
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13872/17 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача Кутько Г.С., представника відповідача Загороднього С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Грона" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №002898141 від 01.08.2017 в частині, -
В С Т А Н О В И В :
30.10.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Грона» (надалі - ТОВ Фірма "Грона") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 002898141 від 01.08.2017 р. в частині визначення суми грошового зобов'язання у розмірі 107164, 84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не вірно визначено розмір пені при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відносно позивача за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2018 р. позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 002898141 від 01 серпня 2017 року в частині визначення суми грошового зобов'язання у розмірі 107 164,84 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що відповідно відмітки на коносаменті товар перетнув митний кордон України 03.11.2016 р., отже, пеня за порушення розрахунків по експортним операціям у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» повинна нараховуватись лише за 2 дні, з 01.11.2016 р. по 02.11.2016 р. (включено), що становить 107164, 84 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2018 р. як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що розрахунок пені зроблено вірно виходячи з чотирьох днів з 01.011.2016р. по 04.11.2016р., оскільки фактично товар надійшов на митну території України 04.11.2016р., що підтверджено інвойсом від 28.08.2016р.
Відзив позивача стосується правильності висновків суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Фірма «Грона» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період 29.04.2016 р. по 30.06.2017 р. за результатами якої складено акт від 19.07.2017 р. № 506/10-36-14-02-02/21178239 (а.с.11).
В акті зазначено про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" , п.1 постанови Правління Національного банку України від 03 березня 2016 року №140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» та постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», постанови Правління Національного банку України від 14 вересня 2016 року № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» та у відповідності до вимог ст. 4 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР нарахована пеня.
У Додатку № 3 до вказаного акту перевірки відповідачем проведено розрахунок пені по контракту № 16102015 від 09.11.2015р. яку визначено як 214 329, 68 грн. ( а.с. 26).
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2017 № 0028981411, яким за порушення ст. 1, ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 220 466, 58 грн.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 та 2 статті 1 Митного кодексу України (надалі МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно ч.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Віповідно до частини першою статті 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.
Згідно частин першої та другої ст. 259 МК України попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред'явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.
У разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (ч.1 ст. 261 МКУ).
Згідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (надалі - Закон № 185) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Згідно зі статтею 4 Закону № 185 порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» доповнено ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Національний банк України» шляхом надання Національному банку України повноважень щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
На підставі викладеного, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 07.06.2016 № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», зокрема п. 1 вказаної постанови установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» у п. 1 постанови Правлінням Національного банку України від 07.06.2016 № 342 внесено зміни, а саме: замінено цифру « 90» на цифру « 120», тобто Постановою Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися в строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Пунктом 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.99 №136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за № 338/3631 в редакції чинній від 17.06.2016 (надалі - Інструкція), встановлено, що банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після: отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції використовується МД; пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД; пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.
Відповідно до п. 3.6. вказаної Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару без його ввезення на територію України виключно за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.
Здійснення контролю за експортною операцією, за якою продукція, що була придбана резидентом за імпортним договором без її ввезення на митну територію України, перепродається нерезиденту, покладається на той банк, через який проводилась оплата зазначеного імпортного договору. Контроль за такою експортною операцією банк здійснює відповідно до вимог цієї Інструкції.
З матеріалів справи вбачаться, що позивачем під час перевірки надано контракти, в тому числі, імпортний контракт №16102015 від 09.11.2015 р. з фірмою "Reading Вакегу Systems" (Продавець).
На виконання умов вказаного контракту та інших надавались митні декларації, платіжні доручення, банківські виписки про рух коштів по валютних рахунках, товарно-транспортні документи, рахунки-фактури, висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, обігово-сальдові відомості по рахунках 362, 632 за період з 29.04.2016 по 30.06.2017 року.
Вказане підтверджено змістом акту та не заперечувалось відповідачем.
Згідно змісту вказаного контракту відбулась купівля обладнання для виробництва печива та крекерів. Сума контракту 2465300,00 доларів США. Валюта платежу - долари США. Умови платежу: перша частина 700000,00 доларів США - попередня оплата шляхом відкриття безвідкличного підтвердженого документарного акредитиву, друга частина 1165300,00 доларів США - попередня оплата шляхом відкриття безвідкличного підтвердженого документарного акредитиву, третя частина 600000,00 доларів США відповідно до графіку платежів. Умови поставки: СІР - Україна, м. Одеса. Станом на 29.04.2016 по вказаному контракту по рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" відсутня будь-яка заборгованість. Відповідно до умов контракту ТОВ Фірма «Грона» здійснено попередню оплату на користь Продавця в сумі 700000,00 доларів США.
Відповідно наданим до перевірки виписки банку про рух коштів та довідки ПАТ «Укрексімбанк» від 06.05.2016 №040- 43/2371, платіж 700000,00 доларів США на користь фірми" Reading Вакегу Systems", дата валютування 29.04.2016, граничний термін надходження товару за вказаною оплатою - 27.08.2016.
Крім того, суду надано Висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.06.2016 № 680 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями до 26.09.2016 та Висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.09.2016 № 1145, яким вказаний строк продовжено з 26.09.2016 до 31.10.2016.
Позивач на підверджання обґрунтованості позовних вимог надав докази переказу на рахунок Продавця 715 300, 00 доларів США.
Згідно висновків відповідача товар за вказаним контрактом відповідно до митної декларації № 125160003/2016/591755 від 07.11.2016. отриманий 07.11.2016.
Позивач надав крім митної декларації інвойс №J122063 від 28.09.2016 з проставленим митним забезпеченням Одеської митниці ДФС «Під митним контролем» №0695, дата 04.11.2016р.
Також в матеріалах справи у наявності коносамент згідно якого товар по Контракту №16102015 від 09.11.2015 р. перетнув митний кордон України 03.11.2017, про що свідчить відтиск штампу «під митним контролем» Одеської митниці ДФС.
Відповідно до ч.1,2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частинами 1, 2 та 3 статті 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно відмітки на коносаменті товар перетнув митний кордон України 03.11.2016 р., вказаний доказ є належним та допустимим, отже, пеня за порушення розрахунків по експортним операціям у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» повинна нараховуватись лише за 2 дні, з 01.11.2016 р. по 02.11.2016 р. (включено), що становить 107164, 84 грн.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним рішень, позивач на підтвердження обґрунтованості позовних вимог надав достатньо належних та допустимих доказів, всі наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
З урахуванням вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі, постанову прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.
Повний текст постанови виготовлено 04.06.2018 р.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 р. - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Грона" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №002898141 від 01.08.2017 в частині - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
М.І. Кобаль
Судове рішення № 74455203, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/13872/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: