Постанова № 74459204, 31.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1150/17 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова О.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт оіл» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року № 0008911405, 0008921405.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач дійшов передчасного висновку про реалізацію позивачем товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 26 954 грн 77 коп., оскільки факт обліку перелічених в додатку до акту перевірки товарів підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, невідомо яким методом відповідачем здійснено заміри паливно-мастильних матеріалів на АЗС, чи було враховано температуру, при якій паливно-мастильні матеріали мають здатність до зміни густини, розширення чи звуження.

При цьому, формування та передача електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітніх чеків реєстраторів розрахункових операцій на АЗС здійснюється автоматично.

Також, зазначив, що якби позивачем не було забезпечено передачі електронних копій зазначених документів протягом 72 годин, відбулося б блокування проведення розрахункових операцій та виникла неможливість передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації.

Відтак, оскільки невідповідність суми готівкових коштів в місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО в сумі 941 грн 05 коп. нічим не підтверджена, тому відповідач безпідставно виніс податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2016 року № 0008921405 про застосування штрафних санкцій в частині 104 459 грн. 60 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в частині задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт посилався на те, що позивач не вів обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання.

Крім того, з акту перевірки встановлено факт не облікування товарів у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 26 954 грн 77 коп.

Також, під час проведення перевірки виявлено надлишок пального на АЗС на загальну суму 25 190 грн 03 коп.

При цьому, апелянт зазначає, що позивачем неподано в супереч вимогам чинного законодавства до органів фіскальної служби розрахункових книжок та фіскальних звітів чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 10 жовтня 2014 року ТОВ «Стейт Оіл» зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується копією свідоцтва виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 34).

У період з 28 листопада по 02 грудня 2016 року Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку АЗС з магазином позивача, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 151, за результатами якої складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Тютюновими виробами та пального № 0158/28/10/РРО/39436796 (далі - Акт перевірки) (а.с. 52-54).

У розділі «Висновок» вказаного Акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги:

- п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, а саме: здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 26 954 грн 77 коп., а також встановлено на АЗС надлишок ДП у кількості 187,82 л. на суму 3679 грн 39 коп., газу у кількості 879, 24 л. на суму 11 148 грн 77 коп., бензину Преміум 95 у кількості 225,08 л. на суму 4274 грн 27 коп., бензину 95 Євро у кількості 111, 42 л. на суму 2561 грн 55 коп., бензину 92 у кількості 161, 08 л. на суму 3526 грн 05 коп. Загальна сума складає 25 190 грн 03 коп.;

- ст. 11 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР, а саме: зберігання алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка, а саме: напій алкогольний газований «Рево Вишня», Жб, 0,5л., 9%;

- п.7, п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: неподання до органів державної фіскальної служби звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку за 27 січня, 9 лютого, 25 березня, 16 червня, 14 липня, 2 та 29 вересня, 1, 12 та 24 жовтня 2016 року, а також не забезпечено виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків (Z - звітів) за 27 січня, 9 лютого, 25 березня, 16 червня, 14 липня, 2 та 29 вересня, 1, 12 та 24 жовтня 2016 року;

- п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО у сумі 941 грн 05 коп. (а.с. 53).

23 грудня 2016 року на підставі висновків Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0008921405, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції у сумі 104 460 грн 60 коп. (а.с. 9).

Крім того, у період з 28 листопада по 02 грудня 2016 року Головним управлінням ДФС в Одеській області було проведено фактичну перевірку АЗС з магазином позивача, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3а, за результатами якої складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Тютюновими виробами та пального № 0159/28/10/РРО/39436796 (а.с. 61-62).

У розділі «Висновок» названого Акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги:

- п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО у сумі 190 грн 39 коп. (а.с. 61-62, 64).

23 грудня 2016 року на підставі висновків названого акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0008911405, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн 00 коп. (а.с. 63).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 0008921405 підлягає частковому скасуванню лише у сумі 104 459 грн 60 коп., оскільки позивачем порушено п. п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО у сумі 941 грн 05 коп., що підтверджується Х-звітом від 28.11.2016 №0567.

