Постанова № 74455755, 29.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 677/1617/17

Головуючий у 1-й інстанції: Боголюбова Л.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

29 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії, зобов'язання нарахувати і виплачувати пенсію зі зменшенням віку виходу на пенсію,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії, зобов'язання нарахувати і виплачувати пенсію зі зменшенням віку виходу на пенсію.

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 14.12.2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що з 1986 року ОСОБА_2 є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 2, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Під час служби в лавах Радянської армії у віці 19 років в складі військової частини 18977 позивача було відряджено з 11 травня по 12.07.1986 року на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції. Військова частина позивача була розміщена і працювала в с. Оране Іванківського району Київської області. Всі відомості щодо участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відмічались в документах військової частини та дози опромінювання відмічались в картці обліку доз радіоактивного опромінювання з відповідними підписами командира роти та завірялись печаткою військової частини. Вказана облікова картка з відповідними відмітками є і в його військовому квитку.

Для підтвердження його участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС йому потрібно було отримати відомості з військової частини або Центрального військового архіву Міністерства оборони РФ чи з архіву Московського військового округу РФ. На його лист з Центрального архіву Міністерства оборони РФ(далі ЦА МО РФ) надійшла архівна довідка № 4/П-33825 від 23.08.2016 року з якої слідує, що у справі з врахуванням опромінювання особового складу військової частини 18977 за травень-липень 1986 року рахується "12 ряд. ОСОБА_3И.( инициалы не раскрыты, инициалы отчества так в документе), дата початку опромінювання 11 травня, сумарна доза опромінювання 18.02 рентген". В переліку військових частин, особовий склад яких приймав участь в роботах по ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС в 1986-1990 р.р., значиться військова частина 18977. На повторний лист щодо надання уточнення відносно того, чи рахується по зазначеній військовій частині інша особа на ім'я ОСОБА_2, та чи є відомості про номер військового квитка "ОСОБА_3И." йому повідомлено, що інших осіб на прізвище ОСОБА_2 в даних списках не значиться, а військові квитки знаходяться в осіб на руках.

Рішенням Красилівського районного суду встановлено факт належності ОСОБА_2 архівної довідки Центрального Архіву Міністерства Оборони Російської Федерації №4/П-33825 від 23.08.2016 року.

Із вказаним рішенням суду та іншими відповідними документами він звернувся до відповідача із з’явою про призначення пенсії з віку 50 років, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС, однак у призначенні пенсії йому було відмовлено.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем надано достатньо документів для підтвердження факту його перебування в зоні відчуження по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та наявності підстав для призначення йому пенсії зі зменшенням віку виходу на пенсію.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 15 Закону України від 17.06.1993 року № 3284-12 "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон №3284-12) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Водночас, статтею 12 Закону № 3284-12 визначено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки-після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки-після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Статтею 9 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон № 796-ХІІ) встановлено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Відповідно до статті 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках-не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

З частини 1 статті 55 Закону 796-ХІІ слідує, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 1) з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років; 2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років; 3) які працювали з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі Порядок № 22-1) передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Отже, відповідно до вказаного Порядку № 22-1, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області встановлено факт належності ОСОБА_2 архівної довідки ЦАМОРФ №4/П-33825 від 23.08.2016 року згідно якої зазначено, що позивач проходив службу у в/ч з 1985 року по 1986 рік у званні "рядовий" і в особовій справі з врахуванням опромінення особового складу в/ч 18977 за травень - липень 1986 року в рядку 12 значиться ОСОБА_2 .І. , дата початку опромінення 11 травня , суммарная доза опромінення -18,02 рентген".

Перебування позивача в зоні опромінення до 12.07.1986 року підтверджується також вклеєною в його військовий квиток карткою обліку доз опромінення.

Згідно наказу МО України № 322 від 08.09.1997 року, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 07.10.1997 року; за №457/2261 військова частина № 18977 перебувала на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в с. Оране Іванківського району Київської області п. 28 вказаного наказу.

Перебування позивача в особовому складі вказаної військової частини підтверджено наданою йому архівною довідкою ЦАМОРФ №4/П-33825 від 23.08.2016 року.

Факт перебування позивача на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС стверджується довідкою Хмельницького обласного військового комісаріату від 13.07.1994 року №10008 відповідно до якої військова частина №18977 приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 10.05.21986 по 30.10.1986 року.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у військовому білеті ОСОБА_2 вклеєна картка обліку доз опромінювання з якої слідує, що він перебував в зоні відчуження з 11.05.1986 по 12.07.1986 року включно, що також підтверджує його право на отримання пенсії зі зменшенням пенсійного віку до 50 років.

Отже, з вищевказаних документів вбачається, що позивач відноситься до кола осіб, які мають право на пенсію зі зниженим пенсійним віком, відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що при поданні документів про призначення пенсії відповідно Закону № 796-ХІІ позивач надав відповідачу всі необхідні документи, які засвідчують його статус учасника ліквідації наслідків, а відтак останній безпідставно прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, мотивуючи її відсутністю підтверджуючих документів про роботу в зоні відчуження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5