Рішення № 74461944, 05.06.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5013/18

Провадження №2/592/2010/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Князєв В.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування позовних вимог вказав про те, що він 17.05.2017 р. звільнився з роботи за згодою сторін (п.1ст.36 КЗпП України). Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.02.2018 р. стягнуто на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 7565, 39 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 29155,26 грн. з якої підлягають утриманню ПДФО та військовий збір, та моральну шкоду в розмірі 300 грн. 30.03.2018 р. ПАТ «Сумське НВО» виконало рішення суду і розрахувалось з позивачем, виплативши йому 31276,87 грн. на карту Банку ПУМБ. Однак, у відповідності ч.1 ст.117 КЗпП України працівникові повинен бути виплачений його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку включно. Розмір його середньоденного заробітку становить 262,66 грн. Затримка виплати заробітної плати до повного розрахунку склала півтора місяці (з 13.02.2018 р. по 30.03.2018 р.), тобто 32 дні (з дня рішення суду по день фактичного розрахунку: лютий – 11, березень 2018 р. – 21). Таким чином, середній заробіток, що підлягає стягненню становить 8405,12 грн. (262,66 грн. х 32 дні). У зв’язку з цим, просить стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 8405,12 грн.

Представник відповідача - ПАТ «Сумське НВО» надіслав відзив на позов з приводу позовної заяви та зазначив, що рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.02.2018 р. позов ОСОБА_1 до ПАТ «Сумське НВО» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та моральної шкоди задоволено частково та стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 7565,39 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 29155,26 грн., з послідуючим утриманням всіх податків і обов’язкових платежів, та моральну шкоду в сумі 300 грн., вирішено стягнення судових витрат. Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 13.02.2018 р. по 30.03.2018 р., відповідно до ст.117 КЗпП України в сумі 8405,12 грн. Проте, по рішенню на користь позивача стягнуто суму середньої заробітної плати за 13.02.2018 р. Тобто, позивач просить повторно стягнути середній заробіток за день 13.02.2018 р. Рішенням встановлено, що на ПАТ «Сумське НВО» встановлений триденний робочий тиждень з робочими днями: понеділок, вівторок, середа. Отже, на користь позивача стягнуто середню заробітну плату, виходячи з триденного робочого тижня, за період з 17.05.2017 р. по 13.02.2018 р. Рішення вступило в законну силу. Відповідно до ч. ст.82 ЦПК України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні повинен розраховуватись виходячи із триденного робочого тижня на підприємстві де працював позивач. В той же час, позивач просить стягнути середню заробітну плату із розрахунку повного робочого тижня (тобто за 32 робочих дні замість 19 робочих днів). До того ж, питання стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні позивача вже вирішено рішенням по справі №592/798/18. Отже, позивач фактично ставить питання стягнення середньої заробітної плати за час невиконання рішення відповідачем. Відповідно до роз’яснень Пленума ВСУ на підставі ст.117 КЗпП України стягується на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку, по день постановлення рішення, а не по день виконання такого рішення. У зв’язку з цим, просив в задоволенні позовних відмовити.

Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» та 17.05.2017 р. був звільнений з займаної посади за згодою сторін, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.6).

В день звільнення позивача відповідачем не було здійснено позивачеві виплати всіх сум, що належать йому від підприємства в день його звільнення, а також позивачеві не виплачено його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 1ст. 117 КЗпП України,- в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум належних при звільненні роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 р.,- нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»,- задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов’язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України,- обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.02.2018 р. позов ОСОБА_1 до ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «СМНВО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 7565,39 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 17.05.2017 р. по 13.02.2018 р. в розмірі 29155,26 грн. з якої підлягають ПДФО та військовий збір, та моральну шкоду в розмірі 300 грн. (а.с.8-9).

Судовим рішенням встановлено, що відповідно до наказу № 75 від 21.03.2014 р. про встановлення режиму неповної робочої неділі, з 26.05.2014 р. на ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» встановлено триденний неповний робочий тиждень: понеділок, вівторок, середа.

Фактичний розрахунок з позивачем проведено 30.03.2018 р., що підтверджується випискою по особовому рахунку, відкритому на ім'я позивача у ПАТ «ПУМБ» (а.с.10).

Період затримки розрахунку при звільненні позивача на дату фактичного розрахунку, тобто з 14.02.2018 р. по 30.03.2018 р., становить 19 робочих днів, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 4990 грн. 54 коп., з утриманням з цієї суми встановлених законом податків і зборів.

(262,66 *19 днів)

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ПАТ «СМНВО» необхідно стягнути 704,80 грн. судового збору в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 55, 124 Конституції України, ст.ст. ст.ст. 3, 10, 11, 76 - 81, 89, 133, 141, 209, 229, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст.116-117 КЗпП України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: м.Суми, ОСОБА_2, 39, кв.34, ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 14.02.2018 р. по 30.03.2018 р. включно в сумі 4990 грн. 54 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991) на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення – 05.06.2018 р.

Суддя В.Б. Князєв