Разом з тим, оскільки на місці проведення розрахунків були наявні готівкові кошти на суму 112 541 грн 85 коп., проте згідно Х-звіту від 28 листопада 2016 року № 8, сума готівкових коштів у касі повинна становити 112 732 грн 24 коп., тому податкове повідомлення-рішення № 0008911405 є правомірним та не підлягає скасуванню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг врегульовано Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до ст. 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Пунктом 7 та 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Суб'єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Крім того, суб'єкти господарювання повинні щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Згідно з вимогами п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Перевіряючи правомірність винесення податкового повідомлення-рішення №0008921405 від 23.12.2016, колегія суддів звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно розрахунку штрафних санкцій до Акту перевірки № 0158/28/10/РРО/39436796, вказане податкове повідомлення-рішення винесено у зв'язку з порушенням позивачем вимог:

- п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 26 954 грн 77 коп., а також встановлено на АЗС надлишок ДП у кількості 187,82 л. на суму 3679 грн 39 коп., газу у кількості 879, 24 л. на суму 11 148 грн 77 коп., бензину Преміум 95 у кількості 225, 08 л. на суму 4274 грн 27 коп., бензину 95 Євро у кількості 111, 42 л.на суму 2561 грн 55 коп., бензину 92 у кількості 161, 08 л. на суму 3526 грн 05 коп. Загальна сума складає 25 190 грн 03 коп. (нараховано штрафні санкції у сумі 104 289 грн 60 коп.);

- п.7 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, а саме: неподання до органів державної фіскальної служби звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку за 27 січня, 9 лютого, 25 березня, 16 червня, 14 липня, 2 та 29 вересня, 1, 12 та 24 жовтня 2016 року (нараховано штрафні санкції у сумі 170 грн 00 коп.);

- п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО у сумі 941 грн 05 коп. (а.с. 9).

Стосовно порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, то з Акту перевірки вбачається, що позивач здійснював реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 26 954 грн 77 коп. та на АЗС встановлено надлишок ДП у кількості 187, 82 л. на суму 3679 грн 39 коп., газу у кількості 879, 24 л. на суму 11 148 грн 77 коп., бензину Преміум 95 у кількості 225, 08 л. на суму 4274 грн 27 коп., бензину 95 Євро у кількості 111, 42 л. на суму 2561 грн 55 коп., бензину 92 у кількості 161, 08 л. на суму 3526 грн 05 коп., загальна сума складає 25 190 грн 03 коп.

За правилами п. 12 частини першої ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов"язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Таким чином, Закон № 265/95-ВР поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, і не поширюється на суб'єктів господарювання, які таких операцій не здійснюють.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Тобто, розрахункова операція у розумінні Закону № 265/95-ВР характеризується здійсненням розрахунків за товар в місці отримання такого товару.

З акту перевірки вбачається, що оскільки позивач не вів обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, тому порушив п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначена норма передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів на складах; облік товарних запасів за місцем їх реалізації; облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, і разом з цим, не містить імперативного припису щодо обов'язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації.

При цьому, відповідальність за порушення п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР передбачена ст. 20 Закону №265/95-ВР у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, вказаним законом передбачено обов'язок юридичних осіб, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації.

За реалізацію товарів, які не обліковані за місцем реалізації, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, за цінами реалізації.

Згідно з вимогами частини другої ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності до положень частини першої ст. 9 вказаного Закону є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п. 6.1, 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24 травня 1995 року первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву. Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Таким чином, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій. При цьому, відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесено до порушень встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачено порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2017 року (справа К/800/24889/16).

Як вже зазначалось, під час проведення перевірки відповідачем, встановлено факт не облікування товарів у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 26 954 грн 77 коп.

Перелік названих товарів зазначено у додатках № 1 та № 2 до акта перевірки «Додаток до акта перевірки від 28 листопада 2016 року об'єкта торгівлі та громадського харчування» (а.с. 57, 59 зворот).

Однак, на підтвердження обліку названих товарів позивачем надано до суду першої інстанції: видаткові накладні від: 11 листопада 2016 року № 68627/67507, 25 листопада 2016 року № 72267/70714, 14 жовтня 2015 року № 48758/45934, 15 жовтня 2015 року № 62329/61445, 24 жовтня 2016 року № 31174, 27 жовтня 2016 року № 1143, 29 вересня 2016 року № 57507/57856, 30 червня 2016 року № 37849/36975, 26 травня 2016 року № 1908, 29 квітня 2016 року № 23737/23483, 26 березня 2016 року № 16525/16241, 29 березня 2016 року № РН-45-004229, 26 лютого 2016 року № 10074/10065, 28 січня 2016 року № 3925/3869 (а.с. 90-103, 106); товарно-транспортні накладні від: 25 лютого 2016 року № 2203873662, 25 лютого 2016 року № 2203873668 (а.с. 104-105); митні декларації від 11 серпня 2016 року № 125150001/2016/705578, 24 листопада 2016 року № 125150001/2016/709188 (а.с. 107-116), які підтверджують облік зазначених в них товарів та наказ № 1-А від 01.01.2016 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» визначено облікову політику підприємства (а.с. 83-89).

У відповідності до п. 2 наказу позивача від 04 січня 2016 року № 2-А «Про організацію документообігу між відділом бухгалтерії та точками роздрібної торгівлі підприємства» первинні бухгалтерські документи, що супроводжують товар, який надходить до точки роздрібної торгівлі (магазину) отримує відповідальна особа та в день отримання здійснює оприбуткування товару шляхом занесення інформації про товар, яка міститься у первинних документах, до програми бухгалтерського обліку « 1С: Підприємство 7:7» та протягом 2-х календарних днів з дати надходження забезпечує передачу кур'єрською службою первинних бухгалтерських документів до відділу бухгалтерії підприємства, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лейпцігська, 15а (а.с. 88-89).

Разом з тим, встановлена Законом № 265/95-ВР може бути застосована до юридичної особи лише в тому випадку, коли така особа не веде облік товарних запасів або веде його з порушеннями визначеного законом порядку.

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону №265/95-ВР, що узговаджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2015 року (справа № 21-275а14).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем здійснено реалізацію товарів на загальну суму 26 954 грн 77 коп., які були обліковані у встановленому законом порядку, а тому податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0008921405 від 23.12.2016 в частині встановлення наявності на АЗС надлишку нафтопродуктів, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки Головним управління ДФС в Одеській області здійснено вимірювання фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах на АЗК позивача, результати яких відображені у додатку №3 до Акта перевірки (а.с. 60).

Порівнявши фактичні залишки пального з даними про залишки пального, що обліковується у реєстраторі розрахункових операцій (а.с. 59 зворот), перевіряючими було виявлено надлишок ДП у кількості 187, 82 л. на суму 3679 грн 39 коп., газу у кількості 879, 24 л. на суму 11 148 грн 77 коп., бензину Преміум 95 у кількості 225, 08 л. на суму 4274 грн 27 коп., бензину 95 Євро у кількості 111, 42 л. на суму 2561 грн 55 коп., бензину 92 у кількості 161, 08 л. на суму 3526 грн 05 коп., загальна сума складає 25 190 грн 03 коп. (а.с. 59 на звороті).

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлює Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція №281).

Згідно з вимогами п. 4.2.1 Інструкції №281 облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму.

Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.

Відповідно до п. 4.2.2 Інструкції №281 об'ємно-масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об'ємом, густиною та температурою. Об'єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).

Границі відносної похибки методу не мають перевищувати:

+- 0,5% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів від 100 т і більше;

+- 0,8% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів.

Значення відносної похибки методу в конкретних випадках його застосування мають визначатись відповідно до ГОСТ 26976. Похибка методу не поширюється на визначення об'єму нафти і нафтопродукту в мірах повної місткості (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).

