Рішення № 74460367, 04.06.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2113/17

Провадження № 2/500/1025/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя Швець В.М.,

при секретарі Кузьменко О.М.,

за участю позивача: ОСОБА_1

представників позивачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Ізмаїльської міської ради про визнання чинним біржового договору та визнання права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 звернулися до суду із позовом до Ізмаїльської міської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 4731, а саме: 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: м.Ізмаїл, вул. Олексія Гурського (колишня назва: Фрунзе), укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з одного боку і ОСОБА_7 з іншого боку, 18 серпня 1999 року та посвідчений Одеською товарною біржею, та визнати за ними право власності на спірну частину будинку, мотивуючи тим, що 18 серпня 1999 року року між ними та ОСОБА_8 було досягнуто угоди про купівлю-продаж нерухомого майна – спірної частини будинку, яку було зареєстровано на Одеській товарній біржі, всі умови угоди до її реєстрації на біржі виконані, з моменту укладення договору вони відкрито володіють та користуються нерухомим майном, про те, що укладений договір потребував нотаріального посвідчення, стало відомо лише тепер. Однак через неможливість провести посвідчення договору вони звернулися до суду для підтвердження дійсності укладеного договору.

10.05.2018 року надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме про залучення до участі у цивільній справі ОСОБА_5 в якості правонаступника ОСОБА_6 та визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 4731, а саме: 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: м.Ізмаїл, вул. Олексія Гурського, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з одного боку і ОСОБА_7 з іншого боку, 18 серпня 1999 року та посвідчений Одеською товарною біржею. А також, визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 права власності за кожним на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: м. Ізмаїл, вул. Олексія Гурського (колишня назва - Фрунзе). 41.

Заява обґрунтована тим, що 25 серпня 2017 року ОСОБА_6 померла. 19 березня 2009 року ОСОБА_6 залишила заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_9І, згідно умов якого усе своє майно де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право, в тому числі всю належну їй частку житлового будинку з господарськими будівлями і з надвірними спорудами та присадибною земельною ділянкою, що знаходиться в м. Ізмаїлі по вулиці Фрунзе, будинок 41 (сорок один) Одеської області, вона заповіла ОСОБА_5. У передбачений законом шестимісячний строк останній звернувся до приватного нотаріусу Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_10 із заявою про прийняття спадщини в порядку передбаченому ст. 1269 ЦК України. У березні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до нотаріусу з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_6, однак листом № 255-02-14 від 12юОЗ.2018 року приватний нотаріус повідомив про неможливість видачі свідоцтва про права па спадщину за заповітом, оскільки договір купівлі- продажу від 18 серпня 1999 року підлягав нотаріальному посвідченню. Зазначає, що з моменту укладення договору, покупці відкрито володіли та користувалися ? частиною будинку, проте були позбавлені можливості розпоряджатися ним на свій розсуд, оскільки укладений договір потребував нотаріального посвідчення, у зв'язку з чим звернулися до суду для підтвердження дійсності укладеного договору та визнання права власності на житло.

В судовому засіданні позивач та представники позивачів позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник Ізмаїльської міської ради у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувати проти задоволення позову.

У відповідності зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши учасників справі, суд вважає позов обґрунтованими і такими, що має бути задоволеними.

З матеріалів справи вбачається, що 18.08.1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з одного боку і ОСОБА_7 з іншого боку укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №4731, а саме ? частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Олексія Гурського (колишня назва – Фрунзе), 41, зареєстрований на Одеській товарній біржі. Укладений договір зареєстровано Одеською товарною біржею у відповідності до ст.15 Закону України "Про товарні біржі". Всі істотні умови договору до його реєстрації на біржі сторонами виконані. На виконання умов укладеного договору позивачем проведено реєстрацію договору та переоформлення техдокументації на придбане нерухоме майно, про що свідчить запис проведений органами КП "Ізмаїльське МБТІ" в техдокументації. З моменту придбання нерухомого майна позивачі відкрито володіють та користуються ним.

19 березня 2009 року ОСОБА_6 залишила заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_9І, згідно умов якого усе своє майно де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право, в тому числі всю належну їй частку житлового будинку з господарськими будівлями і з надвірними спорудами та присадибною земельною ділянкою, що знаходиться в м. Ізмаїлі по вулиці Фрунзе, будинок 41 (сорок один) Одеської області, вона заповіла ОСОБА_5 (а.с.37).

25 серпня 2017 року ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД №497515, виданим Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 26.08.2017 року (а.с.18).

Листом № 255-02-14 від 12.03.2018 року приватний нотаріус ОСОБА_10 повідомила про неможливість видачі свідоцтва про права па спадщину за заповітом, оскільки договір купівлі- продажу від 18 серпня 1999 року підлягав нотаріальному посвідченню (а.с.26, 38).

Згідно з ч.2 ст.47 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на момент укладення договору, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

На підставі розпорядження Ізмаїльського міського голови № 57р від 19.02.2016 року «Про перейменування вулиць, провулків та проспекту в м. Ізмаїл Одеської області», вулиця Фрунзе була перейменована у вулицю ОСОБА_11.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1, 2 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив.

Оскільки при укладенні договору всі вимоги, передбачені ст. 15 Закону України "Про товарні біржі", виконано належним чином, про що свідчить сам договір, однак договір не відповідає вимогам чинного законодавства, що позбавляє можливості в подальшому проводити відчуження нерухомого майна, суд вважає за необхідне визнати укладений договір дійсним та визнати за позивачами право власності на придбане нерухоме майно.

Таким чином суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.11-13,76-81,258,259,263-265 ЦПК України, ст.47 ЦК України в редакції 1963 року, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Ізмаїльської міської ради про визнання чинним біржового договору та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 4731, а саме: 1/2частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: м.Ізмаїл, вул.Олексія Гурського (колишня назва - Фрунзе), укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з одного боку і ОСОБА_7 з іншого боку, 18 серпня 1999 року та посвідчений Одеською товарною біржею.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: м. Ізмаїл, вул. Олексія Гурського (колишня назва - Фрунзе), 41.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/4частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: м. Ізмаїл, вул, ОСОБА_12 (колишня назва - Фрунзе), 41.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 04 червня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_13