Постанова № 74455694, 10.04.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/2814/17

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

іменем України

"10" квітня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2-представника позивача про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно, архівного сектору Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно, архівного сектору Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_4 при винесенні рішення № 36996412 від 11.09.2017 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно, архівного сектору Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_4 при винесенні рішення № 36996412 від 11.09.2017 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було подано від імені ОСОБА_3 її повноважним представником ОСОБА_2, тобто належною особою, а тому у реєстратора були відсутні підстави для відмови у реєстрації.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. У апеляційній скарзі зазначає, що державним реєстратором не вірно було здійснено пошук нерухомого майна у Державному реєстрі прав. Крім того, державний реєстратор не зазначив у рішенні про відмову у державній реєстрації, вичерпного переліку обставин, що стали підставою для його прийняття.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" листопада 2017 р. скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора № 36996412 від 11.09.2017 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень ОСОБА_3.

Зобов'язано державного реєстратора прав на нерухоме майно повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та обтяжень, що подана 06.09.2017 року о 11:23:50 ОСОБА_2 та зареєстрована за № 24019903.

05.03.2018 року ОСОБА_3, діючи через свого представника - ОСОБА_2, звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить:

- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно, Архівного сектору Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_4 при винесенні рішення № 36996412 від 11.09.2017 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- встановити строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови від 20.02.2018 року.

Доводи клопотання мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції, вирішивши питання щодо протиправності та скасування рішення Державного реєстратора № 36996412 від 11.09.2017 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень ОСОБА_3, не вирішив питання щодо неправомірності його дій при винесенні цього ж рішення, оскільки Державний реєстратор не вірно здійснив пошук у Державному реєстрі прав. Крім того не вирішено питання щодо подання звіту до суду першої інстанції про виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За вимогами наведеної норми додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази або вирішені не всі клопотання.

Додаткові рішення також можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст.105 КАС України (в редакції чинній на дату подання позову) адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що права особи порушуються конкретними рішеннями, а не діями, які призводять до ухвалення вказаного рішення. Оцінку рішенню державного реєстратора було надано в постанові суду апеляційної інстанції, що стало підставою для задоволення позовних вимог частково. Підстави для задоволення інших вимог у суду були відсутні.

Щодо судового контролю.

Суд зауважує, що порядок правового регулювання щодо встановлення судового контролю за виконання судових рішень був визначений законодавчими нормами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Тобто, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду яке реалізується виключено під час прийняття постанови по суті.

Колегія суддів зауважує, що ні у адміністративному позові, ні у апеляційній скарзі позивач не просив встановити судовий контроль.

Крім того, питання про зобов'язання суб'єкта владних повноважень відповідача у справі подати суду звіт про виконання постанови суду вирішується цією ж постановою при розгляді справи по суті, а не за ініціативою позивача за заявою про контроль за виконанням судового рішення після його ухвалення.

Зазначена позиція відображена в ухвалі ВАС України від 07 квітня 2016 року у справі № 755/11313/15-а (К/800/44643/15)

У зв'язку із зазначеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність вимог про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Щодо судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, судом апеляційної інстанції при винесенні судового рішення не було вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ст.252 КАС України суд, який ухвали судове рішення може із власної ініціативи вирішити питання про судові витрати.

За правилами ч.1 та 6 ст.94 КАС України (в редакції на дату постановлення судового рішення) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як випливає з матеріалів справи, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року апеляційну скаргу задоволено частково.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 704,00 грн.

Оскільки судове рішення ухвалено на користь позивача, то всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати присуджуються судом за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Як вбачається, позивачем заявлена одна вимога немайнового характеру. Однак, при відшкодуванні судових витрат при задоволенні позову немайнового характеру неможливо виділити частину пропорційно задоволених вимог, а тому судовий збір підлягає поверненню в повному обсязі.

Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 311, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2-представника позивача задовольнити частково.

Ухвалити у справі № 806/2814/17 додаткову постанову, якою стягнути з Державного реєстратора прав на нерухоме майно, архівного сектору Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 704,00 грн. на відшкодування судових витрат.

У решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

С.М. Шевчук

Повне судове рішення складено "10" квітня 2018 р.