Ухвала суду № 74462762, 26.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6531/17 Справа № 205/4829/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі – Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, приватні нотаріуси ОСОБА_6, ОСОБА_7, – про визнання договору дарування недійсним, –

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2017 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, оскаржувана ухвала підлягає зміні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України – суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

В силу ч. 3 ст. 151 ЦПК України – забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз’яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя першої інстанції дійшла правильного висновку про задоволення заяви в частині заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірної квартири, оскільки виходила з того, що між сторонами дійсно існує спір, предметом якого є визнання недійсним договору дарування, саме, квартири АДРЕСА_1, та витребування вказаної квартири із незаконного володіння ОСОБА_4, та що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду. Між тим, суддя не звернула уваги на те, що арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби обмеженні права користування майном, а тому неможливо накласти арешт на житлове приміщення, яке надається з метою його постійного використання, проживання.

Твердження ОСОБА_4 в скарзі про те, що застосований судом спосіб забезпечення позову повністю позбавляє його як власника спірної квартири користуватися зазначеною нерухомістю, заслуговують на увагу лише в частині арешту, з тих підстав, що житло повинне використовуватися для проживання в ньому. А тому, виходячи з вимог ст. 152 ЦПК України, яка, окрім арешту передбачає і такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії, - апеляційний суд приходить до висновку, що застосований суддею арешт підлягає зміні на заборону вчиняти певні дії.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала в частині накладення арешту підлягає зміні на заборону будь-яким особам вчиняти будь-які дії по відчуженню спірної квартири, а в іншій частині залишенню без змін, як така, що відповідає суті інституту забезпечення позову, як гарантії забезпечення прав позивача в разі ухвалення судом рішення на його користь.

Керуючись ст. 307, п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2017 року змінити в частині накладення арешту на квартиру.

Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_2.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

ОСОБА_8