Ухвала суду № 74461633, 31.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/891/18

Номер справи місцевого суду: 522/8515/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді: Прібилова В.М.,

суддів: Кадегроб А.І. та Котелевського Р.І.,

за участю

секретаря: Стоянової Л.І.,

прокурорів: Прудкого О.В., Соболенко А.О.,

захисника: ОСОБА_2,

в присутності слідчого: Заблоцької С.А.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

встановив

Оскарженою ухвалою у рамках кримінального провадження №12018160500002829 від 14.05.2018 року було задоволено клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4, погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_5 про застосування відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зі слів раніше не судимого,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, до 13.07.2018 року, з визначенням застави у розмірі 999 054 (дев’ятсот дев’яносто дев’ять тисяч п’ятдесят чотири) грн., а також покладено на підозрюваного обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці у разі внесення застави.

Досудовим розслідуванням ОСОБА_7 підозрюється в тому що 14.05.2018 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, останній розбив переднє пасажирське скло автомобіля «KIA» моделі «Sportage», н.з. ВН9757СТ, звідки із переднього пасажирського сидіння відкрито викрав чоловічу сумку чорного кольору, в якій знаходилась значна сума грошових коштів, а саме 180 000 гривень НБУ, після чого ОСОБА_7 разом із невстановленою особою з місця вчинення злочину втекли, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду в зазначеному розмірі.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, що підтверджується зібраними органом досудового розслідування та наданими суду доказами; на даний час у кримінальному провадженні виконуються першочергові слідчі та процесуальні дії, встановлюються співучасники злочину та відшукуються речові докази і предмет злочину; наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нові злочини, перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення речових доказів, оскільки офіційно не працевлаштований, не зареєстрований та не має постійного місця проживання в м. Одесі, а під час затримання намагався втекти.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам та не встановив обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, слідчий суддя, з урахуванням майнового стану підозрюваного та заявленої ним в судовому засіданні можливості внести заставу, дійшов висновку про необхідність призначення підозрюваному ОСОБА_3 застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, діюча в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, не погоджуючись з постановленою слідчим суддею ухвалою, вказала, що вважає оскаржувану ухвалу безпідставною з огляду на наступні обставини:

- слідчий суддя не обґрунтував того, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного;

- слідчий суддя не прийняв до уваги, що доводи сторони обвинувачення щодо того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджатиме розслідуванню провадження або буде продовжувати злочинну діяльність, не були підтверджені матеріалами провадження, наданими суду;

- на момент розгляду клопотання не були надані матеріали, які характеризують особу підозрюваного, судом не було враховано, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітнього сина, міцні соціальні зв’язки;

- викладені в клопотанні обставини зовсім не вказують на причетність її підзахисного до вчинення інкримінованого йому злочину, а лише вказують на факт самого злочину;

- слідчий суддя, визначаючи розмір застави поза межами, встановленими законом, належним чином не обґрунтував свого рішення та не перевірив майновий стан підозрюваного.

Посилаючись на викладене вище, захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; захисника підозрюваного, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити; прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін; заслухавши пояснення слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з наступних підстав.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до §. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК і зазначена підозра на даній стадії досудового розслідування ґрунтується на отриманих органом досудового слідства доказах, які наявні у матеріалах та долучені до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2018 року (а.с. 5-6); протоколами огляду місця події від 14.05.2018 року (а.с. 8-10, 11-13, 14-16 та 17-18); протоколами допиту потерпілого ОСОБА_8 (а.с. 19) та свідка ОСОБА_9 (а.с. 20) від 14.05.2018 року; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 15.05.2018 року (а.с. 33-34) та свідка ОСОБА_11 від 16.05.2018 року (а.с. 35-36).

Апеляційний суд вважає, що надані слідчим та прокурором докази, які містяться в матеріалах провадження доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тому, на цій підставі, вважає безпідставними та спростованими твердження сторони захисту про те, що викладені в клопотанні обставини зовсім не вказують на причетність її підзахисного до вчинення інкримінованого йому злочину, а лише вказують на факт самого злочину.

Так, при затриманні ОСОБА_7 14.05.2018 року (а.с. 22-23) по гарячих слідах в останнього під час обшуку було виявлено шарф (трубу) синього кольору та бандану чорного кольору, а також значну суму грошових коштів, що з урахуванням вищевказаних даних, може вказувати на його безпосередню причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Апеляційний суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що слідчий суддя не обґрунтував того, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали (а.с. 52-53), слідчий суддя при її постановленні вірно врахував та зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4-х до 8-ми років, офіційно не працевлаштований, не зареєстрований та не має постійного місця проживання в м. Одесі, під час затримання підозрюваний намагався втекти, а його співучасники чинили опір працівникам поліції, а на даний час в кримінальному провадженні виконуються першочергові слідчі та процесуальні дії, встановлюються співучасники злочину та відшукуються речові докази та предмет злочину, тому є достатні підстави для висновку про існування обґрунтованих ризиків того, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, зможе вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення нових злочинів та перешкоджання досудовому розслідуванню шляхом знищення речових доказів.

З цих самих підстав, викладених вище, апеляційний суд вважає голослівними та такими, що спростовуються матеріалами провадження твердження захисника про те, що слідчий суддя не прийняв до уваги, що доводи сторони обвинувачення про можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання розслідуванню провадження або продовження злочинної діяльності, не були підтверджені матеріалами провадження, наданими суду.

Так, під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що слідчий суддя, при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу, не дотримався вимог кримінального процесуального закону та при прийнятті рішення щодо встановлення строку дії запобіжного заходу, припустився помилки і прийняв рішення, яке суперечить нормам кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Частина 2 вищезазначеної статті передбачає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Підозрюваний ОСОБА_7 був затриманий 14.05.2018 року (а.с. 22-23), тому строк дії ухвали слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 17.05.2018 року про тримання останнього під вартою обчислюється саме з 14.05.2018 року й, відповідно до положень ч. 5 ст. 115 КПК України, закінчується 12.07.2018 року, а не 13.07.2018 року, як це зазначив слідчий суддя в резолютивній частині ухвали (а.с. 53).

Згідно з п. 3 ч. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Положення ч. 1 ст. 412 КПК України встановлює, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Так, слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, пов’язане з визначенням строку тримання під вартою підозрюваного поза межами 60-денного строку, що перешкодило слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тому вказане рішення підлягає скасуванню апеляційним судом з постановленням нової ухвали.

Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що слідчий суддя, визначаючи розмір застави поза межами, встановленими законом, належним чином не обґрунтував свого рішення та не перевірив майновий стан підозрюваного.

Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 (двадцяти) до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», з 01 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В той же час, слідчий суддя районного суду, посилаючись на можливість призначення підозрюваному застави у розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначивши заставу у розмірі 999 054 гривень, не навів в своїй ухвалі належної підстави, яку він вважає виключною, та яка надавала можливість слідчому судді вийти за межі вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України та визначити такий розмір застави.

При цьому слідчий суддя знехтував вимогами ч.4 ст. 182 КПК України відповідно до яких, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурори не могли вказати обставини, які на їх думку були виключними і надавали можливість слідчому судді визначити заставу у зазначеному в оскаржуваній ухвалі розмірі. При цьому прокури та слідчий вказали, що на час розгляду апеляційної скарги не мають жодних характеризуючих даних про особу підозрюваного та які могли свідчити про обставини його особистого життя.

Захисник підозрюваного надала суду посвідку на постійне місце проживання підозрюваного та договір найму жилого приміщення, в якому тимчасово мешкав ОСОБА_7. Крім того захисник вказала, що підозрюваний працював неофіційно таксистом та мешкав у даному приміщенні разом зі своєю родиною, однак не змогла надати документи на підтвердження зазначеного факту.

Посилання сторони захисту на те, що підозрюваний ОСОБА_7 має стійкі соціальні зв’язки та утримує дитину не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Разом з тим, на думку апеляційного суду, виключною обставиною, що дає підстави для призначення підозрюваному ОСОБА_3 застави у розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є самі обставини вчинення кримінального правопорушення, намагання уникнути затримання, заподіяння вчиненим злочином значної майнової шкоди потерпілому ОСОБА_8 у розмірі 180 000 гривень.

Однак, враховуючи те, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, має право на постійне місце проживання в Україні, винаймає з серпня 2017 року житло в АДРЕСА_1, а інші дані про його особу відсутні, апеляційний суд доходить висновку про те, що визначений слідчим суддею розмір застави у сумі 999054 грн. є завідомо непомірним для підозрюваного, а тому з урахуванням обставин вчиненого злочину, суми спричиненої злочином шкоди, вважає за можливим визначити заставу у розмірі 170 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 299 540 грн., яка є помірною та достатньою для виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та забезпечення існування ризиків можливого перешкоджання останнім кримінальному провадженню. При цьому апеляційний суд також приймає до уваги встановлені апеляційним судом дані про відсутність у підозрюваного судимості.

За наведених вище обставин, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, ухвала - скасуванню з постановленням нової ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою, з призначенням застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 299 540 грн., а визначаючи строк дії запобіжного заходу, апеляційний суд вважає за необхідним визначити цей строк до 12 липня 2018 року, тобто з моменту затримання в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2018 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.07.2018 року з визначенням застави, як запобіжного заходу у розмірі 999 054 грн. - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Примосрького ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4, погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_5 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДДВП в Одеській області строком до 12.07.2018 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, у розмірі 170 (сто семидесяти) мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 299 540 (двісті дев’яносто дев’ять тисяч п’ятсот сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (Отримувач: Апеляційний суд Одеської області; Код ЄДРПОУ 02892913; Розрахунковий рахунок 37311091005572; МФО 820172; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Призначення платежу: Згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 31.05.2018 року; Заставна сума за ОСОБА_3; Судді Прібилов В.М., Кадегроб А.І., Котелевський Р.І.).

Підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави.

У разі внесення застави зобов’язати підозрюваного після звільнення з під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого з встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання указаних обов’язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

В.М. ОСОБА_12 ОСОБА_13 Котелевський