Рішення № 74454611, 05.06.2018, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

05 червня 2018 рокуСправа №451/447/18 Провадження № 2/451/457/18

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Мулявка О.В.

з участю: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поздимирської сільської ради Радехівського району Львівської області про встановлення факту спільного проживання спадкодавця із спадкодавцем, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить встановити факт, що вона, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала спільно із ОСОБА_2 у с. Поздимир по вул. Б.Хмельницького, 31, Радехівського району Львівської області до дня її смерті, тобто до 15.11.2005 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно свідоцтва про смерть, серії І-СГ №026362 виданого 16.11.2005 року Поздимирською сільською радою Радехівського району Львівської області, вбачається, що 15.11.2005 року померла ОСОБА_2.

В день її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки загальною площею 1,4624га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Поздимирської сільської ради Радехівського району Львівської області.

За життя спадкодавцем було здійснено розпорядження своїм майном на користь позивача, склавши заповіт, згідно якого все майно заповіла останній.

За твердженням позивача, на час відкриття спадщини вона постійно проживала зі спадкодавцем, за адресою с. Поздимир по вул. Б.Хмельницького №31, Радехівського району Львівської області .

Прийнявши спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, внаслідок проживання на момент її смерті разом із нею, та маючи намір оформити свої права на спадкове майно, позивач звернулася до приватного нотаріуса Радехівського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, та рекомендовано звернутися з позовом в суд, оскільки на момент смерті хоча і фактично проживала, проте не була зареєстрована разом із спадкодавцем в одному житловому будинку на час відкриття спадщини, а відтак пропустила строк для прийняття спадщини.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину позивачці необхідно встановити факт спільного проживання із спадкодавцем.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подавши до суду заяву просив розгляд справи проводити у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задоволити (а.с.29).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду відзив, в якому просить розгляд справи проводити у відсутності представника сільської ради. Позовні вимоги визнають (а.с.28).

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.4 ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

Розглянувши заяви позивача та його представника, відзив представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

За змістом ч.ч.1-2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У контексті вимог статті 315 ЦПК України та рекомендацій, викладених у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд справи №451/447/18 про встановлення факту спільного проживання спадкодавця із спадкоємцем проведено у позовному провадження.

Так, судом встановлено, що 15 листопада 2005 року в селі Поздимир Радехівського району Львівської області померла ОСОБА_2 (а.с.8).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Поздимирської сільської ради 28 квітня 1995 року, констатовано, що ОСОБА_2 заповіла все своє майно позивачу у справі - ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно довідки №504 від 10.12.2010 року, виданої виконкомом Поздимирської сільської ради Радехівського району Львівської області судом констатовано, що громадянка ОСОБА_2, яка померла 15.11.2005 року, до дня смерті постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своєю дочкою ОСОБА_1. Поздимирською сільською радою посвідчувався заповіт від імені померлої (а.с.11).

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення факту спільного проживання спадкоємця із спадкодавцем є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,141,258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала спільно із ОСОБА_2 у с. Поздимир по вул. Б.Хмельницького, 31, Радехівського району Львівської області до дня її смерті, тобто до 15.11.2005 року.

Стягнути з Поздимирської сільської ради Радехівського району Львівської області (с.Поздимир Радехівського району Львівської області) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с.Поздимир Радехівського району Львівської області 704 гривні 80 копійок понесених нею судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийОСОБА_3