Пунктом 4.2.3 Інструкції № 281 передбачено, щооб'ємно-масовим та масовим динамічним методами визначається маса нафти і нафтопродуктів безпосередньо у нафто- і нафтопродуктопроводах, а також при відпуску нафтопродуктів до автоцистерн та залізничних цистерн на автоматизованих системах наливу. За цими методами об'єм або масу нафти і нафтопродуктів вимірюють із застосуванням об'ємних або масових лічильників.

Границі допустимої відносної похибки методу не мають перевищувати: +- 0,25% - під час вимірювання маси брутто нафти; +- 0,35% - під час вимірювання маси нетто нафти; +- 0,5% - під час вимірювання маси нетто нафтопродуктів від 100 т і більше; +- 0,8% - під час вимірювання маси нетто нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів.

Границі допустимої відносної похибки методу в конкретних випадках його застосування мають визначатись відповідно до ГОСТ 26976.

Похибка методу не поширюється на визначення об'єму нафтопродукту в транспортних мірах повної місткості.

Згідно з вимогами п. 4.2.4 Інструкції № 281 прямим (ваговим) методом вимірюють масу нафти і нафтопродуктів у тарі та транспортних засобах шляхом зважування на вагах (залізничних та автомобільних цистерн) для статичного зважування середнього класу точності за ГОСТ 29329-92 «Весы для статического взвешивания. Общие технические требования" з кількістю повірочних поділок не менше ніж 3000.

Границі відносної похибки методу не мають перевищувати: +- 0,5% - під час вимірювання маси нетто нафтопродуктів, а також маси бітумів; +- 0,3% - під час вимірювання маси нетто пластичних мастил.

Маса брутто нафти і нафтопродуктів має бути в межах діапазону зважування ваг. Умови експлуатації ваг мають відповідати вимогам експлуатаційних документів на конкретні типи ваг.

Маса нетто нафтопродуктів визначається як різниця між масою брутто і масою води та тари.

Маса нетто нафти визначається як різниця між масою брутто і масою баласту та тари.

Відповідно до вимог п. 4.2.5 Інструкції № 281 об'ємним методом вимірюється лише об'єм нафтопродукту. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються ПРК і ОРК, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози.

Пунктом 4.1.1 Інструкції № 281 визначено, що для забезпечення достовірності і єдності вимірювань маси та об'єму нафти і нафтопродуктів підприємства зобов'язані користуватися засобами вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), що мають чинні відбитки повірочних тавр та/або свідоцтва про їх повірку чи державну метрологічну атестацію.

Згідно з п. 4.1.3 Інструкції №281 повірці згідно із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» підлягають вертикальні і горизонтальні резервуари, вимірювачі температури, рівня та густини, металеві рулетки з вантажем, метроштоки, рівнеміри, ПРК і ОРК, об'ємні лічильники, ваги, залізничні та автомобільні цистерни та інші ЗВТ, що використовуються під час визначення об'єму та маси нафти та нафтопродуктів.

Резервуари, які перебувають в оренді, подаються на повірку орендодавцем або орендарем (залежно від умов договору).

Зазначені ЗВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації у встановленому порядку згідно з ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення або ДСТУ 3215-95 Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення, відповідно.

Повірку ЗВТ здійснюються територіальні органи Держспоживстандарту України та повірочні лабораторії, уповноважені згідно із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» на здійснення повірки відповідних ЗВТ.

Використання для вимірювань об'єму та маси нафтопродуктів ЗВТ, що не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється.

Однак, з Акта перевірки та додатків до нього не вбачається, який саме метод та засоби (обладнання) застосовані контролюючим органом при проведенні вимірювання фактичних залишків нафтопродуктів (бензину та скрапленого газу) під час проведення перевірки на АЗС, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 151.

Таким чином, отримані результати замірів об'єму нафтопродуктів на АЗС позивача не є достовірними, а отже, не можуть бути підтвердженням фактичних залишків.

Крім того, виходячи з положень Інструкції №281, фактичний об'єм нафтопродуктів може бути встановлений за наслідками проведення інвентаризації.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.2 Інструкції №281 інвентаризація нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях (крім бюджетних) здійснюється відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за № 202/412.

