Ухвала суду № 74457877, 05.06.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1950/18

Провадження № 1-в/210/193/18

"05" червня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.,

прокурора: Петрова В.І.,

представника адміністрації колонії: ОСОБА_2,

засудженого: ОСОБА_3,

захисника засудженого, - адвоката: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції (дистанційного провадження), клопотання захисника засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4 про застосування до засудженого положень ст.3 Закону України №1810-VIII від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році», -

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2018 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4 про застосування до засудженого положень ст.3 Закону України №1810-VIII від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році», котре вмотивовано тим, що вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 лютого 2018 року ОСОБА_3 визнано винним за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України, та у відповідності до ст.70 ч.ч.1, 4 КК України, за сукупністю злочинів, до покарання призначеного за цим вироком, до якого частково приєднане невідбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2016 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ст.186 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 04 роки, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 04 роки 01 місяць, із відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу. Строк відбування покарання рахується з моменту затримання, а саме з 24 червня 2017 року із зарахуванням у строк відбуття покарання строку попереднього ув’язнення з 24 вересня 2015 року по день зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а саме 25 травня 2016 року, відповідно до ст.72 ч.5 КК України, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. На дату винесення вироку ОСОБА_3 було відбуто 02 роки та 11 днів призначеного покарання, тобто відбуто більше 1/4 частини призначеного судом покарання. Вважає, що враховуючи те, що ОСОБА_3 відбув більше 1/4 частини призначеного строку основного покарання, зазначені обставини підпадають під дію ст.3 Закону України «Про амністію у 2016 році», і щодо останнього можливе застосування амністії та звільнення від відбування покарання.

Засуджений ОСОБА_3 та його захисник, - адвокат ОСОБА_4 кожен окремо надали пояснення в обґрунтування клопотання, підтримали його у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у ньому, просили суд його задовольнити.

Прокурор проти клопотання заперечував вважаючи його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник адміністрації колонії вирішення даного питання залишив на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Так, 07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України №1810-VIII від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році».

Статтею 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено право захисника на звернення до суду із заявою про застосування амністії щодо засудженого.

Відповідно до вимог ст.86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Перелік категорій осіб, до яких застосовується амністія встановлено ст.ст.1-6 Закону України «Про амністію у 2016 році», положеннями ст.7 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено скорочення наполовину невідбутої частини покарання.

Перелік категорій осіб, до яких не застосовується амністія встановлено ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 лютого 2018 року, за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 70 ч.ч.1, 4 КК України, до покарання у вигляді 04 років 01 місяця позбавлення волі, що відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії умисних злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_3 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочинів середньої тяжкості, та тяжких злочинів, на момент виходу амністії не відбув половини строку призначеного вироком суду покарання, враховуючи також досліджені в судовому засіданні матеріали особової справи та клопотання про застосування амністії судом встановлено, що засуджений не підлягає звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-6 Закону України «Про амністію у 2016 році», а також не підпадає під дію ст.7 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Щодо посилань засудженого та його захисника про можливість застосування положень ст.3 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до положень вказаної статті можливе звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за злочини, що не є тяжкими та особливо тяжкими та не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

При цьому, як було зазначено раніше, ОСОБА_3 відбуває покарання в тому числі за вчинення тяжких злочинів, поєднаних з насильством, а тому положення вказаної статті до нього не можуть бути застосовані.

Крім того, згідно положень ст.4 п.«в» Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_3 судимий за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2016 року, за ст.186 ч.2 КК України, що відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії умисних тяжких злочинів, та за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 лютого 2018 року, за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України, що відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії умисних злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, тобто має дві судимості за вчинення тяжких злочинів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що подане захисником засудженого клопотання про застосування амністії є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4 про застосування до засудженого положень ст.3 Закону України №1810-VIII від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році», - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя: Н. Ю. Вікторович