Постанова № 74461649, 24.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3371/18

Номер справи місцевого суду: 522/1585/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

ОСОБА_2

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

За участю секретаря– Лопотан В.І.

Осіб, що беруть участь у справі:

Позивача – ОСОБА_5

Представника позивача- Закордонська Н.Б.

Представника відповідача- Мухамеджанов О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_6» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_6», третя особа: ОСОБА_7 про матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

ПРОЦЕДУРА:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідача та з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути з КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОСОБА_6» на користь ОСОБА_5

-матеріальну шкоду, завдану неправомірними діями його працівника - заступника начальника з ремонту тепломереж ОСОБА_7, в загальному розмірі 112861,24 грн.;

-моральну шкоду, завдану неправомірними діями його працівника - заступника начальника з ремонту тепломереж ОСОБА_7, в загальному розмірі 10000,00 грн.;

-сплачений судовий збір у розмірі 1228.61 грн.

Вимоги обгрунтовував тим, що 21.06.2016 року рухався на мотоциклі ОСОБА_8І6 реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Буніна у напрямку вулиці Преображенської зі швидкістю 60 км/год. В районі буд. 33 по вул. Буніна він зіткнувся з повздовжним металевим огородженням дорожніх робіт, які не були позначені відповідними попереджувальними знаками та не містили відповідного освітлення в темну пору доби, також було відсутнє поперечне огородження місця дорожніх робіт.

При цьому посилався, що на місці проведення робіт були відсутні інформаційні вказівки та тимчасові знаки, а також відсутні світлоповертаючі елементи огорожі для темної частини доби.

За результатами обстеження земельну ділянку було визнано такою, що не відповідає вимогам огородження та організації дорожнього руху на місці проведення робіт згідно СОУ 45.2-00018112-006:2006 Безпека дорожнього руху. Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) від 01.03.2006 р. №76.

Приморським районним судом по вказаному протоколу про адміністративне правопорушення було відкрито провадження та 01.12.2016 року винесено постанову по справі № 522/13803/16-п, якою ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУПаП, який був посадовою особою, відповідальною за проведення земельних робіт.

Відповідно до Висновку № ED-2511 з визначення матеріального збитку від 22.08.2016 року, проведеного судовим експертом ОСОБА_9 1.1., вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_5 як власнику мотоцикла НОМЕР_2 в результаті пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді складає 62 253,34 грн.

За проведення експертного дослідження він сплатив 2 020,00 грн., за проведення доплеросонографії 120,00 грн. отже, загальний розмір збитків позивача склав 64 393,34 грн.

Збільшуючи розмір матеріальної шкоди зазначав, що він відремонтував свій мотоцикл через рік та сплатив вартість ремонту 110 721,24 грн.

У зв`язку з пошкодженням його транспортного засобу, яка пов`язана з незаконними діями працівників КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОСОБА_6» він зазнав моральних страждань, які оцінив в 10 000,00 грн. з врахуванням того, що він відновлював свою нервову систему шляхом вживання препаратів , призначених лікарем та наголошував та тому, що змінився його звичайний ритм життя, зменшився час на відпочинок, так як він змушений був звертатись до державних органів.

В запереченнях на позовну заяву відповідач просив відмовити ОСОБА_5 у задоволені позовних вимог з посиланням на відсутність причинного зв`язку між шкодою та ДТП посилаючись та на те, що моральна шкода не відповідає засадам розумності та справедливості.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2017 року стягнуто з КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОСОБА_6» на користь ОСОБА_5:

-матеріальну шкоду, завдану неправомірними діями його працівника -

заступника начальника з ремонту тепломереж ОСОБА_7, в загальному розмірі 112861,24 грн.

-моральну шкоду, завдану неправомірними діями його працівника заступника начальника з ремонту тепломереж ОСОБА_7, в загальному розмірі 10000,00 грн.

-сплачений судовий збір у розмірі 1228.61 грн.

В апеляційній скарзі КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОСОБА_6» просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2017 року та направити справу для розгляду до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, з метою повного з`ясування та врахування усіх обставин справи.

АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ )СТОРІН

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, що мають значення, не довів розмір шкоди, а тому висновок суду не відповідає обставинам справи. При цьому посилається на те, що перелік запчастин, які використав ОСОБА_5 для здійснення ремонту через рік та перелік пошкоджень від 22.08.2016 року мають розбіжності. Він здійснив поточні роботи та придбав інші деталі, які не були пошкоджені в результаті зіткнення.

Крім того, посилається на те, що розмір моральної шкоди не доведено та вона не відповідає засадам розумності та справедливості.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_5 є власником мотоцикла НОМЕР_3 2011 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію автотранспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 456002 від 22.07.2016 р. порушення правил безпечного експлуатаційного стану дороги ОСОБА_10 стало причиною ДТП за участю т/з Ямаха д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 Зазначений транспортний засіб отримав механічні пошкодження, що підтверджується висновком експерта № ED-2511-2-135.16 від 22.08.2016 р. № 1002-06-16, виконаним ОСОБА_9 Згідно з висновком вартість матеріальних збитків, завданих ОСОБА_5, складає 62253,34 гривень. Крім того, ОСОБА_5В зазнав моральну шкоду, яка виразилась у душевних та психічних переживаннях внаслідок ДТП, вимушеному зверненні до суду. Суму моральної шкоди оцінює у розмірі 10 000,00 грн.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2016 року по справі .№ 522/13803/16-п ОСОБА_7, заступника начальника ЦРТС КП “Теплопостачання” м. Одеси, було визнано виним у порушенні правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт, що спричинило створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна відповідно до ч. 4 ст. 140 КУпАП (копія постанови наявна в матеріалах справи).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду в межах позадоговірних (деліктних) зобов'язань визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стягуючи з відповідача суму матеріальної шкоди в розмірі 112 261,24 грн. районний суд виходив з акту виконаних робіт від 07.08.2017 року з якого вбачається, що він за ремонт т/з оплатив 110 721.24 грн. та врахував проведене експертне дослідження 2 020,00 грн., проведення доплеросонографії – 120,00 грн. сплату судового збору в розмірі 743.93 грн. та 484,68 грн.

Стягуючи моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. районний суд виходив з душевних страждань, отриманих позивачем в результаті ДТП, що позначилось на його здоров`ї.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до даного випадку, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до роз'яснень, які дані у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 7 від 08.07.94 pоку, № 11 від 30.09.94 pоку, № 15 від 25.05.98 pоку, № 9 від 24.10.03 року, відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

За правилами ст. 1166 ЦПК України загальне правило статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду - див. коментар до ст. 22 ЦК України).

в) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Згідно ст. 57 ЦПК України (яка діяла на момент спірних правовідносин) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно ст. 58 ЦПК України (яка діяла на момент спірних правовідносин) належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно ст. 59 ЦПК України (яка діяла на момент спірних правовідносин) суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з ч. 4 ст. 60 ЦПК України (яка діяла на момент спірних правовідносин) доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З врахуванням зазначеного судова колегія приходить до висновку, що заподіяння шкоди підтверджується Висновком експерта № ED-2511-2-135.16 від 22.08.2016 р., згідно якому вартість матеріальних збитків, завданих ОСОБА_5, складає 62253,34 гривень.

Акт виконаних робіт проведений через рік після ДТП помилково прийнято судом до уваги у здійснені ремонту на суму 110 721,24 грн , так як проведений через рік після ДТП та між переліком пошкоджень від 22.08.2016 та виконаними роботами і використаними матеріалами для ремонту від 07.08.2017 існують розбіжності, зокрема:

- п. 6 переліку виконаних робіт акту містить найменування «зняття та встановлення заднього колеса» (вартість без ПДВ 456 грн. 06 коп.), проте експертний висновок не містить жодних зазначень про пошкодження задньої частини мотоциклу чи пошкодження коліс взагалі;

- п. 7 переліку виконаних робіт акту містить найменування «демонтаж радіатору у комплекті» (вартість без ПДВ 51 грн. 55 коп.), проте експертний висновок містить зазначення про пошкодження нижньої частини дифузора радіатора (п. 23 стр. 13 висновку), частини що не потребує демонтажу комплекту радіатора, оскільки дифузор є зовнішньою частиною;

- п. 9 переліку виконаних робіт акту містить найменування «випресування підшипників колес» (вартість без ПДВ 503 грн. 65 коп.), проте експертний висновок не містить жодних зазначень про пошкодження коліс та їх комплектуючих;

