Постанова № 74454735, 24.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 452/2363/17 Головуючий у 1 інстанції: Карнасевич Г.І.

Провадження № 22-ц/783/342/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1І.

Категорія: 53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м.Львів

Справа № 452/2363/17

Провадження № 22ц/783/342/18

Апеляційний суд Львівської області в складі:

головуючого Приколоти Т.І.,

суддів Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,

секретар Іванова О.О.

розглянув апеляційну скаргу Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року (суддя Карнасевич Г.І.)

у справі

за позовом у справі за позовом ОСОБА_2 до Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

про стягнення невиплаченої заробітної плати,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Самбірського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства про стягнення невиплаченої заробітної плати в розмірі 42 517,88 грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог посилається на те, що 24 жовтня 1994 року був прийнятий на посаду електромонтера по 5-му розряду Самбірського ВУВКГ на підставі наказу № 80 від 20 жовтня 1994 року. В подальшому був переведений на посаду машиніста-хлораторника

3 -го розряду на підстав наказу № 48 від 22 серпня 2001 року. З 1 березня 2006 року працював на цьому підприємстві оператором хлористих установок 3 - го розряду з наступною доплатою: 20% - за обслуговування насосної станції, 8% - за шкідливі умови праці та 30% - за ремонт та обслуговування обладнання станції знезараження питної води, на підставі наказу № 22 від 1 березня 2006 року. Зазначає, що 1 лютого 2013 року був звільнений з роботи за згодою сторін у відповідності до наказу №14 від 1 лютого 2013 року. Відповідач в період з квітня 2010 року по 1 лютого 2013 року проводив нарахування заробітної плати із розрахунку нижче встановленої мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду, зокрема, йому при встановленні місячного посадового окладу проводився розрахунок нижче законодавчо встановленої Законами України «Про державний бюджет» мінімальної заробітної плати, чим порушив ст. 43 Конституції України, ст.ст. 2, 96, 97 КЗпП України, ст. 6 Закону України «Про оплату праці». Самбірським ВУВКГ не проводилося донарахування до мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду коефіцієнта співвідношення 1, 2 до мінімальної тарифної ставки, встановленої територіальною угодою між Львівською ОДА і об’єднанням роботодавців та профспілковими об’єднаннями Львівської області на 2012 -2014 роки. Просив стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату в розмірі 42 517,88 грн.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року позов задоволено. Стягнуто із Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства в користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату в розмірі 42 517, 88 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржує Самбірське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства. Зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що відповідно до розрахунку Самбірського ВУВКГ розмір компенсації втрати частини доходів у зв»язку із порушенням строків їх виплати позивачу суттєво відрізняється від суми, розрахованої самим позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 ЦПК України у чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення редакції, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у визначений законом спосіб.

На підставі ст.ст.10-11, 58-61 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено, що позивачем подано розрахунок заборгованості заробітної плати, відповідно до якого така становить 42 517, 88 грн.

Відповідачем не у відповідності до трудового законодавства, колективного договору та Генеральної Угоди було нараховано заробітну плату за період з квітня 2010 року по 1 лютого 2013 року, тому невірно було здійснено оплату праці за роботи у святкові та неробочі дні, за роботу у нічний та вечірній час та здійснено компенсаційні виплати за шкідливі умови праці, недоплачено компенсацію за тимчасову втрату працездатності (лікарняні) та відпускні тощо.

Відповідачем при нарахуванні заробітної плати позивачу порушені вимоги ст. 43 Конституції України, ст. ст. 2, 95, 97 КЗпП України, ст.5, 6 Закону України про оплату праці.

Відповідно до частини 5 статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно розрахунку № 1 заборгованості відповідача перед позивачем за період з 1 квітня 2010 року по 1 лютого 2013 року така становить 23 257,51 грн. та згідно розрахунку №2 заборгованість за оплату праці за обслуговування та ремонт обладнання станції знезараження питної води - 30% та 20% за обслуговування насосної станції 11571,14 грн.; за роботу у святкові дні - 2391,01грн., за роботу у вечірній час 751,19 грн., за роботу у нічний час - 2683,12 грн., за шкідливі умови праці 8% - 1863,91 грн.

Загальна сума заборгованості становить 42 517, 88 грн.

Згідно ст. 100 КЗпП України на важких роботах, на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці.

Відповідно до ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: п.2 працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки.

Згідно ст.108 КЗпП робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Відповідно до додатку до Колективного договору за 2010 - 2012 роки розмір доплати операторам хлористих установок встановлено для 3-го розряду на рівні 30 % за ремонт та обслуговування обладнання станції знезараження питної води та 20% - за обслуговування насосної станції.

З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Залишити рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2017 року без змін, а апеляційну скаргу Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 29 травня 2018 року.

Головуючий

Судді