Постанова № 74455333, 04.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3076/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року (суддя Сакалош В.М., м. Львів, повний текст складено 07.03.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, головного управління Національної поліції у Львівській області в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №1091 о/с від 06.11.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас за п. 64 «г» /через скорочення штатів/ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 12.04.2017 року; заборонити головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в подальшому звільняти позивача з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» /через скорочення штатів/ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; зобов'язати головне управління Національної поліції у Львівській області у відповідності до п. 9, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» прийняти його на службу до поліції на рівнозначну посаду, яку він обіймав в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області станом на 06.11.2015 року шляхом винесення наказу про прийняття на службу до поліції з 07.11.2015 року; cтягнути з головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.10.2017 року по день винесення рішення судом у даній справі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наказу МВС України від 06.04.2016 року № 260 «Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів ВМС із специфічними умовами навчання».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №1091 о/с від 06.11.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас за п. 64 «г» /через скорочення штатів/ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 12.04.2017 року. Поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді старшого дільничного інспектора міліції Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2017 року. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 07.11.2017 року по 02.03.2018 року в розмірі 11992 грн. 05 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції в порядку, передбаченому п.9 Розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про національну поліцію». Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 3257 грн. 08 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допущено до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції головне управління Національної поліції у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що дане рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з недоведеністю обставин, крім того судом неправильно застосовано норми матеріального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції в задоволеній частині та в цій частині постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення апелянта ГУНП у Львівській області стосується наступна частина: «Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції в порядку, передбаченому п.9 Розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію».

Спір у цій частині повністю вирішений Львівським апеляційним адміністративним судом, який 11.12.2017 постановою у справі № 813/1760/17 (876/11022/17) встановив відсутність правових підстав для зобов'язання Головного управління Національної поліції у Львівській області вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції в порядку, передбаченому п.9 Розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію». Вказане рішення набрало законної сили і є обов'язкове до виконання. Про цей факт ГУНП чітко вказало у своєму письмовому відзиві. Більше того, суд першої інстанції сам звертає на це увагу у рішенні від 02.03.2018.

У справах № 813/1760/17 та 813/4520/17 ті самі сторони та ті самі обставини. Фактично суд першої інстанції встановив, наявність іншої справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, однак замість того, щоб залишити адміністративний позов в цій частині без розгляду прийшов до протилежного з апеляційною інстанцією у справі № 813/1760/17 (876/11022/17) висновку та задоволив в цій частині позов.

Апелянт звертає увагу суду на той факт, що станом на сьогоднішній день зрештою як і на день постановлення оскаржуваного судового рішення відповідачі є окремими юридичними особами. ГУМВС України у Львівській області з ідентифікаційним кодом юридичної особи 08592247, ГУНП у Львівській області з ідентифікаційним кодом юридичної особи 40108833.

Визнаючи протиправним та скасовуючи наказ ГУМВС від 06.11.2017 року, поновлюючи позивача в ГУМВС з 07.11.2017 та водночас зобов'язуючи ГУНП вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції в порядку, передбаченому саме п.9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», суд першої інстанції фактично на власний розсуд змінив норму вказаного закону.

ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції, що стосується ГУНП без змін, а скаргу ГУНП без задоволення та скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області грошового забезпечення за період з 07.11.2017 по 02.03.2018 в розмірі 11992,05 грн та в цій частині постановити нове рішення, яким стягнути грошове забезпечення за період з 11.10.2017 по 02.03.2018 в розмірі 14805 грн.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області та звільнений зі служби у запас відповідно до наказу ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 №848о/с за п.64 «г» (через скорочення штатів). Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 у справі №813/6357/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016, скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 №848о/с в частині звільнення позивача та поновлено ОСОБА_1, на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Яворівського РВ НУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015. Наказом ГУ МВС України від 11.04.2017 № 1020о/с на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 у справі №813/6357/15 ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Яворівського РВ НУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015. Відповідно до наказу ГУ МВС України від 11.04.2017 №1049о/с ОСОБА_1 звільнено з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Яворівського РВ НУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015 на підставі п.64 «г» (через скорочення штатів). Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 у справі №813/1760/17, залишеною без змін в частині визнання протиправним наказу про звільнення та поновлення позивача на посаді постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017, скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області від 11.04.2017 №1049о/с в частині звільнення позивача та поновлено ОСОБА_1, на посаді старшого дільничного інспектора міліції Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області з 12.04.2017. Наказом ГУ МВС України від 06.11.2017 № 1090о/с на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 у справі №813/1760/17 ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого дільничного інспектора міліції РВ ГУ МВС України у Львівській області з 12.04.2017. Наказом ГУ МВС України від 06.11.2017 № 1091о/с ОСОБА_1 повторно звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» /через скорочення штатів/ з 12.04.2017 року.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ст.18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Пунктом 64 «г» цього Положення передбачено, що особи середнього, старшого і начальницького складу звільняються зі служби в запас через скорочення штатів при відсутності можливості подальшого використання їх на службі.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду трудових спорів» при розгляді трудових спорів, пов'язаних із звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності штату працівників, чи додержані власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють звільнення працівника, які є докази зміни в організації виробництва і праці, того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне звільнення.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.

