Постанова № 74465857, 01.06.2018, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/2466/17

Провадження № 2-а/663/18/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Клімченка М.І.,

при секретарі Молошенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання незаконними постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про оскарження постанов №56/966-1/01-22 та №55/96-2/01-22 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посилаючись на те, що 28 вересня 2017 року, заступником начальника Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення. 12 жовтня 2017 року, було винесено вказані постанови, якими позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абз.1 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 60 624,00 грн. та п.1 ч.2 ст.2 того ж Закону та накладено штраф у сумі 60624,00 грн.

Вважає, що оскаржувані постанови винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права та повинні бути визнані незаконними та скасовані, оскільки відповідно до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 вересня 2017 року, об’єктом перевірки був готель «Тиха Гавань» по вул.Соборна, 3 в м.Херсоні, де було встановлено експлуатація об’єкту будівництва без введення його в експлуатацію. В той же час, відповідно до рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 17 жовтня 2011 року, по справі №2-3546/11, вказаний об’єкт знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 22. Право власності на вказаний об’єкт було зареєстровано 15 грудня 2011 року. Окрім того, власником готелю є фізична особа ОСОБА_1. Ніякого будівництва у вказаному готелі не ведеться. Проведення позапланової перевірки проводилось без присутності представників позивача та без участі самого позивача, представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки не були надіслані до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

У зв’язку з викладеним просить поновити строк звернення до суду, визнати незаконними та скасувати самі оскаржувані постанови.

Від позивача надійшла заява слухати справи за його відсутності, на задоволенні адміністративного позову наполягав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи попереджався належним чином, відзив на адміністративний позов до суду не надав.

Від відповідача надійшла заява про повернення адміністративного позову внаслідок пропуску позивачем строку на його подачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

28 вересня 2017 року заступником начальника Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.

Згідно вищевказаного протоколу, під час проведення позапланової перевірки, вказаною посадовою особою було виявлено експлуатацію об’єкту будівництва без введення в експлуатацію в установленому порядку, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена абз.1 п.4 ч.2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».

12 жовтня 2016 року Управлінням з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради винесено постанову №56/966-1/01-22 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної відповідальності» та накладено штраф у розмірі 60624,00 грн.

Того ж дня Управлінням з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради винесено постанову №56/966-2/01-22 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної відповідальності» та накладено штраф у розмірі 60624,00 грн.

Не погоджуючись із вищенаведеною постановою позивач звернувся до суду.

Як на підставу для скасування оскаржуваної постанови позивач посилається на порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки та відсутність самого порушення про яке зазначено в оскаржуваній постанові.

Щодо вимог позивача про порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, суд зазначає наступне.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки визначені ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п. 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа Інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно із п. 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п.12 Порядку, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

- за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Пунктом 13 Порядку встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідачем під час розгляду справи не спростовано ствердження позивача про те, що для проведення планової перевірки були відсутні підстави для її проведення, керівником відповідача не виносився відповідний наказ, на підставі якого повинно було видано направлення на проведення перевірки, позивач не був належним чином проінформований (повідомлений) щодо проведення відповідачем перевірки, акт перевірки представниками відповідача не складався, позивача не було повідомлено про час та місце слухання його справи.

За таких обставин, суд вважає, що посадовими особами відповідача було порушено порядок проведення позапланової перевірки.

При цьому суд стверджує, що у разі складання акту перевірки з порушенням порядку її проведення, результати перевірки не можуть вважатись правомірними незалежно від того, чи були виявлені порушення законодавства. Виключно правомірні дії посадових осіб суб’єктів владних повноважень є юридичними фактами в адміністративній процедурі. В діяльності суб'єкта владних повноважень, існує принцип ланцюга юридичних фактів, який означає, що всі дії, рішення органу влади, які в силу закону передують певному рішенню, мають бути правомірними, у випадку неправомірності будь-якої з дій/рішень у суб’єкта владних повноважень не виникає право на вчинення наступної дії в ланцюгу, а тому остаточне рішення в будь-якому разі є неправомірним, так як не відповідає ч.2 ст. 19 Конституції України.

Щодо суті самого порушення, суд зазначає наступне.

12 жовтня 2016 року Управлінням з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради винесено постанову №56/966-1/01-22 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної відповідальності» та накладено штраф у розмірі 60624,00 грн. з якої вбачається що ФОП ОСОБА_1 експлуатує об’єкт будівництва без введення його в експлуатацію в установленому законом порядку.

Того ж дня Управлінням з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради винесено постанову №56/966-2/01-22 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної відповідальності» та накладено штраф у розмірі 60624,00 грн., з якої вбачається що ФОП ОСОБА_1 виконує будівельні роботи без оформлення права на їх виконання.

Відповідно до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 вересня 2017 року, об’єктом перевірки був готель «Тиха Гавань» по вул.Соборна, 3 в м.Херсоні, де було встановлено експлуатація об’єкту будівництва без введення його в експлуатацію. Протоколу про виконання якихось будівельних робіт ФОП ОСОБА_1 не складалось.

В той же час, відповідно до рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 17 жовтня 2011 року, по справі №2-3546/11, за ОСОБА_1 було визнано право власності на житловий будинок літ.З, загальною площею 640,7 кв.м, що розташований за адресою: м.Херсон, вул.К.Маркса, 13, квартири №№21, 22.

Відповідно до змісту позовних вимог, саме у вказаному приміщенні позивачем здійснюється діяльність готелю та стверджується, що ніякого будівництва за вказаною адресою (м.Херсон, вул.К.Маркса, 13, квартири №№21, 22) не ведеться.

Відповідачем не надано доказів, що саме позивачем та саме за вказаною ним адресою (м.Херсон, вул.Соборна, 3) здійснюється експлуатація об’єкту будівництва без введення його в експлуатацію та виконується будівельні роботи без оформлення права на їх виконання, а доказів вчинення зазначених порушень містобудівного законодавства та того, що вони здійснені саме позивачем відповідачем не надано.

Підсумовуючи, суд зазначає, що згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд стверджує, що в ході розгляду справи відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем містобудівного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання про поновлення строку суд враховує вимоги ст.6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, з якої випливає обов'язок держави забезпечити особі реальну можливість доступу до захисту своїх прав в суді, у противному випадку, це можна розглядати як порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантований п.1 ст.6 вказаної Конвенції.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом (ч.4 ст.6 КАС України).

Відповідно до матеріалів адміністративного позову, 21 жовтня 2017 року ФОП ОСОБА_3 був отриманий конверт від відповідача, який містив оскаржувані постанови та протокол.

До суду з адміністративним позовом позивач звернувся 30 жовтня 2017 року, про що свідчить відмітка на конверті, тобто через 9 днів після отримання оскаржуваних постанов та протоколу.

Суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, а тому його слід поновити.

Врахувавши вищевикладене, суд враховує вищевказані норми процесуального права та надає позивачу реальну можливість скористатись його правами на справедливий судовий захист, і вважає, що строк звернення до адміністративного суду з даним позовом позивачем пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 2,77, 123, 241, 243, 245 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанов в справі про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання незаконними постанов – задовольнити.

Скасувати постанови №56/9661/01-22 та №55/969-2/01-22 від 12 жовтня 2017 року винесені начальником управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_4, якими ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Скадовського районного суду

Херсонської області ОСОБА_5