Рішення № 74462345, 08.05.2018, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/199/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"08" травня 2018 р.

в особі: судді Німко Н.П.

при секретарі Олексів О.Б.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бережанського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Бережанського району Тернопільської області й просив суд визнати за ним право власності на 2/6 частини житлового будинку із відповідними частками у господарських будівлях у с.Урмань Бережанського району Тернопільської області по вул.Зелена, 37, що належала його батькові – ОСОБА_3 (Львовичу), померлому 11 лютого 2005 року в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову зазначив, що у будинковолодінні, що в с.Урмань по вул. Зелена, 37 Бережанського району Тернопільської області проживало шестеро осіб: ОСОБА_3– батько позивача, ОСОБА_4 – матір позивача, ОСОБА_5 – дружина позивача, ОСОБА_6 – син позивача, ОСОБА_7 – дочка позивача та сам позивач ОСОБА_1 Оскільки їх двір відносився до категорії колгоспних дворів, то вони були його співвласниками по 1\6 частині кожен. 16 січня 1999 року померла мати позивача ОСОБА_4, не залишивши заповіту, а тому батько позивача ОСОБА_3, як чоловік спадкодавиці, успадкував 1/6 частину вищезгаданого будинковолодіння, таким чином став власником 2/6 частини данного житлового будинку із надвірними будівлями. 11 лютого 2005 року ОСОБА_3 помер, за життя залишивши заповіт на все належне йому майно в користь позивача ОСОБА_1 Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яку позивач прийняв, так як до дня смерті постійно проживав із померлим. З приводу успадкування частки у будинковолодінні, що належала його померлому батькові позивач звертався в Бережанську держнотконтору, але у видачі свідоцтва на право власності йому було відмовлено по причині відсутності правовстановлюючого документу на будинковолодіння на ім»я померлого, що змусило позивача звернутись до суду.

Позивач ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У підготовче судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Бережанського району Тернопільської області не з'явився, хоча про час, день та місце слухання справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву, який би відповідав вимогам ст.178 ЦПК України не подав, проте подав на розгляд суду заяву, в якій визнав позовні вимоги та обставини якими вони обгрунтовуються, не заперечує щодо задоволення позову та просить справу розглянути без участі представника відповідача.

Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, взявши до уваги заяву позивача, визнання позову стороною відповідача, викладене у його письмовій заяві адресованій суду, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Згідно ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняття визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов”язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). У відповідності зі ст. ст. 1217, 1220, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; спадкування здійснюється за заповітом або за законом, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.1261 ч.1 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, який діяв до прийняття Цивільного Кодексу України від 01 січня 2004 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном…,, де зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Виходячи з норм п.4, 5 Прикінцевих та перехідних Положень ЦК України( 01.01 2004 року), Цивільний Кодекс Українизастосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного Кодексу України, застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Судом встановлено наступне,-

ОСОБА_4 померла 16 січня 1999 року, за життя не залишивши заповіту. Після її смерті відкрилася спадщина у виді права померлої, як члена колгоспного двору на 1/6 частину житлового будинку із відповідною часткою у надвірних будівлях по вул.Зелена, 37 в с.Урмань Бережанського району Тернопільської області. Спадкоємцем першої черги за законом після спадкодавиці був її чоловік ОСОБА_3, який своєчасно у визначений законом спосіб та строк (до 6-ти місяців після смерті спадкодавиці) вступив в управління спадковим майном померлої й таким чином прийняв згадану спадщину.

ОСОБА_3 помер 11 лютого 2005 року, за життя залишивши заповіт на все належне йому майно на користь позивача ОСОБА_1. Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина у виді права померлого на 2/6 частини житлового будинку із відповідною часткою у надвірних будівлях по вул.Зелена, 37 в с.Урмань Бережанського району Тернопільської області, з яких 1/6 частину такого майна спадкодавець успадкував за вищевикладених обставин, а 1/6 частиною майна правомірно володів за життя, як член колгоспного двору. Отже, позивач є спадкоємцем за заповітом після ОСОБА_3. Судом також встановлено, що позивач у визначений законом спосіб прийняв таку спадщину, оскільки постійно і до дня смерті проживав разом із померлим однією сім»єю, заяви про відмову від прийняття спадщини не подавав. На даний час позивач бажає належно оформити своє право власності на свою частину будинковолодіння, однак реалізувати своє право власності на згадане спадкове майно позивач не має змоги, оскільки на ім’я померлого відсутні правовстановлюючі документи на таке майно.

Зазначені судом факти доведені в судовому засіданні визнанням позову стороною відповідача, копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_4 та ОСОБА_3, копією заповіту, довідками ОСОБА_2 сільської ради Бережанського району Тернопільської області та іншими доказами по справі, які суд приймає до уваги як належні та допустимі.

Відповідно до положень ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У суду не виникло обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин, визнаних стороною відповідача, як і щодо добровільності їх визнання і таке визнання знайшло своє відображення у заяві відповідача по суті справи.

Строку для прийняття спадщини позивач не пропустив, спадщину після спадкодавця прийняв у визначений законом спосіб та строк; фактично перешкодою в реалізації прав позивача на спадкове майно стала відсутність на ім'я померлого правовстановлюючих документів визначеного зразка на згадане спадкове майно.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 82, 200, 206, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1220, 1223 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1, як за спадкоємцем за заповітом право власності на спадкове майно у виді 2/6 частин житлового будинку із відповідною часткою у надвірних будівлях, що знаходиться по вул. Зелена, 37 в с.Урмань Бережанського району Тернопільської області, яке залишилося після померлого 11 лютого 2005 року ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Апеляційного суду Тернопільської області.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_8