Постанова № 74463136, 05.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/6640/16-ц 22-ц/774/1250/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 214/6640/16

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого- судді Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,

сторони справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадженні без повідомлення учасників справи в порядку передбаченому ст.369 ЦПК України, цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2018 року, ухваленого суддею Попопв В.В. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складений 06 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В мотивування позовної заяви зазначив, що 17 грудня 2012 року між сторонами укладений кредитний договір, за умовами згідно відповідач отримала кредит у розмірі 6641,60 грн. на споживчі цілі, зі сплатою 00,12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,6 % щомісячно. Однак відповідач своїх обов’язків по своєчасному погашенню кредиту та по сплаті відсотків належним чином не виконувала, в результаті чого станом на 21.10.2016 року утворилась заборгованості, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 5199,19 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 2,77 грн., заборгованості по комісії у розмірі 531 грн. 35 коп., пеня в розмірі 8079,99 грн. та штрафів в загальному розмірі 1190,66 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь та понесені судові витрати.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В мотивування апеляційної скарги зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, не врахувавши що позивач звернувся до суду шляхом надіслання позовної заяви засобами поштового зв’язку 11.11.2017 року з дотриманням строку позовної давності, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі. Крім того, судом не враховано строк дії укладеного договору на 36 міс., із кінцевою датою повернення кредитних коштів 06 грудня 2015р.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

За частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

Справа розглядається в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, в порядку передбаченому ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 грудня 2012 року між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 на підставі поданої нею заяви позичальника укладено кредитний договір №KRKRFKRF1912599 за умовами якого отримала в кредит грошові кошти у розмірі 6641,61 грн. на споживчі цілі на строк 36 міс. по 06 грудня 2015 року. ( а.с.5)

За умовами укладеного договору п.7 ОСОБА_1 обв’язалась здійснювати щомісячний платіж у період з 21 по 25 число кожного місяця.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за вказаним кредитним договором не виконала у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 21.10.2016 року становить 15003,97 грн., та складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 5199,19 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 2,77 грн.; заборгованості по комісії – 531,35 грн; пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань - 8079,99 грн.; штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 690,66 грн. (а.с. 4).

Ухвалюючи рішення про відмову ПАТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, за заявою відповідача застосував наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.

Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов’язаний з’ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ст. 625 ЦК України).

Як передбачено ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Свої зобов’язання за кредитним договором банк виконав належним чином, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак вона взяті на себе зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконувала, вчасно не вносила щомісячні платежі за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Як видно з розрахунку заборгованості та не заперечується відповідачем, останній платіж за кредитним договором проведений боржником 07 листопада 2013 року ( а.с.4).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконувала свої зобов’язання за кредитним договором, утворилася заборгованість, яку позивач просить суд стягнути.

Матеріалами справи доведено та не оспорювалося відповідачем факт порушення ОСОБА_1 зобов'язання стосовно повернення частини кредитних коштів, сплати процентів за користування ним, а також комісії згідно умов укладеного договору.

Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для застосування до вимог позивача наслідків пропуску строку позовної давності, про застосування яких заявлено відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» попущено, тому що останній щомісячний платіж ОСОБА_1 здійснила 07 листопада 2013 року, а позивач звернувся до суду з позовом 17 листопада 2016 року.

Проте, колегія суддів не може погодитися із висновком суду , з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із чч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки, умовами укладеного кредитного договору передбачено обов’язок ОСОБА_1 щомісячно здійснювати платіж по кредиту з «21» по «25» число кожного місяця, а з 26 листопада 2013 року у сумі 291, 11грн. ( а.с.5).

Суд першої інстанції не врахував, що перебіг позовної давності починається після несплати кожного чергового платежу.

З огляду на те, що найближчий черговий платіж, який не здійснила відповідач після останньої оплати саме з 21 по 25 листопада 2013 року, то порушення виконання зобов’язання, а отже і право на його захист (строк позовної давності) починається з дня наступного, у якому повинно бути виконане зобов’язання, тобто з 26 листопада 2013 року.

Згідно відомостей поштового відправлення ПАТ КБ «Приватбанк» надіслав позовну заяву 11 листопада 2016 року, що підтверджується реєстром відправки №8837527 та квитанцією на оплату відправлення ( а.с.73). Тому, висновок суду першої інстанції про звернення позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду із позовом 17 листопада 2016 року, не відповідає наданим позивачем доказам.

Однак, вирішуючи спір, суд першої інстанції наведеного не врахував та невірно обчислив строк позовної давності, дійшовши помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову в межах строку позовної давності, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених позовних вимог.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Пунктом 14 укладеного договору передбачений обов’язок позичальника при порушенні зобов’язань із погашення кредиту, сплатити Банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та правилах за кожний день прострочки ( а.с.5).

Згідно розділу 2.4. п.п 2.4.5.1,2,3 Умов та прави надання банківських послуг у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, яка виникла у відповідності до вимог п.2.4.3.6,2.4.5.2,2.4.5.3 даних умов банку сплачується пеня у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки ( а.с.12).

Представником відповідача в запереченнях до позовної заяви подано заяву про застосування наслідків пропуску позивачем ПАТ КБ «Приват Банк» строку позовної давності, й зокрема до вимог про стягнення пені ( а.с.45).

Колегія суддів не може погодитися із посиланням позивача про домовленість між сторонами про збільшення строку позовної давності до 50 років, оскільки належних та допустимих доказів щодо письмового узгодження збільшення строку позовної давності позивачем не надано.

Колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_1 пені за порушення виконання грошового зобов’язання в межах річного строку, який обчислюється тривалістю 365 календарних днів, виходячи із розміру простроченої заборгованості 5199,19 грн., за ставкою 0,15 %, що буде становити 2846, 55 грн., виходячи з розрахунку ( 5199,19х0,15/100х365).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено із порушенням вимог законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому рішення підлягає скасуванню відповідно до положення п.п.1,2,4 ч.1 ст.376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З огляду на те, що із позовом до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся 11 листопада 2016 року, то строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотками не пропущений. З урахуванням річного строку позовної давності про стягнення пені, перевіривши правильність даних позивачем розрахунку заборгованості й враховуючи відсутність доказів з боку відповідача на його спростування, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість станом на 21 жовтня 2016 року в загальному розмірі 8950,93 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 5199,19грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 2,77 грн. заборгованості по пене за рік -2846, 55 грн., штраф ( фіксована частина) – 500 грн., 402,42 грн. – штраф ( процентна складова).

У зв’язку із тим, що позивач при зверненні до суду із позовом та апеляційною скаргою сплачував судовий збір у загальному розмірі 3445 грн. ( 1378+2067), тому згідно положення ст.141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2055 грн., виходячи з розрахунку (3445х8950/15003).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд Дніпропетровської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2018 року – скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору № №KRKRFKRF1912599 від 08 грудня 2012 року станом на 21жовтня 2016 року в загальному розмірі 8950,93 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 5199,19грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 2,77 грн., заборгованості по пені -2846, 55 грн., штраф ( фіксована частина) – 500 грн., 402,42 грн. – штраф ( процентна складова).В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2055 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 05 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: