Ухвала суду № 74460840, 31.05.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/4232/18

Провадження №4-с/521/72/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Коблової О.Д.,

за участю секретаря судового засідання – Барвенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» про визнання рішення старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірним,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний Банк» із вищезазначеною скаргою, в якій просив визнати рішення старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірним, скасувати постанову про повернення виконавчого документі стягувачу та зобов’язати державного виконавця відновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа.

В обґрунтування скарги ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» посилається на те, в провадженні Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-2010/11, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 29.05.2012 року.

Згідно із виконавчим листом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 12933,52 гривень та судові витрати.

14.12.2017 року державний виконавець постановою в порядку п.5 ч.1 ст. 37 Закону

України «Про виконавче провадження» повернув виконавчий документ стягувачу.

Заявник стверджує, що заходів, які сприяли би повному, ефективному та своєчасному здійсненню примусового виконання рішення в повному об’ємі державним виконавцем не здійснено.

Представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» в судове засідання не з'явився, повідомлений про розгляд скарги належним чином, проте надав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність на підставі наданої скарги та додатків.

Представник Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з'явився, повідомлений про розгляд скарги належним чином, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду не надавав.

Дослідивши скаргу, наявні матеріали, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яких виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державних виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»).

З наведеного випливає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження», заходи для виконанні рішення суду.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Згідно ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Судом встановлено, що 21 вересня 2011 року Малиновським районним судом міста ОСОБА_1 розглянуто справу № 2-2010/11.

Згідно із виконавчим листом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 12933,52 гривень та судові витрати.

Виконавчий лист №2-2010/11 перебував на виконанні в Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області .

Постановою від 14.12.2017 року виконавчий документ повернутий стягувачу.

Підставою повернення виконавчого документу стягувачу виконавець визначив п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким виконавчий лист підлягає поверненню стягувачу у разі, у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

З постанови державного виконавця не вбачається чи було перевірено майновий стан боржника, чи було виконано всі виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, до Постанови про повернення виконавчого листа не долучено акт державного виконавця.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, можливо прийти до переконання, що оскаржувана постанова винесена без дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві та оригінал виконавчого листа надійшли на адресу 01.03.2018 року.

Таким чином, державною виконавчою службою було порушено права стягувача на повторне пред'явлення виконавчого листа, оскарження дій посадових осіб, оскільки він був повідомлений про вчинені ДВС дії майже через 3 місяці.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що державним виконавцем під час виконання виконавчого провадження не було вжито всіх заходів необхідних та достатніх для виконання рішення суду, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», а тому дії щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу є неправомірними та постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, ст.ст.11, 37 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» про визнання рішення старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірним - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3. щодо повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 52174840 від 14.12.2017 року.

Зобов’язати старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 відновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-2010/11, що видав 29.05.2012 року Малиновський районний суд м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 12933,52 грн. та судових витрат.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Д. Коблова