Рішення № 74454847, 01.06.2018, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/160/18

Справа № 470/276/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року смт Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря Шелестюк І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2018 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові зазначив, що на підставі договору б/н від 02.11.2010 року відповідач отримав кредит в розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 36 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно умов договору він складається із заяви позичальника, умов і правил надання банківських послуг та тарифів банку. Відповідач зобов'язань по сплаті кредиту, з урахуванням розміру відсотків, не виконав, платежі у визначеному розмірі та у встановлений термін не вносив, станом на 31.03.2018 року його заборгованість склала 40273,43 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, направив клопотання про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач в судове засідання також не з’явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

02.11.2010 року сторони уклали договір б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 36 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зазначений договір складається із заяви позичальника, умов і правил надання банківських послуг та тарифів (а.с.6-31).

Згідно п.п.2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов і правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає йому право в будь-який момент змінювати його.

У відповідності до п.2.1.1.7.6. зазначених Умов, при порушенні клієнтом строків платежу по будь-якому із зобов’язань більше, ніж на 30 днів, клієнт сплачує банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом.

За умовами п.2.1.1.12.6.1. вказаних Умов, у випадку виникнення прострочених зобов’язань на суму від 100 грн., клієнт виплачує банку пеню в розмірі базової відсоткової ставки по договору за кожен день прострочення кредиту.

На виконання вищевказаних умов кредитного договору банк передав відповідачу кредитну картку, однак останній не виконав взятих на себе зобов’язань, не сплатив у встановлений строк суму щомісячних платежів та проценти за користування кредитом.

Станом на 31.03.2018 року йому нараховано заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 40273,43 грн., з яких 498,40 грн. заборгованість за кредитом, 32989,23 грн. заборгованість за відсотками, 4391,83 грн. заборгованість за пенею, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 1893,97 грн. – штраф (процентна складова) (а.с.5).

Відповідач суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов’язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.1054 зазначеного Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розраховувався з позивачем за кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, в розмірі 498,40 грн. та штрафу (фіксованої частини) – 500,00 грн. є обґрунтованими i підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком заборгованості відповідача за відсотками, наданого позивачем.

З розрахунку позивача вбачається, що розмір заборгованості відповідача за відсотками з 20 березня 2014 року по 31 березня 2018 року складає 32989,23 грн. Однак, при перерахунку вказаної заборгованості, її розмір складає 2024,56 грн. виходячи з наступного розрахунку: заборгованість за відсотками з 20 березня 2014 року по 31 серпня 2015 року складає 1466,56 грн. (згідно розрахунку позивача), а в період з 31 серпня 2015 року по 31 березня 2018 року – 558,00 грн. (498,4 грн. заборгованість за тілом кредиту х 43,2 % річних (відсоткова ставка в період погашення відповідачем заборгованості) : 360 днів у році = 0,6 грн. відсотки за 1 день х 930 днів).

За такого, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками в розмірі 2024,56 грн. (1466,56 грн. + 558,00 грн.).

Вирішуючи питання про стягнення пені суд виходить з того, що цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21 жовтня 2015 року по цивільній справі № 6-2003цс15.

Умови та правила надання банківських послуг – п.2.1.1.7.6. та п. 2.1.1.12.6.1. і тарифи обслуговування кредитної карти «Універсальна», передбачають стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту, та штрафу за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань, тобто одне й те саме порушення зобов’язання, а тому їх одночасне стягнення є неприпустимим.

За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Крім того, підлягають і частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу – процентна складова (5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій), а саме в розмірі 126,15 грн., оскільки заборгованість за кредитом з урахуванням розміру відсотків, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 2522,96 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача обов’язок по відшкодуванню позивачу судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 02.11.2010 року станом на 31.03.2018 року, в розмірі 3149,11 (три тисячі сто сорок дев'ять грн. одинадцять коп.) грн., яка складається з: 498,40 грн. заборгованість за кредитом, 2024,56 грн. заборгованість за відсотками та 626,15 грн. заборгованість за штрафом.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 137,78 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Сторони:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач - ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 56223, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт ЕР № 362454, виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 01.09.2009 року.

Суддя С. А. Луста