Ухвала суду № 74454296, 31.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/615/17 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.

Провадження № 11-кп/783/214/18 Доповідач: Белена А. В.

Категорія: ст. 185 ч.2 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді - Белени А.В.,

суддів - Гончарук Л.Я., Макойди З.М.

секретаря судового засідання - Щербая В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12017140040000225 за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області Пуківського Богдана Володимировича на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 15.01.2018 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора - Яворського С.М.,

захисника-адвоката – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

встановила:

Прокурор подав апеляційну скаргу на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 15.01.2018 року, яким засуджено ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. У відповідності до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 роки з покладенням на нього обов’язків передбачених ст.76 КК України.

Долю речового доказу вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

Інші учасники процесу вирок не оскаржували.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним та підлягає зміні у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Апелянт покликається, що суд першої інстанції неправомірно зазначив у вироку прізвища та ініціали осіб, які не визнані судом винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. Суд ухвалюючи вирок повинен був зазначити, що ОСОБА_1 21.07.2017 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою з особами матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, а не вказувати, що «ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та особою на ім’я «Андрій» (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження)».

Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та особою на ім’я «Андрій» (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження), 21.01.2017 року близько 07.00 год., маючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, скориставшись вільним доступом та відсутністю сторонніх осіб, під приводом винайму квартири, перебуваючи на вул. Філатова, 10/4 у м. Львові, таємно викрали з квартири телевізор марки «Сатурн» вартістю 3500 грн., який належить потерпілій ОСОБА_5, чим завдали їй матеріальної шкоди на вказану суму. В подальшому викрадений телевізор здали у ломбард «Чесний Ломбард», що за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 34, за який отримали 650 грн. і дані кошти розподілили між собою.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив задоволити апеляційну скаргу, міркування адвоката ОСОБА_2, підтримане обвинуваченим ОСОБА_1, про те, що вони не заперечують проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

В суді апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції були належним чином досліджені обставини справи, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження та, у зв’язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини по ч.2 ст.185 КК України, обрано покарання в межах санкцій статті обвинувачення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані судом першої інстанції за ч.2 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме вчинення кримінального правопорушення середньої тяжкості, його наслідки, особу обвинуваченого, який особою молодого віку, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, міцні соціальні зв’язки, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, має незадовільний стан здоров’я, встановлено діагноз: легка розумова відсталість в ступені легкої дебільності з емоційно-вольовими розладами, з приводу чого перебуває на обліку з психоневрологічному диспансері, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв у його розкритті, позицію потерпілої сторони, яка немає претензій до обвинуваченого, а тому покарання обвинуваченому обрано в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.

Дане покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, підстав для його пом’якшення або призначення більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.

Разом з цим колегія суддів погоджується з покликанням прокурора щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді даного кримінального провадження в суді першої інстанції, яке вплинуло на правильність прийнятого судового рішення, зокрема про те, що у вироку неправомірно було зазначено прізвища та ініціали осіб, які не визнані судом винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Таким чином колегія суддів приходить до переконання про необхідність внесення зміни в мотивувальну частину вироку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 вчинив 21.01.2017 року таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою з особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Пуківського Богдана Володимировича - задоволити .

Вирок Личаківського районного суду м.Львова від 15.01.2018 року у кримінальному провадженні №12017140040000225 відносно ОСОБА_1 – змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на те, що 21.07.2017 рокуОСОБА_1 вчинив злочин за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та особою на ім’я «Андрій», зазначивши, що злочин вчинено за попередньою змовою з особами, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження.

В решті вирок залишити без змін

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: