Постанова № 74463006, 08.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/817/18 Справа № 207/2294/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі – Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2017 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 - про стягнення кредитної заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2017 року, посилаючись на його незаконність, неповне дослідження всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення законним, таким, що повинне бути залишене без змін, виходячи з наступного.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 5 травня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 5 000,00 доларів США на термін до 24.05.2027 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку Банку за період з 2007року на 25 липня 2016 року становить – 19 162,36 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом – 4 507,46 доларів; заборгованість по відсоткам – 4 427,57 доларів; заборгованість по комісії за користування кредитом – 810,00 доларів; пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 9 417,33 доларів, - Банк просив про стягнення вказаної суми заборгованості.

Уподальшому Банком до стягнення було заявлено наступну суму заборгованості: 1 484,59 долл.- заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 810долл. - заборгованість по комісії, 9 417,33долл. – пеня, 10,08долл.- штраф (фіксована частина), 585,60долл.- штраф (процентна складова). Всього - 12 307,59долл., причому, пеня нарахована за період з 20.09.2008. по 25.07.2016.

Відмовляючи у заявлених позовних вимогах, райсуд виходив із пропуску Банком строку позовної давності для пред*явлення позову.

З даним висновком можна погодитись з врахуванням слідуючих обставин.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.01.2013 року та додатковим рішенням цього ж суду від 11.03.2013 року, які набрали законної сили, з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» вже була стягнута заборгованість за вказаним кредитним договором.

До суду із позовом Банк звернувся 12.08.2016 року.

Частиною 1 ст. 264 ЦКУ передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов*язку. Згідно ч.3 даної норми – після переривання перебіг позовної давності починається заново.

ОСОБА_2 заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Районним судом вірно враховано, що в 2013 році перервався перебіг позовної давності, оскільки рішенням суду на користь Банку вже стягувалась з відповідача кредитна заборгованість. Однак, вказане рішення набрало законної сили 03.06.2013 року, а до суду Банк звернувся тільки 12.08.2016 року, чим порушив строк звернення до суду за захистом свого порушеного права, тобто після спливу строку позовної давності.

Встановивши дійсні обставини справи, - районний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Банку та вірно застосував наслідки пропуску строку позовної давності.

Доводи апелянта в скарзі про те, що судом першої інстанції помилково застосовано позовну давність до спірних правовідносин, оскільки згідно умов договору строк виконання зобов’язань спливає 24.05.2027 року, - є необґрунтованими з наведених вище підстав та правил ст.ст.251-253 ЦКУ щодо поняття, визначення та перебіг строку позовної давності. Доводів та доказів щодо причин невиконання судового рішення 2013-го року – Банком не надано.

Твердження Банку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке невиконане боржником не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, - не заперечуються, однак ці обставини не виключають застосування правил щодо строків позовної давності з дати набрання рішенням суду законної сили та до дати звернення Банку до суду, що є підставою для відмови у позові, а тому вимоги про стягнення заборгованості є необґрунтованими та такими, що суперечать закону.

З огляду на дійсно встановлені обставини, - підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційним судом не встановлено, воно відповідає вимогам матеріального та процесуального законів.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» – залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2017 року – залишити без змін.

Постанова чинна з моменту прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

ОСОБА_3