Рішення № 74460322, 22.05.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1393/18

Провадження № 2/500/1771/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Сирбу Г.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в підготовчому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, які заявою від 25.04.2018 року уточнив та просить встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3, який народився в селі Поповка Конотопського району Сумської області є рідним братом ОСОБА_4, яка народилась в селі Поповка Конотопського району Сумської області; визнати за ним в порядку спадкування за законом, після смерті троюрідного дядька ОСОБА_5, померлого 19.12.2015 року, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Шевченка, №2, мотивуючи тим, що вищевказане майно належить ОСОБА_6. 24.05.2008 року ОСОБА_6 померла, після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно до якого входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Шевченка, №2. Спадкоємцем за законом першої черги являється син спадкодавця ОСОБА_5, який прийняв спадщину шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. 19.02.2015 року ОСОБА_5 помер, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Шевченка, №2. Спадкоємців згідно ст.ст. 1261-1262, 1264 ЦК України – відсутні. Спадкоємці за законом третьої черги, ОСОБА_7, ОСОБА_8, від прийняття спадщини відмовились у встановлений законом строк. Спадкоємцем п’ятої черги після ОСОБА_5, являється його троюрідний племінник – ОСОБА_2. Позивач прийняв спадщину, шляхом подачі у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за законом, позивачу було відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, якою визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Вислухавши думку представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 належить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Шевченка, №2, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №323 від 21.03.2008 року, виданого виконавчим комітетом Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 4/35 від 07.04.2008 року, що підтверджено довідкою №502 від 02.04.2018 року, наданою комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 119679 від 26.05.2008 року, виданого виконкомом Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_6 померла 24.05.2008 року.

Після смерті ОСОБА_6 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Шевченка, №2.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 51940425 від 17.05.2018 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_6, померлої 24.05.2008 року – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_6 являється син ОСОБА_5, що підтверджено актовим записом про народження №38 від 09.04.1957 року, складеним Бросківською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 на час відкриття спадщини мешкав разом із спадкодавцем, що підтверджено довідкою Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 02-11/441 від 18.04.2016 року, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 438922 від 21.12.2015 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 помер 19.12.2015 року.

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Шевченка, №2, який він успадкував після смерті матері ОСОБА_6, померлої 24.05.2008 року.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 51353115 від 24.03.2018 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_5, померлого 19.12.2015 року – відсутня.

Спадкоємців за законом першої, другої, четвертої черги відповідно до ст. ст. 1261-1262, 1264 ЦК України після смерті ОСОБА_5, немає.

Спадкоємцями за законом третьої черги відповідно до ст. 1263 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являються:

- дядько ОСОБА_7, що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим 23.12.1955 року Конотопським районним РАЦС, відповідно до якого батьками дитини записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_9, архівним витягом № Мз-251 від 15.03.2016 року, наданим державним архівом Сумської області, з якого вбачається, що відповідно до запису про народження МарченкоУляни Степанівни, складеного 02.11.1927 року, батьками дитини значаться ОСОБА_3 (25 р.) та Варка (25 р.), свідоцтвом про одруження серії ІІ-АБ № 285859, виданим 25.05.1976 року Попівською сільською радою Конотопського району Сумської області, згідно якого ОСОБА_10 після укладення шлюбу змінила прізвище на «Маленко»;

- дядько ОСОБА_8, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-УР № 597523, виданим 15.11.1960 року Попівською сільською радою Конотопського району Сумської області, відповідно до якого батьками дитини записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_9, архівним витягом № Мз-251 від 15.03.2016 року, наданим державним архівом Сумської області, з якого вбачається, що відповідно до запису про народження ОСОБА_10, складеного 02.11.1927 року, батьками дитини значаться ОСОБА_3 (25 р.) та Варка (25 р.), свідоцтвом про одруження серії ІІ-АБ № 285859, виданим 25.05.1976 року Попівською сільською радою Конотопського району Сумської області, згідно якого ОСОБА_10 після укладення шлюбу змінила прізвище на «Маленко».

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від прийняття спадщини після ОСОБА_5, померлого 19.12.2015 року, відмовились на користь ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено відповідними заявами в матеріалах спадкової справи № 162/2016 після померлого 19.12.2015 року ОСОБА_5.

Згідно ст. 1265 ЦК України, у п’яту чергу спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця.

Спадкоємцем за законом п’ятої черги відповідно до ст. 1265 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являється:

- троюрідний племінник ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 461727, виданим 20.09.1991 року виконкомом Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, де в графі батьки вказані: ОСОБА_12 та ОСОБА_13; свідоцтвом про одруження серії ІІ-АГ № 271173, виданим 27.09.1969 року Бросківською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, згідно якого ОСОБА_14 після укладення шлюбу змінила прізвище на «Николаєва»; показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15, яка підтвердила факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3, який народився в селі Поповка Конотопського району Сумської області є рідним братом ОСОБА_4, яка народилась в селі Поповка Конотопського району Сумської області.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

У встановлений законом строк ОСОБА_2 звернувся до Ізмаїльської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що підтверджено відповідною заявою № 294, яка міститься в матеріалах спадкової справи, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю нотаріуса, ОСОБА_2 було роз’яснено про неможливість видати свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 19.12.2015 року.

Вислухавши думку представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв’язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1263, 1265, 1269, 1270 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23206394, місцезнаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Пушкіна, 32-а) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3, який народився в селі Поповка Конотопського району Сумської області є рідним братом ОСОБА_4, яка народилась в селі Поповка Конотопського району Сумської області.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) в порядку спадкування за законом, після смерті троюрідного дядька ОСОБА_5, померлого 19.12.2015 року, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Шевченка, №2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2018 року.

Суддя: ОСОБА_16