06.08.2015 опубліковано Закон України «Про Національну поліцію України» в газеті «Голос України» та відповідно до його Прикінцевих та перехідних положень набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 07.11.2015, крім, зокрема, п. п. 8, 11 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону, тобто 07.08.2015.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію України» передбачено, що з дня опублікування вказаного Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Відповідно до п.п. 9, 10 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним вказаним Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування вказаного Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у вказаному пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані у цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в вказаному пункті терміну на підставах, визначених Положенням.

Судом з'ясовано, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року у справі №813/1760/17, що залишена без змін в частині визнання протиправним наказу про звільнення та поновлення позивача на посаді постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 року уже досліджувалося питання щодо правомірності звільнення позивача з органів внутрішніх справ в запас за п. 64 «г» /через скорочення штатів/ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Вказана постанова суду була виконана відповідачем 06.11.2017 шляхом прийняття наказу ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2017 №1090о/с, яким було поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області. Проте, всупереч висновкам суду про протиправність звільнення позивача у зв'язку недотриманням процедури звільнення, наказом ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2017 № 1049о/с позивача було повторно звільнено з органів внутрішніх справ з посади старшого дільничного інспектора міліції Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області з 12.04.2017 за п. 64 «г» Положення. Згідно наказу відповідач при звільненні позивача керувався підпунктом «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114, з наступними змінами та доповненнями.

Згідно цього підпункту особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не дотримано вимог закону при винесені оскаржуваного наказу, а саме не запропоновано позивачу жодної посади в новостворених органах Національної поліції, а тому суд вірно вважав про наявність підстав для скасування оскаржуваного наказу від 06.11.2017 року № 1091 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади.

Згідно ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Судом також встановлено, що наказом ГУ МВС України від 06.11.2017 №1090о/с на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі № 813/1760/17, в частині, звернутій судом до негайного виконання, ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого дільничного інспектора міліції Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області з 12.04.2017. Тобто, станом на 12.04.2017 позивач перебував на посаді старшого дільничного інспектора міліції Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області.

Суд вірно вважав за необхідне поновити позивача на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді старшого дільничного інспектора міліції Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2017.

Згідно підп. «з» п.1, п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, основою для визначення середнього заробітку є середньоденна (годинна) заробітна плата. Абзацом третім п.2 цього ж Порядку, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Також суд першої інстанції вірно розрахував суму, яка підлягає стягненню, а саме 11992,05 грн, при розрахунку якої судом першої інстанції враховано кількість робочих днів визначених у листі Міністерства соціальної політики України від 09.09.2017 № 10196/0/14-14/13та заробітну плату отриману у вересні та жовтні 2015 року, враховано період з 07.11.2017 по 03.03.2018, лист Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми робочого часу на 2017 рік» та додаток до нього та розрахунок норми тривалості робочого часу на 2018 рік при п'ятиденному робочому тижні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога щодо заборони Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в подальшому звільняти позивача з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» /через скорочення штатів/ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ не підлягає задоволенню,оскільки це дискреційні повноваження ГУ МВС у Львівській області.

Судом першої інстанції також встановлено, що 06.11.2015 ОСОБА_1 написав два рапорти: про звільнення з міліції за п. 64 «з» та про вступ до лав Національної поліції.

Суд вірно вважав, що слід зобов'язати ГУНП у Львівській області вирішити питання при прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції з врахуванням п. 9 Розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про національну поліцію».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, щодо вимоги ОСОБА_1 зазначеної в відзиві на апеляційну скаргу про скасування рішення суду першої інстанції в певній частині, то така не береться до уваги суду, оскільки така могла бути предметом апеляційного оскарження, шляхом подання апеляційної скарги ОСОБА_1

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року по справі № 813/4520/17- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді І.В. Глушко

Н.В. Ільчишин

Повний текст складено 05.06.2018