вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати рішення суду в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7 на відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника по 1333,40 грн. щомісячними платежами, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 і до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3.

Обґрунтовуючи свою позицію апелянт зазначив, що суд не врахував тієї обставини, що позивач ОСОБА_1 на момент смерті чоловіка, ОСОБА_8, перебувала на його утриманні, оскільки знаходилася у відпустці в зв'язку з пологами, тому при визначенні частки, яка підлягає стягненню на користь малолітньої ОСОБА_7 слід було також врахувати цю обставину, і відповідно зменшити розмір відшкодування до 898,80 грн. на місяць., що становитиме 190 941,84 грн. в загальній сумі. В той же час він вважає, що позивач взагалі не має права на отримання відшкодування, оскільки страхова компанія повністю сплатила шкоду у зв'язку з втратою годувальника в межах ліміту відповідальності, в розмірі 100 000 грн., тому правових підстав стягувати з нього додаткову шкоду не має.

В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали свою апеляційну скаргу, проти апеляційної скарги страхової компанії заперечили.

Позивачі в суді заперечили проти апеляційних скарг, повністю підтримали рішення суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «СК «Провідна» підлягає частковому задоволенню, апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та постановлення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

При вирішенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди за рахунок страхової компанії судом було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, в зв'язку з чим рішення підлягає зміні в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди. В іншій частині рішення суду відповідає вимогам процесуального і матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, керуючи власним транспортним засобом, «DAEWOO LANOS», в м. Старокостянтинові, порушивши вимоги п.п. 12.3., 18.1. Правил дорожнього руху України, на пішохідному переході проїжджої частини автомобільної дороги допустив наїзд на ОСОБА_8, який переходив дорогу, внаслідок чого останній помер на місці.

Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17.04.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Відповідальність ОСОБА_3 була застрахована відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеному з ПАТ «СК «Провідна» (страховий поліс №АВ/5874011 від 30.01.2012 року). Термін дії страховки - з 31.01.2012 року по 30.01.2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє також в інтересах малолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в частині стягнення моральної шкоди з страхової компанії суд обґрунтовано виходив з того, що позивачі мають право на таке відшкодування за рахунок відповідача у відповідності з вимогами закону. В той же час суд допустив помилку при визначенні розміру такого відшкодування.

Статтями 22, 23, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-IV в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано питання відшкодування шкоди, заподіяної життю потерпілого, його смертю.

Зокрема, п. 22.3. ст. 22 Закону №1961-IV встановлено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 9.3. статті 9 вищевказаного Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.

Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

В п. 27.1. ст. 27 Закону №1961-IV визначено, що право на відшкодування за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого, мають особи, які знаходяться на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Стягнувши з страхової компанії на користь позивачів по 5000 грн. моральної шкоди кожному суд не врахував вищевказані положення Закону №1961-IV, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, провів розрахунок розміру моральної шкоди, виходячи з ліміту відповідальності, визначеного договором страхування (поліс №АВ/5874011) від 30.01.2012 року, який становив 100000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю. В даному випадку розмір морального відшкодування підлягає обрахуванню, виходячи з обов'язкового ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, встановленому п. 9.3 ст. 9 вказаного закону, у розмірі 51000 грн., 5% від яких становитиме 2550 грн., які і підлягають відшкодуванню потерпілим за рахунок страхової компанії.

Посилання ПАТ «СК «Провідна» в своїй апеляційній скарзі на те, що позивачі ОСОБА_1, яка діє також в інтересах малолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є суб'єктами права на отримання моральної шкоди за Законом №1961-IV є безпідставним виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно з ч.ч. 2 ст.ст. 1167, 1168 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряд, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В статті 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Як вбачається з матеріалів справи, що також було встановлено судом і сторонами не оскаржувалося, батьки загиблого ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також його дружина, ОСОБА_1, понесли витрати на поховання потерпілого, Крім того, ОСОБА_1 на дату смерті чоловіка перебувала у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами, а дочка ОСОБА_7 народилася після смерті батька, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За таких обставин, з урахуванням вищезазначених вимог Закону №1961-IV та ЦК України, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачі мали право на отримання відшкодування моральної шкоди за рахунок ПАТ «СК «Провідна», в порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Доводи апелянта про те, що позивачі не є потерпілими в розумінні Закону №1961-IV не спростовують висновків суду в цій частині, оскільки право ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на отримання відшкодування моральної шкоди визначено зазначеними вище нормами Закону (п. 27.1 ст.27 Закону №1961-IV).

Є також необґрунтованим і посилання апелянта ОСОБА_3 на неправильне вирішення судом питання відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Вирішуючи спір в цій частині суд обґрунтовано виходив з того, що в зв'язку зі смертю ОСОБА_8, який був батьком малолітньої ОСОБА_7, остання має право на страхове відшкодування у зв'язку із смертю годувальника на підставі п.п. 27.2, 27.4 Закону №1961-IV, обрахованого відповідно до Порядку проведення розрахунку розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку із смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, затвердженого постановою КМУ №1776 від 31.12.2004 року.

При цьому суд прийшов до правильного висновку про те, що оскільки ПАТ «СК «Провідна» повністю сплатила необхідну страхову суму на користь позивача, тому в порядку ст. 1200 ЦК України відшкодування шкоди повинно бути проведено за рахунок коштів безпосереднього заподіювача шкоди, винуватця у смерті потерпілого, ОСОБА_3

Частинами 2, 3 ст. 1200 ЦК України передбачено порядок нарахування цієї шкоди, який є відмінним від порядку, який передбачений для відшкодування шкоди Законом №1961-IV, тому не має підстав стверджувати про те, що відшкодування шкоди, яке передбачене ЦК України та вищевказаним Законом є одним і тим же видом відшкодування, про що зазначив ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі.

При проведенні розрахунку розміру відшкодування шкоди в прядку ст. 1200 ЦК України суд правильно визначив частку, яка має бути сплачена відповідачем на користь дитини позивача, з урахуванням тієї обставини, що на день смерті потерпілого, його дружина була працездатною особою, тобто не перебувала на утриманні свого чоловіка, і тому її частка не повинна бути врахована при визначенні розміру відшкодування. На дату загибелі ОСОБА_8, ОСОБА_1 працювала на посаді медичної сестри Старокостянтинівської ЦРЛ, однак перебувала у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами. При цьому за період з червня 2012 року по листопад 2012 року включно вона отримувала заробітну плату, що підтверджується довідкою Старокостянтинівської ЦРЛ №350 від 04.12.2012 року.

Визначивши загальний розмір відшкодування шкоди в сумі 288 014,40 грн., з урахуванням вимог ч. 1 ст. 1202 ЦК України суд обґрунтовано встановив розмір щомісячного платежу в сумі 1333,40 грн., починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 і до ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто до досягнення дитиною вісімнадцяти років.

Не впливають на правильність рішення суду також і інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2018 року в частині стягнення моральної шкоди з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» змінити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, по 2550 грн. моральної шкоди кожному, а всього 10200 грн. моральної шкоди.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 04.06.2018 року.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук

Головуючий у першій інстанції - Сагайдак І.М. Доповідач - Гринчук Р.С.

Категорія № 30,31