
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
05 червня 2018 рокусправа № 808/2229/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року в адміністративній справі №808/2229/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Дніпрокор” до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Дніпрокор” до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, після отримання 05 березня 2018 року його копії, 26 квітня 2018 року звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Враховуючи те, що первинноподана апеляційна скарга, була повернута ухвалою суду від 19 квітня 2018 року у зв'язку з неусуненням недоліку апеляційної скарги у встановлений судом строк, а саме: не наданням до суду документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року визнано неповажними підстави наведені скаржником щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги по вказаній справі, оскільки ним фактично зазначено про незгоду з ухвалою суду про повернення попередньоподаної апеляційної скарги, в зв’язку з чим апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області було залишено без руху та запропоновано скаржнику звернутися до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху з заявою про поновлення строку, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року заявник апеляційної скарги отримав 21 травня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
25 травня 2018 року скаржник через засоби поштового зв'язку звернувся до суду клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження. Клопотання обгрунтовано тим, що контролюючий орган не мав можливості сплатити судовий збір та просив суд продовжити встановлений судом строк на усунення недоліків апеляційної скарги, проте ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року апеляційну скаргу повернуто.
Суд апеляційної інстанції не може визнати поважними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження наведені скаржником у вищезазначеному клопотанні, виходячи з наступного.
Статтею 44 КАС України (в редакції чинній з 15.12.2018 року), яка кореспондується із положеннями частини 2 статті 49 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), передбачено обов’язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов’язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі надання суду документу, який підтверджує повноваження особи на подання апеляційної скарги.
Враховуючи невиконання податковим органом вимог ст. 296 КАС України щодо додання до апеляційного суду документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі за подання апеляційної скарги, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2017 року скаржнику надано можливість у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі (а.с.204).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року скаржнику було надано десятиденний строк для надання до суду саме документу, який підтверджує факт сплати судового збору. При цьому, обов’язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 296 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тобто з дати отримання копії рішення суду, що оскаржується - 05.03.2018 року, що на час сплати судового збору - 22.05.2018 року складає більше двох місяців, і це є більш ніж достатній строк для здійснення сплати судового збору.
Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору податковим органом не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Отже, твердження скаржника про те, що він не міг сплатити судовий збір у встановлений судом десятиденний строк, враховуючи раніше викладене, є безпідставним, а отже не може бути підставою для поновленню йому строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що у разі незгоди з мотивацією рішення суду апеляційної інстанції особа, яка бере участь у справі, має право оскаржити прийняте рішення в касаційному порядку відповідно до правил КАС України, однак позивач зазначаючи про незгоду з постановленою судом ухвалою про поверненням йому попередньоподаної апеляційної скарги не скористався своїм правом на оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року.
26 квітня 2018 року відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року в адміністративній справі №808/2229/17.
Враховуючи те, що первинна апеляційна скарга, повернута ухвалою суду від 02 квітня 2018 року, яка набрала статсу остаточної та оскаржена не була, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.
Так, у пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України” (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності”.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” № 11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, зумовлених особливими і непереборними обставинами, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15.12.2017 року) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги те, що підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження є не поважними, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року в адміністративній справі №808/2229/17.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 05 червня 2018 року.
ОСОБА_3 ОСОБА_1
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко
Судове рішення № 74459159, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/2229/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: