Ухвала суду № 74462092, 05.06.2018, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа №590/467/18

Провадження №1-м/590/3/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2018 року Ямпільський районний суд

Сумської області

в складі: головуючого судді – Бондарчук Я.П.

за участю секретаря – Кубрак В.Г.

за участю: прокурора – Кривошап О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Ямпіль Сумської області клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, на утриманні малолітня донька ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого кур’єром в ВАТ «ЕкспресМ24», останнє відоме місце проживання в Україні якого: вул. Радянська, 68, с. Усок, Ямпільського району, Сумської області, раніше не судимого, засудженого вироком Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.228 КК РФ, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2018 року до Ямпільського районного суду Сумської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року.

Вказаним вироком засуджено ОСОБА_1 за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.228 КК РФ, до 3(трьох) років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.

Ухвалою колегії Московського міського суду від 29.11.2016 року вирок Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації залишено без змін, а апеляційну скаргу засудженого – без задоволення.

Вирок набрав законної сили 29.11.2016 року.

ОСОБА_1 на теперішній час відбуває кримінальне покарання у виді позбавлення волі у Федеральній казенній установі «Виправна колонія № 2» Управління Федеральної служби виконання покарань Росії по Ліпецькій області. Засуджений звернувся із заявою про прийняття його для подальшого відбування покарання в Україну, громадянином якої він є.

Згідно з вироком Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, його діяння кваліфіковано: за ч.2 ст.228 КК РФ – як незаконне зберігання без мети збуту психотропних речовин в великому розмірі.

Зазначені у вироку діяння є також кримінально караними відповідно до закону України про кримінальну відповідальність.

16.03.2018 року наказом Міністерства юстиції України № 757/5 було прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду ОСОБА_1 відповідно до ст.606 КПК України, ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 09.11.2017 року за №06-139705/17.

24.04.2018 року Міністерство юстиції України відповідно до ч.3 ст.609 КПК України звернулось з клопотанням про приведення вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України від 19.03.2018 року до суду за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 в Україні.

Представник Міністерства юстиції України ОСОБА_2 просить задовольнити клопотання та визначити статті, частити статей КК України, якими передбачена кримінальна відповідальність за правопорушення, щодо скоєння яких визнано винним ОСОБА_1 іноземним судом; визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1.

Також представник Міністерства юстиції України просила здійснювати розгляд вказаного клопотання в судовому засіданні без її участі, яка згідно із ч.1 ст.610 КПК України не є обов’язковою.

До клопотання Міністерством юстиції України додані копія вироку Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року відносно ОСОБА_1; копія апеляційної ухвали Московського міського суду від 29.11.2016 року; копія розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили; текст статті Кримінального кодексу РФ; заява засудженого ОСОБА_1 про згоду на передачу його для відбування покарання в Україні; довідка про початок та кінець строку покарання; довідка про відбуту частину строку покарання; довідка про невідбуту частину строку покарання; медична довідка: характеристика засудженого; опитувальний лист засудженого; довіреність представника Міністерства юстиції України, що відповідає ч.2 ст.610 КПК України.

Клопотання подане на розгляд до належного суду в межах строку тривалості відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі.

Суд, вислухавши думку прокурора, який вбачав доцільним задовольнити клопотання Міністерства юстиції України, дослідивши додані до клопотання матеріали, з метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України російським судом, керуючись ст.9 Конституції України, ст.ст.9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб (м. Страсбург, 21.03.1983 року), ст.ст. 606-610 КПК України, вважає за можливе привести у відповідність із законодавством України вирок Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року відносно ОСОБА_1.

Здійснюючи процедуру приведення вироку Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, гл. 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, норм КК України.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із Законом України від 22.09.1995 року № 337/95-ВР Україна приєдналася до Конвенції про передачу засуджених осіб (м. Страсбург, 21.03.1983 року).

Пунктом b) ч.1 ст.9 Конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст.11 Конвенції.

