Постанова № 74455635, 29.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/16046/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Олійник А.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.02.2018 р. (ухвалене суддею Шестак О.І., повний текст якого складено 19.02.2018 р.) по справі № 638/16046/17

за позовом ОСОБА_2

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради

про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, в якому просила визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо відмови в призначенні та щодо невиплати позивачці щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 27.10.2016 р.; визнати протиправним і скасувати розпорядження (рішення) відповідача від 19.01.2017 р. щодо відмови в призначенні позивачці щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її зверненням від 27.10.2016 р.; зобов'язати відповідача призначити і виплатити позивачці щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 27.10.2016 р. по 26.04.2017 р. і з 27.04.2017 р. по 26.10.2017 р. в розмірі, передбаченому для працездатних осіб; визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку суми призначеної щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, позивачці та членам її сім'ї в межах строку призначення за період з 24.04.2015 р. по 26.04.2017 р., у зв'язку з чим відповідачем проведено відрахування з грошової допомоги ОСОБА_2 та членів її сім'ї за період з 12.06.2015 р. по 10.04.2016 р. на суму 4405, 28 гривень; визнати протиправним і скасувати рішення (розпорядження) відповідача від 19.01.2017 р. щодо здійснення перерахунку суми призначеної щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, позивачці та членам її сім'ї в межах строку призначення за період з 24.04.2015 р. по 26.04.2017 р.; стягнути з відповідача на користь позивачки грошові кошти в сумі 4405, 28 гривень, як протиправно відраховані з неї та членів її сім'ї.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.02.2018 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.02.2018 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України,

Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 р. (в редакції чинній на час подання позивачкою заяв від 27.10.2016 р. та від 27.04.2017 р.), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання відповідач свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

У судовому засіданні представник позивачки підтримала вимоги апеляційної скарги, просила скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 22.10.2014 р. позивачка звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району м. Харкова із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та повідомила, що вона не працює.

Рішеннями Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району м. Харкова від 29.10.2014 р. та від 01.12.2014 р. позивачці та членам її сім'ї призначена грошова допомога на період з 22.10.2014 р. по 21.12.2014 р. в розмірі 2210 грн., з 22.12.2014 р. по 21.02.2015 р. в розмірі 1989 грн., з 22.02.2015 р. по 21.04.2015 р. в розмірі 1768 грн.

З 22.02.2015 р. по 21.04.2015 р. грошова допомога надавалась лише на дітей позивачки, оскільки з 22.02.2015 р. виплата грошової допомоги ОСОБА_2 припинена на підставі п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

29.07.2015 р. позивачка звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району м. Харкова з заявою про здійснення перерахунку допомоги на проживання, у зв'язку з працевлаштуванням в м. Харкові з 12.06.2015 р.

Відповідно до рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 10.08.2015 р. за заявою позивачки від 29.07.2015 р., ОСОБА_2 і членам її сім'ї призначена грошова допомога на період з 12.06.2015 р. по 23.10.2015 р. у розмірі 2210 грн., в тому числі позиваці в розмірі 442 грн.

29.10.2015 р. ОСОБА_2 звернулась до Управління соціального захисту населення Дзержинського району з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за результатми розгляду якої рішенням від 05.11.2015 р. позивачці та членам її сім'ї призначена грошова допомога на період з 24.10.2015 р. по 23.04.2016 р. в розмірі 2210 грн., в тому числі ОСОБА_2- в розмірі 442 грн.

За результатами проведеної у відповідача перевірки правильності призначення грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, встановлено, що за заявами від 29.07.2015 р. і 29.10.2015 р. грошова допомога на період з 12.06.2015 р. по 23.10.2015 р. і з 23.10.2015 р. по 23.04.2016 р. в розмірі 442 грн. в місяць, а всього за вказаний період в розмірі 4405, 28 грн., призначена позивачці помилково без урахування вимог п. 3 Порядку, відповідно до якого особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

27.10.2016 р. позивачка звернулася до відповідача з заявою про призначення їй і членам її сім'ї щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 19.01.2017 р. № 615858/003 відмовлено в перерахунку виплати адресної допомоги переміщеній особі на проживання за заявою ОСОБА_2 від 27.10.2016 р., оскільки з тим, що виплата припинена відповідно до п. 7 Порядку і права на подовження виплати на наступний місячний термін немає.

Розпорядженнями Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 19.01.2017 р. здійснено перерахунок суми призначеної щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, позивачці та членам її сім'ї в межах строку призначення за період з 24.04.2015 р. по 26.04.2017 р.

Не погоджуючись з вищевказаними розпорядженнями, діями та бездіяльністю відповідача щодо призначення їй допомоги, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно прийняті оскаржувані розпорядження та здійснений перерахунок вищевказаних виплат.

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Статтею 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених в статті 1 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (в подальшому - Порядок).

Пунктом 3 Порядку встановлено, що грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї. Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

Відповідно до п. 5 Порядку (в редакції, чинній станом на день звернення позивачки з заявою про призначення вказаної допомоги), для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою. В заяві, зокрема, зазначається місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює.

Згідно із п. 7 Порядку, якщо в складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Відповідно до п. 12 Порядку, виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Судовим розглядом встановлено, що листом Обласного центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 4509 від 02.02.2017 р. повідомлено начальнику управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району про наявність у ОСОБА_2 переплати в сумі 4405, 28 грн.

Відповідно до рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 16.05.2017 р. за заявою ОСОБА_2 від 27.04.2017 р., дітям позивача призначена грошова допомога на період з 27.04.2017 р.. по 26.10.2017 р. в розмірі 1768 грн. В рішенні також зазначено про необхідність стягнення надміру виплаченої суми адресної допомоги в розмірі 50%.

Судовим розглядом встановлено, що виплата грошової допомоги ОСОБА_2 припинена з 22.02.2015 р., а із заявою про здійснення перерахунку допомоги на проживання в зв'язку з працевлаштуванням в м. Харкові з 12.06.2015 р. позивачка звернулася до Управління лише через 5 місяців після припинення надання їй допомоги 29.07.2015 р., тобто, в порушення передбаченого п. 12 Порядку місячний строк, позивачка не повідомляла про своє працевлаштування.

Враховуючи, що з 22.02.2015 р. виплата грошової допомоги ОСОБА_2 припинена згідно приписів п. 7 Порядку у зв'язку з відсутністю працевлаштування, а заяву про своє працевлаштування в місячний строк з дня припинення виплат позивачкою не надано, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до п. 3 Порядку ОСОБА_2 з 22.02.2015 р. позбавлена права на призначення їй грошової допомоги, у зв'язку з чим відсутні підстави для призначення і виплатити позивачці щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 27.10.2016 р. по 26.04.2017 р. і з 27.04.2017 р. по 26.10.2017 р. у розмірі, передбаченому для працездатних осіб.

Доводи апелянта про те, що вона зверталася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку в зв'язку з працевлаштуванням не 29.07.2015 р., а в червні 2015 року, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки з такою заявою вона повинна була звернутися протягом місяця з 22.02.2015 р., з дня припинення виплати грошової допомоги.

Щодо інших доводів апелянта, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.02.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 9, 243, 271, 283, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.02.2018 по справі № 638/16046/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді В.Б. Русанова Л.В. Курило Повний текст постанови складено 04.06.2018.