Інвентаризації підлягають нафта (газовий конденсат) і нафтопродукти, що містяться у резервуарах і технологічних трубопроводах НПЗ, наявних на підприємстві транспортних засобах та тарі незалежно від права власності, а також готівка на АЗС. Інвентаризації підлягають також нафта і нафтопродукти, які згідно з договорами зберігаються на терміналах інших суб'єктів господарювання.

Інвентаризація нафти та нафтопродуктів на підприємствах проводиться не рідше одного разу на місяць.

Згідно з п.п. 13.3, 13.5 Інструкції №281 основною метою інвентаризації є: виявлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами, а також суми готівки на АЗС; зіставлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами з даними бухгалтерського обліку; виявлення нестандартних нафтопродуктів; перевірка дотримання умов та порядку зберігання нафти та нафтопродуктів, а також готівки на АЗС.

Для здійснення інвентаризації розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі і постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких залучаються особи, що мають досвід здійснення інвентаризації. Забороняється вводити до складу робочої інвентаризаційної комісії головного бухгалтера підприємства та матеріально відповідальних осіб. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії тих самих матеріально відповідальних осіб, одного й того самого працівника два рази підряд. Розпорядчим документом керівника підприємства установлюються терміни початку та завершення робіт з інвентаризації.

Відповідно до вимог п. 13.13 Інструкції №281 під час здійснення інвентаризації нафти та/або нафтопродуктів необхідно: перевірити наявність готівки, талонів, торгових карток і відомостей на АЗС; визначити придатність до застосування ЗВТ та градуювальних таблиць. ЗВТ, що використовуються під час інвентаризації (у тому числі резервуари), мають бути повірені або пройти державну метрологічну атестацію; визначити об'єм і масу нафти та/або нафтопродуктів за марками і видами в резервуарах, технологічних трубопроводах, залізничних цистернах, танках наливного судна в порядку, установленому цією Інструкцією.

Результати вимірювань у резервуарах і технологічних трубопроводах інвентаризаційною комісією заносяться до журналу реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП, а також до акта вимірювання нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 3-НП. Розрахунки наявності нафти та/або нафтопродуктів у технологічних нафтопродуктопроводах підприємств заносяться до відомості наявності нафтопродуктів (нафти) у технологічних нафтопродуктопроводах за формою № 23-НП та на АЗС до відомості нафтопродуктів у технологічних трубопроводах АЗС за формою № 35-НП; якщо нафта або нафтопродукт зберігається в резервуарах з понтонами або з покрівлями, що плавають, то в процесі інвентаризації під час вимірювання в зоні спливання плаваючого покриття зливають продукт із резервуара до встановлення покриття на опори або доливають нафтопродукт до набуття покриттям плаваючого стану. У разі неможливості виконання цих робіт, а також відсутності градуювальних таблиць на зону спливання покриття рівень нафти або нафтопродукту в таких резервуарах визначають за даними бухгалтерського обліку; переважити розфасовані нафтопродукти; перевірити наявність готівки на АЗС; занести до акта інвентаризації результати інвентаризації на підприємстві за формою № 24-НП і на АЗС - за формою № 25-НП, в танках наливного судна до акта інвентаризації нафтопродуктів (нафти) у суднах за формою № 26-НП, які підписуються всіма членами комісії та матеріально відповідальними особами; акт інвентаризації нафти та/або нафтопродуктів скласти у двох примірниках, з яких перший примірник подається до бухгалтерської служби підприємства, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи; зробити на прибуткових документах на нафту та/або нафтопродукти, що надійшли на підприємство і прийняті під час проведення інвентаризації матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, позначку після інвентаризації з відміткою дати запису.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача про порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

Щодо порушення позивачем вимог п. 7 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: неподання до органів державної фіскальної служби звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку за 27 січня, 9 лютого, 25 березня, 16 червня, 14 липня, 02 та 29 вересня, 01, 12 та 24 жовтня 2016 року, колегія суддів зазначаєнаступне.

У відповідності до п. 7 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку. Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Згідно п. 9 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - в разі неподання до органів доходів і зборів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання.

