Постанова № 74455325, 04.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2147/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Матковської З.М., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,

з участю представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Вінницької митниці ДФС на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 27 грудня 2017 року (суддя Кічак Ю.В., ухвалене в м.Мостиська) у справі № 460/4454/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницької митниці ДФС України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заступник начальника Вінницької митниці ДФС - начальник управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017р. ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вінницької митниці ДФС та просить скасувати постанову заступника начальника Вінницької митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_1 від 06 жовтня 2017 року у справі про порушення митних правил №0347/40100/17, згідно якої ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень.

Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 27 грудня 2017 року позов задоволено; постанову заступника начальника Вінницької митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_1 від 06 жовтня 2017 року у справі про порушення митних правил №0347/40100/17, згідно якої ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень - скасовано.

Не погодившись з прийнятим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила Вінницька митниця ДФС, вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове ,яким постанову Вінницької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0347/40100/17 залишити без змін.

Як на доводи апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_2 перевищив встановлений ст.95 Митного кодексу України строк доставки автомобіля до митного органу, що перебуває під митним контролем, більше ніж на десть діб, не звертався до митних органів з відповідною заявою про неможливість виконання ним митного режиму «транзит» через поломку автомобіля, що підтверджується листами Львівської митниці. Вказує, що в діях позивача наявні всі чотири ознаки складу правопорушення, передбаченого ст.470 Митного кодексу України, що не враховано судом першої інстанції. Факт ремонту транспортного засобу не входить до переліку обставин непереборної сили, аварії або протиправних дій третіх осіб, а підприємства технічного обслуговування транспортних засобів не є установами (організаціями), які уповноважені на видачу документів, щодо засвідчення наявності або відсутності фактів виникнення обставин непереборної сили, аварії або протиправних дій третіх осіб. За таких обставин вважає, що ОСОБА_2 правомірно визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення суду законним та просить залишити його без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення Мостиського районного суду Львівської області від 27 грудня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким оскаржувану постанову митного органу залишити без змін.

Позивач у клопотанні яке надійшло на адресу суду04.06.2018р. просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.05.2017 року громадянин ОСОБА_2. ввіз на митну територію України транспортний засіб ОСОБА_4», реєстраційний номер RJA33224 для особистого користування з метою транзиту.

В подальшому 16.06.2017 року старший державний інспектор ВМО «Автомобільний» м/п «Дністер» Вінницької митниці ДФС склав протокол за №0347/40100/17 про порушення ОСОБА_2 митних правил.

На підставі вищевказаного протоколу 06.10.2017 року заступник начальника Вінницької митниці ДФС - начальник управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_1 виніс постанову в справі про порушення митних правил, згідно з якою притягнув до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України позивача ОСОБА_2 та наклав на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

З вказаної постанови митного органу вбачається, що на позивача ОСОБА_2 Вінницькою митницею ДФС виставлено орієнтування щодо порушенням останнім «транзитного строку» доставки автомобіля марки «Фольксваген Шаран», реєстраційний номер RJA33224, за межі митної території України, ввезеного 04.05.2017 р. о 22:03 год. через пункт пропуску «Грушів-Будомєж» митного поста «Грушів» Львівської митниці на митну територію України в режимі «транзит».

Не погоджуючись з постановою митного органу, ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що в діях позивача відсутній склад порушення митних правил, відтак постанова заступника начальника Вінницької митниці ДФС ОСОБА_1 від 06.10.2017 року за №0347/40100/17 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 гривень на позивача за вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, термін “товар” вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, нафта, паливо, газ а також електроенергія, котрі переміщується лініями електропередач та трубопровідним транспортом.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі, відтак “транспортний засіб особистого користування” охоплюється поняттям “товар”, оскільки він є рухомою річчю.

Відповідно до частини шостої ст. 379 МК України, строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 Кодексу) встановлюються відповідно до ст. 108 Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 Кодексу.

Частиною 1 та 2 ст. 95 МК України встановлено строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб). До зазначених строків не включається час дії виключних обставин непереборної сили, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Частина 3 ст.470 МК України встановлює відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Таким чином, транспортні засоби особистого користування за змістом МК України віднесені до категорії товарів, а переміщення товарів громадянами з метою транзиту здійснюється з дотриманням строків передбачених статтею 95 МК України.

Частина 2 статті 470 МК України передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Згідно з ч. 1 статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок, зокрема, аварії, дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі врегульовані Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012р. за №657 ( Порядок).

Положення розділу VIII цього Порядку застосовуються у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.

Згідно з п. 2 розділу VIII Порядку, аварія це небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили. Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Пунктом 3 розділу VIII Порядку передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Згідно з п. 5 розділу VIII Порядку якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Як вбачається з матеріалів справи а саме з листа Львівської митниці (а.с.64) відповідно до наявних баз даних Львівської митниці ДФС інформації щодо звернення ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС не виявлено.

Посилання позивача на те, що у даній відповіді вказано прізвище «Тарнавський», а не «Тарновський» не заслуговує на увагу, оскільки, згідно запиту системи «АСМО Інспектор» даних за прізвищем ОСОБА_2 не знайдено.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає наступне.

Факт ввезення позивачем на митну територію України транспортного засобу в митному режимі транзит, а також не вивезення за межі митної території України автомобіля в межах встановленого строку та станом на даний час - не заперечується позивачем, отже порушення має місце і воно є триваючим в розумінні закону.

В теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Отже, приймаючи до уваги те, що позивачем не виконано обов'язку щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України, як і не виконано обов'язку розмитнення автомобіля в порядку встановленому законом - правопорушення є триваючим.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і зазначає, що надані позивачем на підтвердження факту поломки автомобіля документи, не дають підстав для висновку про обставини непереборної сили, які існували на час вчинення ним порушення, так як позивачем не було додано жодного належного доказу, який би підтвердив факт настання дії непереборної сили, та може бути безумовною підставою для звільнення від адміністративної відповідальності передбаченої за порушення митних правил. Разом з тим, позивач міг помістити несправний автомобіль на причіп чи в інший спосіб здійснити його вивезення за межі території України.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції по даній справі був зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до помилкового вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст. 317 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.

Керуючись ч.4 ст. 229, ст. 243, ст. 308, ст. 310, п.1 ч.2 ст. 315, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вінницької митниці ДФС задовольнити.

Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 27 грудня 2017 року у справі №460/4454/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити постанову Вінницької митниці ДФС про порушення митних правил №0347/40100/17 від 06.10.2017р. без змін, а позовну заяву ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7