Постанова № 74461501, 17.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/539/18

Номер справи місцевого суду: 509/760/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 року м. Одеса

Справа № 509/760/17

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді – Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря – Томашевської К.В.,

учасники справи:

- позивач – ОСОБА_4,

- відповідачі – 1) ОСОБА_5, 2) ОСОБА_6, 3) державний реєстратор Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_7, 4) житлово-будівельний кооператив «Марін-Білдер»,

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – 1) громадська організація «Котеджний комплекс «Марін Віллас», 2) приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, 3) Одеська філія державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_9, представника ОСОБА_4, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області, ухвалене під головуванням судді Кочко В.К. 16 серпня 2017 року о 14 годині 42 хвилин в смт. Овідіополь Одеської області, уцивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_10, житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - громадська організація «Котеджний комплекс «Марін Віллас», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Одеська філія державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», про визнання речового права, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та усунення перешкод у користуванні майном,

встановив:

У березні 2017 року адвокат ОСОБА_9, діючий в інтересах ОСОБА_4, звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив: 1) визнати за ОСОБА_4 як членом ЖБК «Марін-Білдер», речове право на житловий будинок № 40, який розташований за адресою - вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», с. Лиманка, Овідіопольський район, Одеська область; 2) визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на будинок № 40, який розташований за адресою - вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», с. Мізікевича, Овідіопольський район, Одеська область, за ОСОБА_6, що була здійснена державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_10 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.08.2016р.; 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.10.2016р. ? частини житлового будинку № 40 по вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», у селі Лиманка Овідіопольського району Одеської області, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений 19.10.2016 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 2038; 4) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.10.2016 р. ? частини житлового будинку №40 по вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», у селі Лиманка Овідіопольського району Одеської області, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений 20.10.2016 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 2042; 5) усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 житловим будинком № 40, який розташований за адресою - вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», с. Лиманка, Овідіопольський район, Одеська область, шляхом виселення з даного житлового будинку ОСОБА_5.

Адвокат ОСОБА_9, діючий в інтересах ОСОБА_4, обґрунтовує позовні вимоги тим, що протоколом правління ЖБК «Марін-Білдер» від 01.06.2006 р. за № 01/07-03 ОСОБА_4 прийнято до членів даного кооперативу та закріплено для будівництва та обслуговування житлового будинку земельну ділянку, розташовану за адресою - Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича (теперішня назва – с. Лиманка), ж/м «Совіньйон», вул. Леонідівська, № 10/3, площею - 0,03 га..

На виконання умов вказаного протоколу ОСОБА_4 сплачено вступний членський внесок у розмірі - 50 500,00 грн..

Протоколом правління ЖБК «Марін-Білдер» від 14.09.2006 р. за № 14/09-1 ОСОБА_4 затверджено проект будівництва житлового будинку, встановлений розмір загального цільового і пайового внесків, строків їх внесення, а також терміни будівництва, введення в експлуатацію та передання у власність ОСОБА_4 житлового будинку.

Відповідно до вимог вищезазначеного протоколу ОСОБА_4 сплатив на користь ЖБК «Марін-Білдер» відповідний цільовий внесок у сумі - 202 000,00 грн.. Станом на 10.07.2009 р. ОСОБА_4 сплачено на користь ЖБК «Марін-Білдер» для будівництва об’єктів загального користування та житлового будинку – 813 555,00 грн. або еквівалент - 161 000,00 доларів США.

У подальшому ОСОБА_4 сплачено на користь ЖБК «Марін-Білдер» членські внески на загальну суму - 71 364,00 грн..

Згідно Декларації про готовність об’єкту до експлуатації від 05.02.2014 р. № ОД142140360163 закінчений будівництвом об’єкт, а саме житловий будинок, розташований у Одеській області, Овідіопольському районі, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Леонідівська, № 10/3, визнано готовим до експлуатації. Рішенням Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області за № 53 від 31.03.2014 р. житловому будинку присвоєно адресу - Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Леонідівська, буд. 40.

Приблизно у вересні 2014 року членами ЖБК «Марін-Білдер» було прийняте рішення про ліквідацію кооперативу. З метою обслуговування та експлуатації котеджного комплексу членами ЖБК створено громадську організацію «Котеджний комплекс «Марін Віллас». Внаслідок прийнятого рішення голова ЖБК ОСОБА_11 був усунутий від керівництва кооперативом та передав усі повноваження та документацію голові комісії з припинення, ліквідатору ОСОБА_12. ОСОБА_4, як повноправний член ГО «Марін Віллас» і власник житлового будинку № 40 по вул. Леонідівська, сплачував на користь ГО членські внески й далі.

На початку грудня в будинку з’явилися невідомі особи, які почали здійснювати там ремонтні роботи та представилися «будівельниками від господаря». З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна за адресою - Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Леонідівська, будинок № 40, стало відомо, що право власності на вказане нерухоме майно оформлено за ОСОБА_5. Право власності на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 19.10.2016 р., реєстровий № 2038, та на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 20.10.2016 р., реєстровий № 2042.

Як стало відомо, вказані договори купівлі-продажу нерухомого майна укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який здійснив державну реєстрацію на підставі виданої ЖБК довідки. Державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на житловий будинок, який був побудований із залученням грошових коштів ОСОБА_4, здійснив 06.08.2016 р. реєстратор Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових експертиз економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_7. Державна реєстрація за ОСОБА_6 права власності на будинок була проведена незаконно, а тому він не мав права відчужувати спірне майно на користь ОСОБА_5, у зв’язку з чим укладені між ними договори купівлі-продажу є такими, що порушують права ОСОБА_4 та мають бути визнані недійсними.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 16.08.2017 р. у задоволенні вищезазначених позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що протоколом правління ЖБК «Марін-Білдер» № 01/07-03 від 01.07.2006 р. ОСОБА_4 прийнято в члени ЖБК. Закріплено за ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку земельну ділянку, розміщену за адресою - Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Леонідівська, № 10/3, площею - 0,03 га.. Встановлено ОСОБА_4 вступний внесок в розмірі - 50 500,00 грн. та порядок його сплати - одноразовим платежем в касу ЖБК в день прийняття ОСОБА_4 у члени ЖБК (Т. 1, а. с. 16).

Протоколом правління ЖБК «Марін-Білдер» № 14/09-1 від 14.09.2006 р. члену ЖБК ОСОБА_4 затверджено проект на будівництво для нього житлового будинку «Бріз». Встановлено для члена ЖБК ОСОБА_4 загальний розмір цільового і пайового внесків в сумі - 1 004 960,10 грн., який в еквіваленті до долару США по офіційному курсу складає - 199 002,00 доларів США. Встановлено графік та терміни здійснення цільових та пайових внесків, відповідно до якого у випадку внесення ОСОБА_4 останнього пайового внеску здійснюється підписання проміжного акту на проведення робіт по встановленню в незавершеному будівництвом будинку систем опалення та водопостачання (Т. 1, а. с. 17 - 18).Вказаного акту до матеріалів справи представником позивача не надано, як і пояснень та доказів щодо здійснення останнього платежу.

Рішенням Виконкому Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 53 від 31.03.2014 р. присвоєно новозбудованому об’єкту нерухомого майна – закінченому будівництвом житловому будинку, замовником будівництва якого є - ЖБК «Марін-Білдер», наступну адресу - Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/масив «Совіньйон», вул. Леонідівська, 40, яка визначена відповідно до генерального плану населеного пункту та місцезнаходження житлового будинку (Т. 1, а. с. 25).

В обґрунтування позовної вимоги про визнання речового права на спірний житловий будинок позивачем надано незавірені копію довідки ЖБК «Марін-Білдер» № 10/07/09-1/С від 10.07.2009 р. (Т. 1, а. с. 15), відповідно до якої станом на 10.07.2009 р. позивачем внесено на користь ЖБК на будівництво об’єктів загального користування і житлового будинку – 813 555,00 грн. або еквівалент - 161 100,00 доларів США. Вказаною довідкою не визначено суми коштів, яка була сплачена на будівництво будинку, а яка на будівництво об’єктів загального користування кооперативу.

Надані позивачем копії квитанції до прибуткового касового ордеру №154, квитанції до прибуткового касового ордеру №155, квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 27.08.2014 р., квитанції до прибуткового касового ордеру №554 від 13.06.2013 р., квитанції до прибуткового касового ордеру №278 від 03.10.2012 р., квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 17.04.2013 р., квитанції від 23.02.2015 р., квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 17.04.2013 р., квитанції від 25.02.2015 р. (Т. 1, а. с. 19 - 20) не відповідають встановленим вимогам щодо їх оформлення. Так, частина з них не містить таких реквізитів, як підстава прийняття платежу, або не містить прізвища та ініціалів касира, або головного бухгалтера, або взагалі не завірена печаткою підприємства, з огляду на що суд не вважає їх належними та допустимими доказами позовних вимог ОСОБА_4.Надані документи подано позивачем в незасвідчених копіях, оригіналів наданих документів позивачем суду не надано. Відповідно до листа голови ліквідаційної комісії ОСОБА_12 за вих. № 02-01/О/(916/827/15)/3-63 від 17.07.2017 р. (Т. 1, а. с. 251) який був наданий на виконання ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.06.2017 р., на день розгляду справи у розпорядженні ліквідаційної комісії не має первинних бухгалтерських документів щодо сплати членами кооперативу їх внесків.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної вимоги про визнання за ОСОБА_4 речового права на спірний житловий будинок, оскільки останнім відповідно до ст. 384 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 19-1 ЗУ «Про кооперацію» не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України викупу у ЖБК спірного житлового будинку № 40 по вул. Леонідівській ж/м «Совіньйон» в с. Лиманка, Овідіопольського району Одеської області, загальною площею - 217,7 кв. м., житловою площею - 61,8 кв. м..

Позивачем не доведено обставин, якими він обґрунтовує позовну вимогу про скасування державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок, оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не надано суду доказів подання ОСОБА_6 державному реєстратору документів, які б не відповідали вимогам, передбаченим Постановою Кабінету міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 року № 1127 (в редакції, яка діяла станом на дату реєстрації), або визнання у судовому порядку поданих ОСОБА_6 документів недійсними.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності.

Судом встановлено, що 19.10.2016 р. (Т. 1, а. с. 186 – 186 зворотня сторона) ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 2038, згідно п. 1.1 якого продавець передає у власність покупцю ? частку у праві власності на житловий будинок, а покупець приймає майно і сплачує за нього оговорену грошову суму.

Згідно п. 1.2 вказаного договору купівлі-продажу житловий будинок № 40 по вулиці Леонідівській, ж/м «Совіньйон» в с. Лиманка, Овідіопольського району Одеської області, частка у праві приватної власності на який відчужується за даним договором, в цілому складається з житлового будинку під літерою «А», житловою площею - 61,8 кв. м., загальною площею - 217,7 кв. м., розташованого на земельній ділянці, площею - 300 кв. м., яка знаходиться у користуванні продавця.

Пунктами 1.3 та 1.4 договору купівлі-продажу визначено, що житловий будинок належить продавцю на праві приватної власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 65400317 від 09 серпня 2016 року. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 серпня 2016 року, за № 15813136, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – 994956851237.

20.10.2016 р. (Т. 1, а. с. 212 – 212 зворотня сторона) ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 2042, згідно п. 1.1 якого продавець передає у власність покупцю ? частку у праві власності на житловий будинок, а покупець приймає майно і сплачує за нього оговорену грошову суму.

Згідно п. 1.2 вказаного договору купівлі-продажу житловий будинок № 40 по вулиці Леонідівській ж/м «Совіньйон» в с. Лиманка, Овідіопольського району Одеської області, частка у праві приватної власності на який відчужується за даним договором, в цілому складається з житлового будинку під літерою «А», житловою площею - 61,8 кв. м., загальною площею - 217,7 кв. м., розташованого на земельній ділянці, площею - 300 кв. м., яка знаходиться у користуванні продавця.

Пунктами 1.3 та 1.4 договору купівлі-продажу визначено, що житловий будинок належить продавцю на праві приватної власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 65400317 від 09 серпня 2016 року. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 серпня 2016 року, за № 15813136, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – 994956851237.

Встановлено, що укладаючи оскаржувані правочини ОСОБА_6 був зареєстрованим у встановленому Законом порядку власником спірного житлового будинку, що підтверджується змістом договору купівлі-продажу від 19.10.2016 р. та договору купівлі-продажу від 20.10.2016 р., а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 65400317 від 09.08.2016 р..

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання оскаржуваних договорів купівлі-продажу недійсними, оскільки судом встановлено, що при їх вчиненні були дотримані такі умови як: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу дієздатності; наявність об’єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

На день розгляду спору власником спірного житлового будинку та добросовісним набувачем спірного житлового будинку є - ОСОБА_5.

Позивачем заявлена позовна вимога на підставі ст. 391 ЦК України про усунення перешкод у користуванні власністю - житловим будинком № 40, який розташований за адресою - вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», с. Мізікевича, Овідіопольський район, Одеська область, шляхом виселення з даного будинку ОСОБА_5.При цьому, матеріали справи не містять, а позивачем не надано суду жодних правовстановлюючих документів на спірних житловий будинок, зокрема відповідної інформаційної довідки або витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не надано позивачем і документів, що свідчать про перебування спірного будинку у володінні та/або користуванні ОСОБА_4, що виключає можливість задоволення негаторного позову.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні ОСОБА_4 житловим будинком № 40, який розташований за адресою - вул. Леонідівська, ж/м «Совіньйон», с. Лиманка, Овідіопольський район, Одеська область, шляхом виселення з даного житлового будинку ОСОБА_5. (Т. 2, а. с. 12 – 20).

ОСОБА_9, представник ОСОБА_4, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_9, представник ОСОБА_4,вказує на те, що останній є членом ЖБК, сплатив за будівництво житлового буднику кошти у сумі - 161 000 доларів США. 10.06.2014 р. його представник за Актом прийому-передачі прийняв житловий будинок. Помилковим є критичне ставлення суду до вказаного Акту. Помилковим є висновок суду про необґрунтованість позовної вимоги про визнання за ОСОБА_4 речового права на спірний житловий будинок, оскільки член ЖБК має право володіти та користуватися житловим будинком, а у випадку викупу до нього переходить право власності на житловий будинок. Судом проігноровані докази щодо членства ОСОБА_4 у ЖБК. Реєстрація права власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_6 була проведена з порушенням діючого законодавства, оскільки не було надано Акту прийняття житлового будинку в експлуатацію, ОСОБА_6 не був членом ЖБК. У зв’язку з незаконним набуттям права власності на спірний житловий будинок ОСОБА_4може заявити вимоги про визнання спірних договорів купівлі-продажу недійсними. Вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння не заявлено, оскільки ОСОБА_4 не є власником житлового будинку, а тільки набув речове право (володіння та користування) житловим будинком.

ОСОБА_9, представник ОСОБА_4,у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги. Додатково надав суду для огляду оригінали наявних у справі копій квитанцій про сплату коштів, протоколу правління ЖБК «Марін-Білдер» від 01.06.2006 р. № 01/07-03, декларації про готовність об’єкту до експлуатації від 05.02.2014 р.. Також надав Довідку про результати камеральної перевірки державного реєстратора Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_10, копію якої долучено до матеріалів справи.

ОСОБА_5 письмового відзиву на апеляційну скаргу не надала. ЇЇ представник - ОСОБА_13 у судовому засіданні вважала необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення суду залишити без змін. Посилалася на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_6 сповіщений про дату, час та місце розгляду справи. У судове засідання не з’явився. Причини неявки не повідомив. Відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надав.

Державний реєстратор Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_7 сповіщався про судові засідання. Судові повістки двічі повернулися до суду з приміткою пошти – «За закінченням терміну зберігання». У судове засідання не з’явився. Причини неявки не повідомив. Відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надав.

Житлово-будівельний кооператив «Марін-Білдер» сповіщений про дату, час та місце розгляду справи. Представника у судове засідання не направив. Причини неявки представника не повідомив. Відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – громадська організація «Котеджний комплекс «Марін Віллас» повідомлялося про дату, час та місце розгляду справи. Судові повістки двічі повернулися до суду з приміткою пошти – «За закінченням терміну зберігання». Представника у судове засідання не направила. Причини неявки представника не повідомила. Пояснень на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надала.

Треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та Одеська філія державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» сповіщені про дату, час та місце розгляду справи. Причини особистої неявки, неявки представника не повідомили. Пояснень на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надали.

Частиною 2 ст. 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За вищевказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у розгляді справі, недобросовісне виконання обов’язку з отримання судової повістки, розміщення інформації про розгляд справи на офіційному сайті апеляційного суду, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності учасників, які не з’явилися у судове засідання.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення заочного рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильних вищевказаних висновків про необхідність відмови у задоволенні позову. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. 384 ЦК України ст. 19-1 ЗУ «Про кооперацію») та процесуального (ст. ст. 11, 60, 61, 179, 213 ЦПК України, які були чинними на час ухвалення рішення судом першої інстанції, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України) права.

Між сторонами виникли правовідносини щодо права члена житлово-будівельного кооперативу на побудований кооперативом житловий будинок.

Статтею 384 ЦК України передбачено, що будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.

Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її.

У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 19-1 ЗУ «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Оскільки беззаперечно встановлено, що ОСОБА_4 не сплатив у повному обсязі цільові внески на будівництво житлового будинку, тобто не викупив у ЖБК житловий будинок, правильним є висновок суду про відмову в задоволенні позову.

Доводи апелянта про те, що суд проігнорував докази того, щоОСОБА_4 є членом ЖБК, сплатив за будівництво житлового буднику гроші у сумі - 161 000 доларів США, його представник за Актом прийому-передачі прийняв житловий будинок, а тому помилковим є висновок суду про необґрунтованість позовної вимоги про визнання за ОСОБА_4 речового права на спірний житловий будинок, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки встановлено, що замість сплати цільових внесків на будівництво житлового будинку у встановленому ЖБК розмірі в сумі - 1 004 960,10 грн., останнім було сплачено – 322 206,00 грн.. Таким чином, ОСОБА_4 не виконав умови щодо сплати цільового та пайового внеску в повному обсязі, а тому не набув права власності на спірний житловий будинок.

Правильним є критичне відношення суду першої інстанції до підписаного представником ОСОБА_4 Акту прийому-передачі від 10.06.2014 р., оскільки в ньому вказано про копію технічного паспорту складеного від 26.12.2014 р., тобто складеного значно пізніше.

Оскільки визначально встановлено, що ОСОБА_4 не набув права власності на спірний житловий будинок, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні похідних позовних вимог про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок, визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 19.10.2016 р. та від 20.10.2016 р., усунення перешкоди у користуванні житловим будинком шляхом виселення з даного житлового будинку ОСОБА_5. При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_4 не позбавлений права пред’явити вимоги до ЖБК (його правонаступника) щодо захисту своїх прав, як член ЖБК, відносно сплачених коштів.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_9, представника ОСОБА_4,є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів ОСОБА_9, представника ОСОБА_4,а також для прийняття доводів апеляційної скарги останнього у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9, представника ОСОБА_4,– залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 29 травня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

ОСОБА_3