Пунктами а), d) ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст.606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст.610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч.4 ст.610 КПК України. При цьому суд, як це визначено у ч.3 ст.603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Нормами ст.606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

За змістом ч.1ст.602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.3 ст.603 КПК України при розгляді клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави суд встановлює, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цією главою (Глава 46 КПК України). При цьому суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

З урахуванням викладеного, суд при вирішенні клопотання Міністерства юстиції України зазначає, що відповідно до Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» від 22.09.1995 року, вказана Конвенція набрала чинності для України з 01.01.1996 року та відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про передачу його в Україну для подальшого відбування покарання (а.с.15).

З матеріалів провадження вбачається, що вироком Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року ОСОБА_1, який є громадянином України і зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_5, визнано винним і засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 228 КК РФ за фактом незаконного зберігання без мети збуту психотропних речовин в великому розмірі та призначено покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.

Строк покарання визначено рахувати з 05.08.2016 року (а.с.8).

Вирок набрав законної сили 29.11.2016 року (а.с 9).

З вироку Кунцевського районного суду м. Москви РФ від 11.10.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 був засуджений за незаконне зберігання без мети збуту психотропних речовин в великому розмірі, а саме: амфетаміну загальною масою 1,08гр..

Вказане кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_1 був засуджений, останній вчинив на території Російської Федерації в 2016 році.

Відповідно до законодавства України належність певної речовини до наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на території України визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (із змінами від 26.12.2014 року № 712) «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (далі - Постанова КМУ №770).

Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою КМУ №770, амфетамін належить до Списку № 2 вказаного Переліку.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджено наданою довідкою ДМС України (а.с.48), останнє відоме місце проживання засудженого в Україні: с. Усок, Ямпільського району, Сумської області, вул. Радянська, 68, що встановлено вироком іноземного суду (а.с.5-8).

Вироком Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року засуджено ОСОБА_1 за ч.2 ст.228 КК РФ із визначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму, запобіжний захід в виді тримання під вартою залишено без змін, строк покарання рахувати з 05.08.2016 року (а.с.5-8).

Апеляційною Ухвалою Московського міського суду від 29.11 2016 року вирок залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вирок набрав законної сили 29.11.2016 року, що підтверджено розпорядженням суду від 09.12.2016 року № УК 121 про його негайне виконання (а.с.12).

ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, його діяння кваліфіковано за ч.2 ст.228 КК РФ – як незаконне зберігання без мети збуту психотропних речовин в великому розмірі.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується його письмовою заявою, наданою на ім’я голови Правобережного суду м. Липецьк, завіреної т.в.о. начальника ФКУ «Виправна колонія № 2» м. Липецька (а.с.15).

Засуджений ознайомлений зі змістом статей закону України про кримінальну відповідальність, наслідки застосування щодо нього норм КК України йому роз’яснені (а.с.15).

Відповідно до довідки ФКУ «Виправна колонія № 2» Управління Федеральної служби виконання покарань Росії по Липецькій області про відбуття строку покарання засудженим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, початком такого строку є 05.08.2016 року, кінцем строку відбування покарання є 04.08.2019 року, станом на 18.09.2016 року відбутий строк покарання становить 1 рік 1 місяць 13 днів; станом на 18.09.2016 року невідбутий строк покарання становить 1рік 10 місяців 17 днів (а.с.16-18).

Згідно з довідкою про стан здоров’я ФКУ «Виправна колонія № 2» ОСОБА_1 за станом здоров’я небезпеки не становить (а.с.19).

