Постанова № 74459553, 31.05.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1943/18

Провадження № 2-а/484/52/18 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2018 року Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Паньков Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського 2 роти 2 батальйону Управління Патрульної поліції у м. Києві Департаменту Патрульної Поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

07.05.2018 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 26.04.2018 року лейтенантом поліції ОСОБА_2 в м. Києві винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 176374 про те, що він, 26.04.2018 року о 15 годині 50 хвилин в м. Києві по вул. Тимирязівській, 1, керуючи транспортним засобом SKODA Осtаvіа номерний знак НОМЕР_1 (у пункту 6 постанови вказана дата «29.04.2018 року»), здійснив стоянку (зупинку) в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим зробив неможливим рух інших транспортних засобів, чим порушив п. 15.10 Правил дорожнього руху, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. З КУпАП. В результаті чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Постанову позивач вважає незаконною, винесеною з порушенням норм закону, оскільки поліцейський склав її безпідставно, так як він здійснив зупинку не в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена», а в іншому дозволеному місці, де такий знак не має такої дії, а його автомобіль не перешкоджав руху інших автомобілів по проїзній частині.

Позивач зазначає, що 26.04.2018 року о 15.50 год. до його автомобіля підійшли три поліцейських, в ході розмови вони стали доводити йому, що його автомобіль стоїть в забороненому для стоянки місці і цим створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, але при цьому на парковці біля його автомобіля не було жодного іншого автомобіля, а на дорозі вільно рухалися у невеликій кількості транспортні засоби, переважним чином це були легкові автомобілі, а його автомобіль був розташований на парковці десь за півтора метра до знаку «Зупинка заборонена», тобто там де зона дії знаку не розповсюджується. Після розмови з’ясувалось, що лейтенантом ОСОБА_2 було складено оскаржувану постанову. Протокол про адміністративне правопорушення відповідачем не складався, а тому його копію він не отримував, що не відповідає приписам ст.255 та ст. 258 КУпАП.

Постанова складалася інспектором без з’ясування обставин справи та доказів, які б свідчили про наявність в його діях проступку за який законом встановлено адміністративну відповідальність та за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт неправомірних дій, не долучені докази та не зазначено свідків зазначеного правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 251 КУпАП «Докази». Так, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вважає дії поліцейського протиправними і незаконними та просить визнати протиправною та скасувати постанову і закрити провадження у справі.

На підставі ст.ст. 262-263 КАС України, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач отримав копію позовної заяви з додатками, не надіслав на адресу суду відзиву на позовну заяву.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Поліцейським 26.04.2018 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії ВР № 176374 за ч. 3 ст. 122 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1., згідно якої до останнього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Дану постанову одразу ж після її винесення оголошено та її копію вручено ОСОБА_1 під підпис.

По суті та обставинам правопорушення у вказаній постанові зазначено, що 29.04.2018 року о 15 год. 50 хв. року, в м. Київ по вул. Тимирязівська, 1, водій керуючи транспортним засобом здійснив стоянку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена» та суттєво перешкодив рух іншим учасникам транспортних засобів чим порушив вимоги п. 15.10 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Інших відомостей щодо підтвердження вчинення позивачем правопорушення в постанові не відображено, доказів на підставі яких встановлюється вина особи до постанови не додано.

Таким чином, враховуючи викладене, відповідач не надав жодного доказу скоєння правопорушення та притягнув позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення без достатніх на то підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач свою вину у вчиненому не визнає, а відповідачем доказів передбачених ст. 251 КУпАП на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, не надано.

Отже, постанова серії ВР № 176374 від 26.04.2018 р. по справі про адміністративне правопорушення винесена без достатніх доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та без встановлення всіх обставин справи, що виключає її законність.

Згідно п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП передбачено, що розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення, перевіряючи законність та обґрунтованість винесеної постанови, може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Оскільки відповідач по справі є суб’єктом владних повноважень, однак не надав належних доказів на підтвердження правомірності його дій щодо винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, Миколаївська обл.) до Поліцейського 2 роти 2 батальону Управління Патрульної поліції у м. Києві Департаменту Патрульної Поліції ОСОБА_2 (адреса: вул. Народного ополчення, 9, м. Київ, ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВР №176374 від 26.04.2018 р. Поліцейського 2 роти 2 батальону Управліня Патрульної Поліції в місті Києві Департаменту Патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя: