Рішення № 74465772, 23.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2018 Справа №607/5611/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О. М.

за участю секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 міської ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали в суд позов до відповідача ОСОБА_7 міської ради про визнання права власності на квартиру № 3, загальною площею 85,2 кв. м., житловою площею 50,6 кв. м., що знаходиться в будинку № 23 по проспекту Злуки в м. Тернополі, по 1/5 її частини кожному. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 03 лютого 2004 року ОСОБА_2 видано ордер на склад сім’ї: ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4 (невістка), ОСОБА_5 (внучка) на зайняття жилого приміщення № 3 в гуртожитку за адресою: проспект Злуки, 23 м. Тернопіль, загальною площею 52,4 кв. м., житловою площею 34,2 кв. м. У помешканні за адресою: проспект Злуки, 23/3 в м. Тернопіль, сім’я позивачів зареєстрована та фактично проживає з 2004 року. Вказаний гуртожиток належав виробничому об"єднанню “Текстерно”, на даний час його власником є ОСОБА_7 міська рада. Вказують, що 28 грудня 2017 року позивачі звернулися до ОСОБА_7 міської ради із заявою про отримання у власність займаного ними житла в гуртожитку за адресою: проспект Злуки, 23/3 в м. Тернопіль, долучивши до заяви усі необхідні документи. Однак,ОСОБА_7 міська рада відмовила їм у приватизації вказаного помешкання, у зв'язку з чим просять визнати за ними право власності на згадувану квартиру.

Позивачі у судове засідання не з’явилися, однак подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують та просять його задовольнити.

Представник ОСОБА_7 міської ради у судове засідання не з’явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, подавши відзив на позов, в якому посилається на те, що позивачі не довели процедуру узаконення до кінця, оскільки останні не виконали умови, за якої могло б бути погоджено самочинне будівництво. Також, позивачі здійснюючи добудову до кімнати № 3 в гуртожитку № 23 по проспекту Злуки в м. Тернополі за відсутності дозвільних документів порушили норми діючого законодавства.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

03 лютого 2004 року виробничим об’єднанням “Текстерно” на ім’я ОСОБА_2, видано ордер на квартиру в житловому будинку без права власності № 55, який дає на право зайняття з сім’єю з чотирьох осіб житлової площі в двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 52,4 кв. м., житловою площею 34,2 кв. м. До складу сім’ї ОСОБА_2 входять: ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4 (невістка), ОСОБА_5 (внучка).

Рішенням ОСОБА_7 міської ради № 5/30/130 від 27.11.2009 р. про надання дозволу на приватизацію, вирішено дозволити приватизацію жилих приміщень у гуртожитку по пр. Злуки, 23 квартир, зокрема № 3 та ін. Органу приватизації КП «Міське бюро технічної інвентаризації» провести приватизацію даних квартир у відповідності до чинного законодавства.

14 травня 2010 року постійнодіюча комісія з питань, пов’язаних із самочинним будівництвом на території міста Тернополя, погодила позивачу ОСОБА_2 будівництво добудови до кімнати № 3 гуртожитку № 23 по пр. Злуки, що в м. Тернополі.

Як вбачається із експертного висновку № 95 ПВ, виданого 24 червня 2010 року Управлінням з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Тернопільській області, проведеною експертизою правильності і повноти виконання протипожежних вимог діючих нормативних актів у проекті № 02/06/10 “Приведення до відповідності державним будівельним та санітарним нормам добудови до квартири АДРЕСА_2” порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.

Відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 13.01.2010 р. № 05.03.02-07/76206, вбачається, що за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи звіт про проведення технічного обстеження добудови до квартири АДРЕСА_3 відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і може бути погоджений (затверджений).

Згідно проекту приведення до відповідності державним будівельним та санітарним нормам добудови до квартири № 3 гр. ОСОБА_2 за адресою: пр. Злуки, 23 в м. Тернополі, виготовленого СПД ФО ОСОБА_8, встановлено, що дане приміщення знаходиться в нормальному експлуатаційному стані та надійності несучих конструкцій і стану інженерних мереж і може використовуватись як житлові приміщення квартири.

Згідно довідки 30.01.2018 р. за вих. № 11 ТВБВ № 10019/08 ПАТ «Державний ощадний банк України» вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 включені в списки для приватизації житла за адресою: м. Тернопіль вул. Злуки, 23/3. Житлові чеки не використано.

Згідно довідок за № 3693, 3694, 3695, 3691, 3692 від 26.12.2017 р., виданих ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що станом на 29.12.2012 р. позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно обліку технічної інвентаризації в м. Тернополі не мають зареєстрованого права власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі.

Відповідно до довідки ПП «ТернопільКомСервіс» від 27.12.2017 р. за № 6037, виданої гр. ОСОБА_2 про те, що вона дійсно зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 і займає житлову площу 34,2 кв. м. та власником особового рахунку цієї житлової площі. Разом з нею на квартирному обліку перебувають: ОСОБА_3 – син, ОСОБА_4 – невістка, ОСОБА_5 – онука та ОСОБА_6 – онука.

Судом встановлено, що гуртожиток № 23 по проспекту Злуки в м. Тернополі передано ОСОБА_7 міській раді та оформлено право власності на нього за ОСОБА_7 міською радою.

Листом виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради від 11.01.2018 р. за № 151/08 на звернення ОСОБА_2 від 28.12.2017 р. №22368/1/100/17-Ф щодо приватизації жилого приміщення № 3 в гуртожитку за адресою проспект Злуки, 23 повідомлено, що міською комісією із забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків, засідання якої відбулося 01.06.2012 р., було вирішено відмовити останній у передачі у власність займаного жилого приміщення № 3 в гуртожитку за адресою проспект Злуки, 23, у зв’язку із самовільно здійсненою прибудовою.

24 січня 2018 року приватним підприємством проектне бюро “Євростиль” виготовлено технічний паспорт на квартиру № 3 в багатоквартирному житловому будинку № 23 по проспекту Злуки в м. Тернопіль. Замовником технічної інвентаризації у вказаному технічному паспорті зазначено ОСОБА_2

Згідно технічної характеристики житлових і допоміжних приміщень квартири АДРЕСА_4, квартира посімейного заселення розташована на першому поверсі п’ятиповерхового цегляного будинку та складається з 4-х кімнат житловою площею 50,6 кв. м., загальна площа квартири становить 85,2 кв. м.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Конституцією України серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.

Вимогами ст. 1 Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” встановлено, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

В силу вимог ч.1 ст. 4 указаного Закону, громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради. Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Приватизація жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад, які раніше були самовільно переплановані, може відбуватися після визнання перепланування таким, що відповідає законодавству України щодо технічних умов і будівельних норм до житла.

Статтею 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” передбачено, що до об'єктів приватизації належать квартири

багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові

приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції),

кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і

більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються

громадянами на умовах найму.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Згідно п. 14 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 N 396, передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" ( 500-17 ) перебували у державній власності, у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (після передачі/прийняття гуртожитку у власність відповідної територіальної громади).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Житлового Кодексу Української РСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

В силу ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Захист права власності, відповідно до ст.16 ч.2 п.1 Цивільного кодексу України, здійснюється, зокрема, шляхом його визнання.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв’язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16, у ЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об’єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: «об’єкт незавершеного будівництва» (стаття 331), «об’єкт будівництва» (статті 876, 877, 879881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об’єкт будівництва (об’єкт незавершеного будівництва) це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб’єктивних майнових, а також зобов’язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб’єктивних цивільних прав стосовно об’єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Судом встановлено, що здійсненням перепланування квартири позивачем не порушені права інших осіб, згідно протоколу постійнодіючої комісії з питань, пов’язаних із самочинним будівництвом на території міста Тернополя, відповідач погодив ОСОБА_2 будівництво добудови до кімнати № 3 гуртожитку № 23 по пр. Злуки, що в м. Тернополі. Крім цього, дана добудова до квартири не впливає на конструктивну несучу здатність будинку, порушень вимог пожежної безпеки не виявлено, відповідає будівельним та санітарним нормам.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оскільки позивачі не мають власного житла, правомірно проживають та користуються гуртожитком, зареєстровані та проживають з 2004 року, гуртожиток перебуває у комунальній власності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом визнання за позивачами права власності по 1/5 частині за кожним на квартиру № 3, загальною площею 85,2 кв. м., житловою площею 50,6 кв. м., що знаходиться в будинку № 23 по проспекту Злуки в м. Тернополі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 міської ради про визнання права власності.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частину квартири № 3, загальною площею 85,2 кв. м., житловою площею 50,6 кв. м., що знаходиться в будинку № 23 по проспекту Злуки в м. Тернополі.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину квартири № 3, загальною площею 85,2 кв. м., житловою площею 50,6 кв. м., що знаходиться в будинку № 23 по проспекту Злуки в м. Тернополі.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/5 частину квартири № 3, загальною площею 85,2 кв. м., житловою площею 50,6 кв. м., що знаходиться в будинку № 23 по проспекту Злуки в м. Тернополі.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/5 частину квартири № 3, загальною площею 85,2 кв. м., житловою площею 50,6 кв. м., що знаходиться в будинку № 23 по проспекту Злуки в м. Тернополі.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/5 частину квартири № 3, загальною площею 85,2 кв. м., житловою площею 50,6 кв. м., що знаходиться в будинку № 23 по проспекту Злуки в м. Тернополі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: ОСОБА_7 міська рада, місцезнаходження: м. Тернопіль вул. Листопадова, 5, код ЄДРПОУ 34334305.

Повний текст рішення суду складено 04 червня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_9