Рішення № 74453288, 19.04.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1125/18 2/335/963/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Ведмедьової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, який в ході розгляду справи було уточнено, в обґрунтування позову зазначивши наступне.

З 2004 року Позивач перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго», однак протягом останнього півріччя не отримує заробітну плату. Відповідач звернення та страйки колективу ігнорує із посиланням на відсутність коштів для виплати заробітної плати. Заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі становить за період з серпня 2017 р. по січень 2018 року 13 220,88 гривень, яку позивач на підставі ст. 115 КЗпП України просить стягнути з відповідача у судовому порядку, а також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 3 400,00 гривень.

Ухвалою судді від 02.02.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано у ПАТ «Запоріжжяобленерго» довідку-розрахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати ОСОБА_1

ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву, відповідач зазначив, що станом на 16.02.2018 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» знаходиться в складному фінансовому становищі.

У період з липня по вересень 2017 р. постановами НКРЕКП № 1104 від 07.09.2017 р., № 1053 від 29.08.2017 р., № 942 від 25.07.2017 р., крім відрахувань коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, було встановлено суми додаткових щодобових відрахувань (утримань) коштів з поточних рахунків ПАТ «Запоріжжяобленерго» у розмірі 12 млн.грн. на добу у липні 2017 р., 19 млн.грн. на добу у серпні 2017 р., 4 млн.грн, 12,5 млн. грн.. на добу у вересні 2017 р., 3,8 млн тощо грн. на добу у жовтні 2017р., 1,5 млн.грн. в листопаді 2017р, 2,6 млн.грн.на добу в січні 2018 року.

Крім цього, відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2016р по справі № 808/3230/16, залишеної в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017р. визнані протиправними постанови НКРЕКП № 1780 від 05.10.2016 , № 1840 від 17.10.2016 №1872 від 21.10.2016 в частині встановлення Відповідачу додаткових щодобових відрахувань, що додатково свідчить про протиправність дій НКРЕКП щодо Товариства у встановленні таких щодобових відрахувань.

Таким чином, в наслідок встановлення НКРЕКП в липні 2017 - січні 2018 року для ПАТ «Запоріжжяобленерго» при визначені алгоритму перерахування коштів нульового алгоритму або сум додаткових щодобових утримань коштів з поточних рахунків ПРТ, які унеможливили фактичне надходження коштів із поточного рахунку із спеціальним режимом використання на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго», - всі кошти, які надходили та надходять на рахунок із спеціальним режимом використання товариства перераховуються установою уповноваженого банку на рахунок ДПІ «Енергоринок», а НКРЕКП свідомо не виконує обов'язок по забезпеченню додержання прав і законних інтересів ПАТ «Запоріжжяобленерго», пов'язаних із виплатою/отриманням заробітної плати та перешкоджає виконанню обов'язку щодо гарантування надійного соціального захисту працівників товариства.

У судове засідання представник позивача не з’явився, суду наддав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, відповідно до якої позовні вимоги підтримує та просить задовольнити на підставах, викладених у позові.

Представник відповідача ПАТ «Запоріжжяобленерго» у судовому засіданні не оспорював суму заборгованості за даним позовом перед позивачем, однак при вирішенні позовних вимог просив суд врахувати складне фінансове становище Відповідача, внаслідок якого не можливо погасити встановлену заборгованість.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_2 зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

ОСОБА_2 з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

ОСОБА_2 із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийнята на роботу ПАТ «Запоріжжяобленерго» (наказ №4971-к від 30.12.2004 року), де працює по теперішній час на посаді електро-монтера по експлуатації електролічильників 3гр. кв. СТОПО ЗМЕМ.

Відповідно до наданої відповідачем до суду довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату, за вересень 2017 року, листопад 2017 року – січень 2018 року ОСОБА_1 не отримує у строки визначені ст. 115 КЗпП України заробітну плату.

Зазначені обставини визнані відповідачем і, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.

Таким чином відповідачем порушено трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі.

ОСОБА_2 довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго» наданої відповідачем станом на 30.03.2018 року розмір заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період серпень 2017- січень 2018 року складає 13220,88 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

З огляду на наведене, доводи відповідача про скрутне фінансове становище та залежність виплати заробітної плати від стану виконання зобов’язань споживачами послуг товариства, як підстава для відмови у задоволенні позову, є неспроможними.

ОСОБА_2 з ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі- Алейнікова К.Г. і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, договором про надання адвокатських послуг №79 від 30 жовтня 2017 року, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанціями на суму 2400 грн. від 15.03.2018 року та на суму 1000 грн. від 02.04.2018 року та ОСОБА_2 прийняття-передачі наданих адвокатських послуг від 02.04.2018 року. ОСОБА_2 при прийняття-передачі наданих адвокатських послуг від 02.04.2018 року адвокатом ОСОБА_3 було витрачено 17 годин(консультація адвоката, складання адвокатського запиту, обробка відповіді на адвокатський запит, обробка законодавства, клопотання, складання позовної заяви, участь у судових засіданнях).

За змістом ч.2 ст. 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що витрати, понесені позивачем, пов'язані з розглядом справи; розмір витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та часткового задоволення позову (у зв'язку з добровільним, частковим його погашенням у ході розгляду справи) та вважає за необхідно задовольнити вимоги позивача, стягнувши з відповідача на його користь 3400,00 грн. витрати на правничу допомогу.

Зменшити суму витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню, суд вважає недоцільним, з огляду на таке.

За змістом ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем у відзиві заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, при цьому жодним доказом мне доведено неспівмірність таких витрат, незважаючи на те, що ч.6 ст. 137 ЦПК України покладає обов'язок доведення неспівмірності витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату з серпня 2017 року по січень 2018 року у розмірі 13 220 (тринадцять тисяч двісті двадцять гривень) 88 копійок без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов’язкових платежів та витрати на правову допомогу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, а всього стягнути 16 620 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень 88 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя: В.В.Калюжна