Постанова № 74459243, 04.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 711/1260/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кондрацька Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та здійснені порушення вимог процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини, на які посилався ОСОБА_3 у поданому адміністративному позові. Апелянт зазначає, що обставини, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та в акті не відповідають дійсності, оскільки ним не здійснено самовільну зміну зовнішньої конфігурації стін та не встановлювався дверний отвір замість віконного, а здійснено заміну вікна. На переконання апелянта перевірка була здійснена без належних на її проведення правових підстав. Зокрема, ОСОБА_3 зазначає, що громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які ініціювали проведення перевірки не є власниками кватир житлового будинку по АДРЕСА_1, відповідно, права та охоронювані законом інтереси вказаних осіб не могли бути порушені. Позивач вказує, що звернення даних громадян не містять обов'язкових реквізитів, таких як контакти для зворотнього зв'язку. Крім того, апелянт зазначає, що протокол № 2 від 29 січня 2018 року не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, а саме: в ньому не зазначало місце, час і суть адміністративного правопорушення. Відповідно, на переконання ОСОБА_3, невизначеним є питання щодо строків притягнення до відповідальності.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 20 грудня 2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради отримано звернення мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо перевірки законності проведених робіт ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного звернення, ОСОБА_3 направлено Направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 16 січня 2018 року № 12 за адресою: АДРЕСА_1, яке ОСОБА_3 отримав особисто про що свідчить розписка про отримання на направленні.

Під час проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, самочинно влаштовано дверний отвір з віконного отвору, що є виконанням будівельних робіт без документів, які дають право на їх виконання, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 постанови КМУ № 466 від 13 квітня 2011 року «Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт», ДБН В. 3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт».

За результатами перевірки були складені:

- акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 12 підписаний та отриманий ОСОБА_3 особисто;

- протокол № 2 про адміністративне правопорушення від 29 січня 2018 року, де зазначено про розгляд справи про адміністративне правопорушення в приміщенні Управління на 11-00 год. 01 лютого 2018 року. Протокол отриманий ОСОБА_3 особисто, про що свідчить його підпис у протоколі;

- припис № 24 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29 січня 2018 року, який ОСОБА_3 також отриманий особисто, про що свідчить його підпис у приписі.

01 лютого 2018 року була розглянута справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3, якого визнано винним відповідно ч. 5 ст. 96 КУпАП, і, відповідно, винесена постанова № 4 по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_3, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не встановлено будь яких порушень відповідачем вимог чинного законодавства при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення та прийняття оскаржуваної позивачем постанови.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, відповідно до якого будівельні роботи-роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту; підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень; повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що перед початком виконання будівельних робіт на об'єкті позивач повинен був направити повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта.

Повноваження Управління щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 20 вересня 2016 року № 2-929 та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

У відповідності до п. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського та технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконання будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією щодо створення об'єкта будівництва. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок № 553) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 5 ст. 96 КУпАП є виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - (не пізніше ніж через) два місяці з дня його виявлення.

Листом Міністерства юстиції України від 01 грудня 2003 року №2-34-1465 передбачено, що триваючими адміністративними поступками є поступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків та споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Днем виявлення триваючого правопорушення буде день складання акта чи іншого документа, в якому буде задокументовано вчинення правопорушення.

Відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 466 від 13 квітня 2011 року, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту.

Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів будівництва «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» при реконструкції, капітальному ремонті і переплануванні окремих квартир заборонено улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів.

Так, до перепланувань, які підлягають «узаконенню», відносяться: облаштування дверних прорізів у несучих стінах, а також здійснення інших робіт, пов'язаних з порушенням капітальних конструкцій. Для реалізації таких змін у житловому приміщенні потрібно отримати дозвільні документи на будівельні роботи та ввести перепланований об'єкт в експлуатацію.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Влаштування дверного отвору з віконного отвору квартири в будинку не передбачений у Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07 червня 2017 року № 406.

Отже, влаштування дверного отвору з віконного отвору квартири в будинку є реконструкцією і, відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови КМУ № 466 від 13 квітня 2011 року, потребує подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 січня 2018 року відповідачем видано направлення на проведення позапланового заходу № 12, яке цього ж дня було вручено позивачу, що підтверджується його підписом в тексті направлення та здійсненим записом про дату отримання. Строк дії направлення визначено з 16 січня 2018 року по 29 січня 2018 року.

Посадові особи відповідача були допущені до перевірки та перевірка була проведена в присутності ОСОБА_3, що підтверджується відомостями, які зазначені в протоколі № 2 від 29 січня 2018 року про адміністративне правопорушення та акті перевірки від 29 січня 2018 року. Зазначені документи підписані позивачем без зауважень та отримані останнім в день їх складення. У тексті протоколу про адміністративне правопорушення також міститься пояснення ОСОБА_3 у яких останній зазначає, що зробив заміну тех./паспорта з урахуванням дверей (а.с. 6 зі зворотної сторони). Однак будь яких дозвільних документів, підтверджуючих правомірність здійснення вказаної реконструкції приміщення, позивачем під час перевірки не надано та не надано до суду. Крім того, в тексті протоколу зазначено відомості про дату, час і місце розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що є необґрунтованими доводи апелянта про те, що обставини, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та в акті не відповідають дійсності, оскільки ним не здійснено самовільну зміну зовнішньої конфігурації стін та не встановлювався дверний отвір замість віконного, а здійснено заміну вікна.

Як вбачається з матеріалів перевірки ОСОБА_3 під час перевірки не заперечував факту встановлення саме дверного отвору, що в даному випадку є реконструкцією приміщення та потребувало подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність правових підстав для проведення перевірки, оскільки ОСОБА_3 фактично допущено працівників перевіряючого органу до проведення перевірки та відповідачем здійснено перевірку. Натомість, підстави проведення перевірки можуть бути оскаржені до суду за умови, якщо така перевірка ще не відбулась.

Крім того, необґрунтованими також є доводи апелянта про невідповідність тексту протоколу про адміністративне правопорушення № 2 від 29 січня 2018 року вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, оскільки з даного документу вбачається що він містить всі необхідні реквізити.

Стосовно доводів апелянта про неможливість встановлення дати порушення та відповідно, визначення строку притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Днем виявлення триваючого правопорушення є день складання акта чи іншого документа, в якому буде задокументовано вчинення правопорушення, отже, днем виявлення даного правопорушення є 29 січня 2018 року. Відповідно, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності в межах строку, визначеного для прийняття такого рішення.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, ст. ст. 243, 250, 286, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 04 червня 2018 року.