Рішення № 74462142, 01.06.2018, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-а/593/5/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2018 р. Бережанський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої – судді Данилів О.М.

при секретарі Паньків М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бережанської міської ради Тернопільської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Бережанської міської ради про поновлення строку на оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення та скасування її.

У поданому позові позивач посилався на те, що 20 листопада 2017 року адмінкомісія при Бережанській міській раді винесла постанову № 06/17 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.. З даною постановою він не згідний, вважає, що вона винесена без достатніх доказів, які би підтверджували його вину, оскільки розгляд матеріалів адміністративної справи відбувся у його відсутності, про те, що була винесена спірна постанова він дізнався із листа районного відділу ДВС, який отримав лише 18 грудня 2017 року. А так як зазначена постанова винесена без законних на те підстав просив її скасувати.

Відповідач із позовом ОСОБА_1 не погодився, подав суду відзив на позов, у якому зазначив, що адмінкомісією при Бережанській міській раді було підставно позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене ним адмінправопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП. Разом із відзивом на позов подав суду ряд документів, які підтверджують правомірність його дій.

Під час розгляду справи по суті позивач змінив заявлені ним позовні вимоги, просив суд врахувати ту обставину, що він є інвалідом 2-ї групи та отримує мізерну пенсію по інвалідності та що він у добровільному порядку усунув виявлені адмінкомісією порушення, зазначені у винесеній ними постанові про адмінправопорушення, а тому просив скасувати оскаржувану ним постанову лише в частині накладення на нього адміністративного стягнення та, враховуючи зазначене вище застосувати до нього ст. 22 КУпАП.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, подав суду заяву про продовження розгляду справи у його відсутності, щодо задоволення змінених заявлених вимог поклався на думку суду та підтвердив той факт, що позивач визнав свою вину у вчиненні адмінстративного правопорушення та у добровільному порядку усунув порушення, за які на нього було накладено адміністративне стягнення.

Суд, заслухавши пояснення сторін та взявши до уваги їх письмові заяви, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що змінені позовні вимоги ОСОБА_1 слід задоволити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративого судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією, чи бездіяльністю суб»єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч.1 ст. 288 КУпАП постанову адмінкомісії чи постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний суд у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно п.1 ч. 1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України суд перевіряє оскаржувану постанову на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У відповідності до вимог статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

Ухвалою Бережанського районного суду від 9 січня 2018 року пропущений позивачем строк звернення до суду за захистом його порушеного права було поновлено.

Судом встановлено, що адміністративною комісією при Бережанській міській раді 20 листопада 2017 року винесено постанову № 06/17 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст. 152 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340гривень. Про існування оспорюваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 18 грудня 2017 року із листа ВДВС, тобто вже після відкриття виконавчого провадження.

Вищевказаний факт підтверджується поясненнями позивача та оглянутими в судовому засіданні письмовими документами, а саме: постановою № 06/17 від 20 листопада 2017 року про накладення на позивача адміністративного стягнення; постановою ВДВС від 12 грудня 2017 року про відкриття виконавчого провадження за вищевказаною постановою; супровідним листом ВДВС, адресованим позивачу за вихідним № 10782 від 12 грудня 2017 року.

Подавши до суду зазначений позов, позивач не погоджувався із постановою, винесеною адмінкомісією Бережанської міської ради 20 листопада 2017 року, та вважав, що стороною відповідача без законних на те підстав було притягнуто його до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, просив винесену ним 20 листопада 2017 року постанову скасувати як незаконну. Вважав, що відповідач без належного з”ясування обставин справи та без відібрання пояснень у його відсутності поспішно прийняв постанову, яка підлягає скасуванню, як незаконна, оскільки він вищевказаного правопорушення не вчиняв.

Під час розгляду справ по суті, після допиту свідків позивач змінив заявлені ним вимоги, просив скасувати оскаржувну ним постанову лише в частині адміністративного стягнення, врахувавши той факт, що він є інвалідом 2-ї групи, отримує мізерну пенсію та у добровільному порядку ліквідував порушення, за яке було на нього накладено адміністративне стягнення.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право: залишити рішення суб”єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне

правопорушення чи змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Статтею ст. 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган ( посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що винесена 20 листопада 2017 року адмінкомісію при Бережанській міській раді постанова № 06/17, є законною, однак із врахуванням того, що позивач змінив свої позовні вимоги та просив скасувати постанову лише в частині накладення на нього адмінстягнення у виді штрафу, оскільки він є інвалідом 2-ї групи та в добровільному порядку за час розгляду справи по суті усунув виявлені порушення, за які на нього було накладеного адміністративне стягнення, що він своїми діями не заподіяв значної шкоди інтересам громадян та держави, тому суд вважає необхідним змінені позовні вимоги позивача визнати підставними та задоволити їх.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд враховує те, що позивач не поніс судових витрат, оскільки звільнений від сплати судового збору при поданні даної заяви до суду, відповідач теж не поніс судових витрат по даній справі, тому їх слід компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 152, 251, 280, 283, 284, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 1, 2, 8, 9, 20, 72-78, 241-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Змінені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати постанову № 06/2017, винесену 20 листопада 2017 року адміністративною комісією Бережанської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП лише в частині накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340гривень, та застосувати до ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП і обмежитися щодо нього усним зауваженням.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_2