- п. 10 переліку виконаних робіт акту містить найменування «зняття та встановлення покришки» (вартість без ПДВ 757 грн. 45 коп.), проте експертний висновок не містить жодних зазначень про пошкодження ні шин, ні коліс;

- п. 11 переліку виконаних робіт акту містить найменування «заміна гідравлічної системи гальма переднього» (вартість без ПДВ 656 грн. 33 коп.), проте експертний висновок містить лише пошкодження шлангу гальмівної системи у вигляді вм'ятин (п. 20 стр. 13 висновку), а не пошкодження всієї гальмівної системи, де зазначений шланг є тільки однією із складових частин.

Окрім того, таке ж найменування «заміна гідравлічної системи гальма переднього» дублюється у п. 13 переліку виконаних робіт акту (вартість без ПДВ 328 грн. 16 коп.)

- п. 12 переліку виконаних робіт акту містить найменування «демонтаж та збірка задньої підвіски» (вартість без ПДВ 309 грн. 33 коп.), проте експертний висновок не містить жодних зазначень про пошкодження задньої частини мотоциклу чи пошкодження підвіски, як передньої, так і задньої;

- п. 16 переліку виконаних робіт акту містить найменування «заміна важелів зчіплення» (вартість без ПДВ 501 грн. 17 коп.), проте експертний висновок не містить жодних зазначень про пошкодження важелів зчеплення;

- п. 18 переліку виконаних робіт акту містить найменування «заміна замку багажнику» (вартість без ПДВ 228 грн. 03 коп.), проте експертний висновок не містить жодних зазначень про пошкодження задньої частини мотоциклу чи пошкодження замку багажника;

- п. 22 переліку виконаних робіт акту містить найменування «заміна заднього ліхтаря» (вартість без ПДВ 125 грн. 91 коп.), проте у експертному висновку зазначається, що ліхтар задній знаходиться в не стандартному положенні і необхідне встановлення, перевірка стану (п. З стр. 13 висновку), а не його заміна;

- п. 6 експертного висновку (стр. 13) визначає та фіксує, що стерта зовнішня частина однієї рукоятки правої, проте п. 7 переліку запчастин, використаних при ремонті, містить найменування «ручки керування у комплекті» у кількості 2 штуки (вартість 1 шт. без ПДВ 704 грн. 91 коп.).

Окрім того, п. 7 переліку запчастин, використаних при ремонті, також містить найменування «важелі керування у комплекті Різома Італія» у кількості 2 штуки (вартість 1 шт. без ПДВ 817 грн. 43 коп.), хоча п. 6 експертного висновку (стр. 13) визначає та фіксує, що стерта зовнішня частина однієї рукоятки правої, без зазначення пошкоджень лівої частини (як щодо рукоятки, так і щодо важелю).

Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково вважав, що сума шкоди становить 110 721,24 грн.

На думку судової колегії розмір шкоди необхідно зменшити до 62 253,34 грн. так як вона підтверджена висновком експерта № ED-2511-2-135.16 від 22.08.2016 р.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. На підставі ч.2 даної норми ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім'ї чи близьких родичів; а також, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно ст. 23 ч.3 ЦК України, моральна шкода відшкодовується, зокрема, грішми. Як регламентує ч.4 вказаної статті ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Стягуючи моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн. районний суд не врахував відсутність доказів наявності заподіяної шкоди здоров`ю в результаті ДТП, а тому зменшує її до 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням того, що задоволенені позовні вимоги відповідають 55,16% сума в розмірі 1 016,00 грн. повертається КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОСОБА_6» з врахуванням сплачених ними 1 843,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 376 ЦПК України, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 367,368,374, 376 ,381,382,384,390 ЦПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_6» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2017 року змінити в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, зменшивши суму відшкодування з Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_6» на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірів 62 253, 34 грн., в частині моральної шкоди- 3 000,00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_6» па користь ОСОБА_5 понесені судові витрати за проведення експертного дослідження 2 020,00 грн. та судовий збір 743, 93 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 понесені на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_6» 1 016,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня ЇЇ прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 30.05.2018 року.

Голодуючий суддя - Л.А. Гірняк

Судді - Т.В. Цюра

ОСОБА_4