Адміністрацією ФКУ «Виправна колонія № 2» засуджений характеризується негативно, за відбутий строк має три стягнення у виді догани, догани (усно), шизо. Порушує форму одягу, заохочень не має. 08.08.2017 року був поставлений на профілактичний облік адміністрацією ВЗ, як схильного до систематичного порушення правил внутрішнього розпорядку. Від робіт по благоустрою ВЗ та прилеглої території ухиляється. Працевлаштований не був, з заявами не звертався. Заходи виховного характеру відвідує примусово. За характером спокійний, уникає конфліктних ситуацій, на зауваження реагує адекватно. Індивідуальну програму психологічної корекції особи виконав частково. Підтримує дружні стосунки з частиною засуджених, які характеризуються по-різному. З представниками адміністрації не завжди виявляє ввічливість, тактовність. Вину в скоєному злочині визнав повністю. Виконавчі листи до бухгалтерії закладу не надходили. Зв'язок з рідними підтримує у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Згідно із ч.1 ст.610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст.609 КПК розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

За змістом ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб, ст.603 КПК України при розгляді питання щодо виконання вироку суду іноземної держави суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Вироком Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні умисного злочину. Зазначені у вироку діяння є також кримінально караними відповідно до закону України про кримінальну відповідальність.

Вироком Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року встановлено, що «…придбав два згортки порошкоподібної речовини … загальною масою 1,08 гр.…».

Так, зокрема, незаконне зберігання без мети збуту психотропних речовин в великому розмірі кваліфікується за ч.2 ст.309 КК України. Санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

Однак, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (із змінами від 26.12.2014 року № 712) «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Амфетамін» відноситься до переліку списку №2 психотропних речовин, обіг яких обмежено. Відповідно до наказу МОЗ України від 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634) щодо затвердження невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу – великим розміром є маса «Амфетаміну» від 1,5 до 15,00 гр..

Зокрема, незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин без мети збуту – необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.309 КК України. Санкція цієї статті передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк

Отже, визначене Кунцевським районним судом м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року покарання засудженому за ч.2 ст.228 КК РФ відповідає за своєю правовою природою правопорушенню, передбаченому ч.1 ст.309 КК України, за ступенем суворості відповідає покаранню, передбаченому ч.1 ст.309 КК України.

Зі змісту вироку Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 заявив клопотання, яке підтримав і в судовому засіданні про розгляд справи в порядку окремого провадження, оскільки він погодився з пред’явленим йому обвинуваченням в повному обсязі, вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, усвідомлював характер та наслідки вказаного клопотання яке заявлено ним добровільно, після консультацій з захисником.

З врахуванням вказаної обставни Кунцевський районний суд м. Москви Російської Федерації призначив покарання ОСОБА_1 у виді 3(трьох) років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму

З огляду на це, суд вважає за необхідне дотримуватись строку покарання у виді позбавлення волі, визначеного ОСОБА_1 вироком іноземного суду.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити клопотання Міністерства юстиції України та привести у відповідність із законодавством України вирок Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року відносно ОСОБА_1.

Зі змісту вироку Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року (а.с.5-12) вбачається, що ОСОБА_1 утримувався під вартою з 05.08.2016 року по 29.11.2016 року, отже, суд зараховує цей час до строку відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України (відповідно закону № 838-VIII Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання від 26.11.2015 року, який набув чинності 24.12.2015 року), зарахувати до строку відбування покарання час утримання ОСОБА_1 під вартою з 05.08.2016 року по 29.11.2016 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 609, 610 КПК України, ст.ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб (м. Страсбург, 21.03.1983 року), суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України задовольнити.

Привести у відповідність до чинного законодавства України вирок Кунцевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 11.10.2016 року відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, з призначенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_1 слід рахувати з 05.08.2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати до строку відбування покарання час утримання ОСОБА_1 під вартою з 05.08.2016 року по 29.11.2016 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Копію ухвали суду направити до Міністерства юстиції України

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Апеляційного суду Сумської області через Ямпільський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її проголошення (засудженим - впродовж семи днів з дня отримання копії цієї ухвали).

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після постановлення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 05.06.2018 року.

Суддя Ямпільського районного суду

Сумської області ОСОБА_3