Відповідно до ст. 12 Закону № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Як свідчать матеріали справи, позивач використовує апарат електронний контрольно-касовий спеціалізований для АЗС та АГНКС З КСЕФ «МАРІЯ-303А2» (паспорт 19095026.051.20.000 ПС).

Так, з 1 січня 2013 року введено в дію норми п. 7 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, згідно з якими, як вже зазначалось, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Згідно п. 3.1.2 вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 8 грудня 2012 року № 1057, РРО з модемом повинен забезпечувати:

- автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звiтної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з КСЕФ та ЕККР, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ);

- на запит органів ДПС України передачу інформації (для РРО з КСЕФ та ЕККР, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ);

- захист контрольно-звiтної інформації від підміни, модифікації та перегляду під час передачі засобами МБ SAM;

- збереження у контрольній стрічці дати та часу передачі контрольно-звiтної інформації до сервера;

- прийняття та збереження у контрольній стрічці повідомлення від сервера обробки інформації про отримання контрольно-звiтної інформації, дати та часу прийняття цього повідомлення сервером;

- проведення персоналізації МБ SAM, вбудованого в РРО або модем;

- проведення персоналізації РРО, друкування даних для підтвердження виконання процедури персоналізації;

- повторну передачу контрольно-звiтної інформації у разі, якщо отримане від сервера повідомлення буде містити таку вимогу;

- накопичення контрольно-звiтної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв'язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв'язку;

- індикацію справного та несправного стану модема та каналу передачі інформації;

- блокування проведення розрахункових операцій у разі: технічної несправності модема, який до нього приєднаний, за винятком несправності каналу передачі інформації (тільки для РРО з КСЕФ); неможливості передачі контрольно-звiтної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин; переповнення у модемі пам'яті для накопичення збереження контрольно-звiтної інформації (тільки для РРО, що друкують паперову контрольну стрічку).

Отже, формування та передача електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків на АЗС здійснюється автоматично.

При цьому, доказів блокування проведення розрахункових операцій і як наслідок неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки відповідачем надано не було ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 7 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Твердження апелянта щодо правомірності повідомлення-рішення № 0008921405 від 29.12.2016 в частині вищевказаних порушень позивачем, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не були спростовані відповідачем відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Щодо порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО у сумі 941 грн 05 коп., колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів перевірки, оператором (касиром) АЗС, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 151, ОСОБА_3 у присутності посадових осіб контролюючого органу власноручно було здійснено перерахунок грошових коштів, у результаті якого встановлено, що на місці проведення розрахунків наявні готівкові кошти на суму 117 005 грн 45 коп. (а.с. 56).

Згідно з Х-звітом від 28 листопада 2016 року № 0567, сума готівкових коштів у касі має становити 117 946 грн 50 коп. (а.с. 59 зворот).

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок відповідача про невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Відтак, контролюючий орган обґрунтовано визначив позивачеві штраф у сумі 1 грн 00 коп., тому податкове повідомлення-рішення № 0008921405 від 23.12.2016 у вказаній частині є правомірним.

Отже, з урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0008921405 підлягає частковому скасуванню у сумі 104 459 грн 60 коп.

Щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0008911405, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн 00 коп., слід звернути увагу на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 23 грудня 2016 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0008911405 за не забезпечення позивачем відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО у сумі 190 грн 39 коп. (а.с. 10-11).

Так, оператором (касиром) АЗС, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3а, ОСОБА_4 у присутності посадових осіб контролюючого органу власноручно здійснено перерахунок грошових коштів, у результаті якого встановлено, що на місці проведення розрахунків наявні готівкові кошти на суму 112 541 грн 85 коп. (а.с. 64 зворот).

Однак, у відповідності до з Х-звіту від 28 листопада 2016 року № 8, сума готівкових коштів у касі має становити 112 732 грн 24 коп. (а.с. 64 зворот).

За таких обставин, контролюючий орган обґрунтовано визначив позивачеві штраф у сумі 1 грн 00 коп., тому податкове повідомлення-рішення № 0008911405 є правомірним.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 05 червня 2018 року.