Постанова № 74455476, 23.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/162/18

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусян А.В.,

ОСОБА_1

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови № 70 від 28.12.2017 р., -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2018р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ГУ Держпраці в Одеській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати Постанову першого заступника начальника ГУ Держпраці в Одеській області за №70 від 28.12.2017р. про накладення штрафу за правопорушення законодавства про працю на ФОП ОСОБА_2 в сумі 9600грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у грудні 2017р. ГУ Держпраці проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 та виявлено порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП України, а саме що ФОП при звільненні працівника не виплачено усіх сум в день звільнення. На підставі встановленого порушення працівниками ГУ Держпраці накладено штраф на ФОП ОСОБА_2 у розмірі 9600грн..

Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки під час її винесення ГУ Держпраці не досліджувались обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, крім того відсутня вина позивача у несвоєчасній виплаті.

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Справа розглянута в порядку спрощеного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018р. адміністративний задоволений в повному обсязі.

Визнано протиправною та скасовано Постанову №70 від 28.12.2017р. першого заступника начальника ГУ Держпраці в Одеській області про накладення штрафу за правопорушення законодавства про працю на ФОП ОСОБА_2 в сумі 9 600грн..

Стягнути з ГУ Держпраці в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- квитанцією №172 від 19.01.2018р. у сумі 704, 8грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова №70 від 28.12.20174р. про накладення штрафу за правопорушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_2 у розмірі 9600грн. є протиправною та незаконною, оскільки під час прийняття рішення про застосування штрафу посадовими особами не з’ясовано чи працівник працював в день звільнення, чи порушенні строки виплати заробітної плати та у чому вони полягали. Крім того, під час з’ясування обставин щодо виявлених порушень, посадовими особам ГУ Держпраці в Одеській області не була з’ясована думка ФОП, який прибув на засідання.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об’єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що першим заступником начальника ГУ Держпраці в Одеській області прийнято постановою №70 від 28.12.2017р. про накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафу у розмірі 9600грн. за порушення ч.1 ст.116 КЗПП України, яке полягає у тому, що при звільнені працівника виплата усіх сум, що йому належить, не була виплачена у день звільнення.

ОСОБА_2 не погоджуючись із вказаною постановою звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати Постанову першого заступника начальника ГУ Держпраці в Одеській області за №70 від 28.12.2017р.

Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, з урахуванням підстав, з якими позивач просить її скасувати, судова колегія виходить з наступного.

Згідно абз.3 ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем, під час проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_3 звільнена за заявою від 1.02.2017р. «Про звільнення за угодою сторін» з 1.02.2017р. (наказ № 6-к від 1.02.2017р.).

При цьому, як було зазначено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_3 належні суми при звільненні в розмірі 78,80грн. отримала 17.03.2017р.. Про що також вказано і у спірній постанові №70.

Разом з цим, в матеріалах справи наявні 2 (дві) відомості нарахування та виплати заробітної плати, за лютий 2017р., згідно якої ОСОБА_3 отримала 78,80грн. (відомість підписана 27.02.2017р.) а.с.55) та за березень 2017р., згідно якої ОСОБА_3 отримала 78,80грн. (відомість підписана 17.03.2017р.) а.с.54).

Проте, зазначені обставини відповідачем не було враховано при прийнятті постанови про адміністративне правопорушення.

Водночас, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що також відповідачем не було встановлено чи працювала ОСОБА_3 1.02.2017р., в той час як встановлення цієї обставини має суттєве значення для справи.

Таким чином, для застосування штрафу, передбаченого ст.265 КЗпП, відповідачу потрібно було спочатку встановити порушення строків виплати заробітної плати працівнику та визначити, з чиєї вини ці строки були порушенні. Таких обставин, під час перевірки та прийняття постанови, встановлено не було.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що постанова №70 від 28.12.20174р. про накладення штрафу за правопорушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_2 у розмірі 9600грн. є протиправною та незаконною, оскільки під час прийняття рішення про застосування штрафу посадовими особами не з’ясовано чи працівник працював в день звільнення, чи порушенні строки виплати заробітної плати та у чому вони полягали.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області – залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення

Повний текст судового рішення виготовлений 28 травня 2018р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

ОСОБА_1