Постанова № 74454625, 24.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/4329/17 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.

Провадження № 22-ц/783/863/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1В.

Категорія:43

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.

за участі секретаря: Куцика І.Б.

з участю представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3, представника Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради – ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року у справі за позовом Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовом, просив стягнути з відповідача на його користь кошти надміру виплачені за призначеною щомісячною адресною допомогою особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання в розмірі 2994,19 грн.

Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року позов - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місце знаходження: м.Львів, вул.Театральна, 10, р/р 35215010024193, одержувач – Личаківський ВСЗ УСЗ ДГП ЛМР, код ЄДРПОУ 26180956, банк одержувача – Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172), кошти надміру виплачені за призначеною щомісячною адресною допомогою особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання в сумі 2994 (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто чотири) грн. 19 (дев’ятнадцять) коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3

В апеляційній скарзі посилається на те, що відповідач не повертався до покинутого місця проживання в зону АТО про що свідчать його дії по місці фактичного проживання у місті Львові, а саме: оформлення Позивачем за заявою Відповідача довідки переселенця на новий строк, проведення чергового акту обстеження матеріально-побутових умов для підтвердження нової довідки.

Вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 1706-УП перебування за межами підконтрольній Українському уряду території більш як на 60 днів не є самостійною причиною автоматичного скасування довідки внутрішньопреміщеної особи (далі - ВПО). Таким чином коли скасовується рішення про надання статусу ВПО то і відповідно є підстава для повернення попередньо отриманих коштів і керівник Позивача скасовуючи рішення мав би взяти до уваги всі обставини справи у тому числі й ті що стосуються перебування Відповідача як ВПО на підконтрольній території України, а саме у місті Львові де вона фактично проживає і отримує допомогу на момент прийняття такого рішення.

Просить рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, пояснення представника Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради – ОСОБА_4 на її заперечення,перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В силу ч. 1 ст. 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 4 вказаного Закону, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно ст. 5 названого Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.

Відповідно до п.2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 (далі - Порядок), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно п.12 Порядку, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості. Рішення про скасування дії довідки надається уповноваженим органом у сфері міграції внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з моменту прийняття такого рішення. Невідкладно уповноважений державний орган на підставі прийнятого рішення вносить відомості до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо скасування дії довідки. У разі наявності підстав, зазначених у пунктах 2 та 5 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), невідкладно повідомляє Міністерство юстиції України про це з метою відшкодування витрачених коштів з державного та місцевого бюджетів.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є:

дані, отримані з відповідних державних реєстрів;

дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі заяви відповідача ОСОБА_2 від 13.11.2015 року (а.с.5), останній згідно рішення від 13.11.2015 року (а.с.7) призначено щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, строком на шість місяців, з 13.11.2015 року по 12.05.2016 року.

За вищевказаний період відповідачу було виплачено 2994,19 грн., що підтверджується копією довідки від 26.09.2016 року про виплачену допомогу (а.с.16).

Як встановлено судом, в ході проведення Державною фіскальною службою у Львівській області ревізії щодо використання Личаківським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради цільових бюджетних коштів за період з 01.01.2014 року до 30.06.2016 року (акт від 17.08.2016 року №04-22/9) з’ясовано, що відповідач ОСОБА_2 не повідомила про обставини, які впливають на призначення допомоги, а саме про її повернення до покинутого місця проживання, оскільки згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 27.04.2017 року Вх.№0.64-13880/0/15-17 ОСОБА_2 перетнула лінію розмежування та перебувала на непідконтрольній окупованій території України понад 60 календарних днів в період 22.01.2016 року до 10.04.2016 року (79 днів) (а.с.8-12).

Відповідно до п.2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 (далі - Порядок), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців..

Вказане вище дало позивачу підстави у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» вважати, що відповідач ОСОБА_2, як внутрішньо переміщена особа, повернулась до покинутого місця постійного проживання, та прийняти рішення про скасування дії довідки від 13.11.2015 року №1309001512 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої ОСОБА_2

У зв’язку з чим 16.09.2016 року комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при ЛРА ЛМР прийнято рішення про припинення виплати відповідачу грошової допомоги, що стверджується долученим до матеріалів справи копією витягу з протоколу №3 від 16.09.2016 року засідання комісії (а.с.15).

Неповідомлення відповідачем про повернення до покинутого місця постійного проживання призвело до надмірної виплати бюджетних коштів в період з 01.02.2016 року до 12.05.2016 року в розмірі 2994,19 грн., з вимогою про стягнення яких в судовому порядку звернувся позивач.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з абз.2, 3 п.11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Матеріалами справи стверджується, що позивачем 05.10.2016 року, 03.11.2016 року та 16.05.2017 року (а.с.19-21) скеровувалися відповідачу повідомлення про перерахунок повернення надміру виплачених коштів в сумі 2994,19 грн., однак на даний час такі до бюджету не повернуті.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

ОСОБА_2 звернулася до Апеляційного суду Львівської області з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року, посилаючись на важке матеріальне становище. Зазначає, що апелянт є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території і на даний час, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги є непомірно великим та обтяжливим для неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З урахуванням вищенаведеного, тієї обставини, що предметом позову є захист соціальних прав, важке матеріальне становище скаржника, колегія суддів вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року .

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року - залишити без змін.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 05 червня 2018 року.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

ОСОБА_5