Ухвала суду № 74463419, 07.03.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3849/16-ц

2-з/296/37/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

"07" березня 2018 р. м. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївський О.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 296/3849/16-ц 2/296/262/18,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та визнання права власності.

28 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення вказаного позову, в якій просить накласти арешт на 41/100 частку будинку № 11 по провулку 2-му Київському у м. Житомирі, що належить ОСОБА_2

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення його позову може стати на заваді чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені позивачем у заяві, суддя вважає, що є підстави для забезпечення вказаного позову до вирішення спору в суді.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, п.п.1-4 Постанови Пленуму передбачено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом щодо визнання 41/100 частки будинку № 11 по провулку 2-му Київському у м. Житомирі спільною сумісною власність його та ОСОБА_2, визнання за ним права власності на ? частину від 41/100 частки будинку № 11 по провулку 2-му Київському у м. Житомирі та виділення йому, згідно довідки БТІ від 09.05.2015) в натурі 29/100 частки будинку № 11 по провулку 2-му Київському у м. Житомирі, що складає 2 поверх будинку.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, 4 травня 2016 судом було прийнято до розгляду вказану позовну заяву і відкрито провадження у справі.

З матеріалів позовної заяви, зокрема із копій Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 травня 2017 року, вбачається, що спірне нерухоме майно належить на праві приватної власності належить ОСОБА_2.

Таким чином, термінове вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 викликане тим, що до моменту винесення судом рішення у справі та набрання ним законної сили, існує реальна загроза того, що ОСОБА_2 має можливість знецінити, продати або безоплатно передати належне їй нерухоме майно третім особам, і тим самим унеможливити виконання рішення суду і як наслідок це може викликати очевидну безпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

Враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що заявлена вимога щодо вжиття заходів забезпечення позову є співмірною із заявленими позовними вимогами і є заходом, що спроможний забезпечити не заподіяння істотної шкоди законним правам та інтересам ОСОБА_1 у період розгляду судом вказаної цивільної справи.

Керуючись положеннями статей 149, 150, 153, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на 41/100 частку будинку № 11 по провулку 2-му Київському у м. Житомирі, що належить ОСОБА_2, 14.12.1971 р. н.

За данною ухвалою стягувачем є ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а боржником ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Копію ухвали направити для виконання до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Житомирської області протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О. П. Сингаївський