Ухвала суду № 74463063, 30.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/657/18 Справа № 209/1261/18 Слідчий суддя - Багбая Є.Д. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Піскун О.П., Живоглядової І.К.

за участю:

секретаря судового засідання Чміль О.О.

прокурора Бовкун А.О.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, не працюючого, який перебував на обліку у нарколога в зв’язку із вживанням наркотичних засобів з 2006 року по 2015 рік, знятий з обліку в зв’язку з ухиленням від лікування, зареєстрований та мешкає за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам’янське, вул. Воїнів Афганців 6-35, раніше неодноразово судимий, останній раз :

- 28.04.15 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.2 ст.309 КК України до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць, 01.08.17 звільнений із Синельниківської ВК № 94 у зв’язку із відбуттям строку покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року було задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського відділення поліції Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене прокурором Гавриліною І.М., та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 липня 2018 року з визначенням застави у розмірі 32 000 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, в тому числі і за аналогічні злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, не працює, немає сталих соціальних зв’язків, перебував на обліку у нарколога в зв’язку із вживанням наркотичних засобів з 2006 року по 2015 роки, знятий з обліку в зв’язку з ухиленням від лікування та обліку, сам в судовому засіданні вказав, що вживає наркотичні засоби більше 27 років, може переховуватися від слідства та суду та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3 просить поновити йому строк на оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року, скасувати її, та постановити нову, якою обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу, вказує на те, що пред’явлена йому підозра не обгрунтована та сфальсифікована працівниками поліції, оскільки наркотичні засоби він зберігав не з метою подальшого збуту, а для особистого вжитку у зв’язку із хворобою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи підозрюваного, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об’єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_3, знаходячись на свободі, може переховуватися від досудового слідства та суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м’яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Посилання ж апелянта на недоведеність його провини у скоєнні вищезазначеного злочину, тобто безпідставність підозри, а також те, що органом досудового розслідування йому було невірно інкриміновано вищевказане кримінальне правопорушення, є неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, тож апеляційні вимоги підозрюваного в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Г.П. ОСОБА_5ОСОБА_6 Піскун