Постанова № 74460767, 04.06.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/8206/18

Провадження по справі № 3/521/4002/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Морозова І.В. за участю:

секретаря - Бурмістр І.І.,

прокурора - Тарасюк Ю.М.,

особи, щодо якої складено протокол, - ОСОБА_1,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-6 ч. 2 КУпАП, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка народилася у м. Одесі, має вищу освіту, працює державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС, заміжня, має на утриманні малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС, в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Так, відповідно до наказу № 971-к від 13.10.2017 року начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 займає посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС, та відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу», п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» як державний службовець є особою, на яку поширюється дія цього Закону. 25.09.2015 року ОСОБА_1 ознайомилася з обмеженнями, встановленими антикорупційним законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та оприлюднюється на офіційному сайті НАЗК.

Отже, ОСОБА_1 як суб’єкт декларування у разі суттєвої зміни у майновому стані має у визначеному законом порядку повідомити про це НАЗК шляхом декларування отриманого доходу або придбаного майна.

18.05.2017 року ОСОБА_1 згідно договору дарування № НМА 60978 отримала подарунок в вигляді ? частки квартири за адресою м. Одеса, вул. Лип Івана та ЮріяАДРЕСА_1 загальною площею 62,1 кв.м., оціночна вартість якої (1/2 частки) становить 84917,5 грн.

Тобто, отриманий ОСОБА_1 від подарунка дохід в сумі 84917,5 грн. перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017 року відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» (50х1600грн. =80000 грн.).

Таким чином, упродовж періоду з 18.05.2017 року по 28.05.2017 року ОСОБА_1 була зобов’язана повідомити, але не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку з отриманням доходу.

Своїми діяннями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП – неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування.

В судовому засіданні прокурор вказала, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам законодавства. Просила суд врахувати пом’якшуючі обставини – наявність на утриманні правопорушниці малолітніх дітей, перебуванні її у відпустці по догляду за дитиною.

ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала, що не повідомила своєчасно про зміни у майновому стані. Разом з тим вважала, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки її діяння не було умисним, а вчинено з необережності. Вона пояснила, що квартира, про яку йдеться, перебувала у власності її сім’ї з 1967 року та належала її матері ОСОБА_2, яка у травні 2017 року зв’язку з поганим станом здоров’я подарувала квартиру їй та сестрі у рівних частках (1/2). Вона (ОСОБА_1І.) не намагалася приховувати цей дохід від відповідних органів, але положення Закону щодо декларування змін майнового стану було для неї нововведенням, вона про нього не була обізнана, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною і не виконує службових обов’язків з кінця 2016 року. Крім того просила врахувати, що вартість отриманої нею частки квартири лише на 4918 грн. перевищує суму, що підлягає декларуванню.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується такими документами: довідкою з Єдиного державного реєстру декларацій; декларацією ОСОБА_1 за 2017 рік; наказом № 971-к від 13.10.2017 року начальника Одеської митниці ДФС; присягою державного службовця; договором дарування від 18.05.2017 року; відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на правові позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року щодо характеристики правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а саме наявністю вини у формі умислу (прямого чи непрямого) та відсутності вини у разі вчиненні діяння через необережність. Разом з тим суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 наявний непрямий умисел, оскільки вона, як суб’єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», повинна була діяти відповідно до вимог вказаного Закону. Тобто, не вивчивши належним чином норми Закону і свої обов’язки, не подавши декларацію, вона свідомо допускала наслідки в результаті такої бездіяльності.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази доводять те, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Приймаючи до уваги характер скоєного правопорушення, відомі суду дані про особу ОСОБА_1, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, а також враховуючи ту обставину, що в результаті вчиненого нею правопорушення не було спричинено суттєвої шкоди державі, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя ,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу – судовий збір за постановою про накладення адміністративного стягнення; стягувач: Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 26255795).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.В.Морозова