Постанова № 74452640, 05.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року справа №805/2162/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року у справі № 805/2162/18-а (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в якому позивач просив суд визнати протиправним рішення Міністерства юстиції України від 13 березня 2018 року № 9225/М-4282/14.1 щодо розгляду скарги позивача та зобов’язати Відповідача повторно розглянути скаргу Позивача від 14 лютого 2018 року та вжити заходів щодо притягнення до відповідальності винних осіб за неналежне виконання службових обов’язків, встановлене постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 805/3058/17-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду належних доказів сплати судового збору (оригіналу квитанції).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу, у зв’язку з не усуненням недоліків, встановлених ухвалою від 02.04.2018 року.

Не погодившись з вказано ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Обґрунтування апеляційної скарги.

1. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач є учасником бойових дій та членом багатодітної сім’ї.

2. Верховним Судом в аналогічних справах відкрито касаційне провадження без сплати позивачем судового збору як учасником бойових дій.

3. Позивач є звільненим від сплати судового збору, оскільки є членом багатодітної сім’ї, що підтверджується ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2018 року по справі №805/38699/17-а.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

28.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд визнати протиправним рішення Міністерства юстиції України та зобов’язати відповідача повторно розглянути скаргу позивача.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що оскільки він є учасником бойових дій, то відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв’язку з несплатою позивачем судового збору, а також роз’яснено, що враховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, судовий збір за подання позовної заяви підлягає сплаті на загальний підставах.

17.04.2018 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просив звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування зазначив, що має на утримання трьох неповнолітніх дітей, що підтверджується посвідченням багатодітної сім’ї, а також дружину, яка знаходиться в декретній відпустці.

Також зазначив, що Верховним судом та Вищим адміністративним судом відкрито провадження по справам за позовом ОСОБА_1 без сплати останнім судового збору. Позивач наголошував, що ухвалою Верховного суду від 26 лютого 2018 року по справі № 805/3869/17-а встановлено, що, оскільки скаржник є членом багатодітної сім’ї, його звільнено від сплати судового збору. Позивачем у 2017 року отримано заробітну плату в розмірі 100 258,81 грн, що підтверджується довідкою Головного територіального управління юстиції в Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано суду доказів, які б підтверджували незадовільний майновий стан.

Суд вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернення адміністративного позову без руху є передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк;

За приписами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Дійсно, питання зменшення, звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов’язком суду.

Проте, наведена норма свідчить, що внаслідок незадовільного майнового стану сторони суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати, відстрочити чи розстрочити їх сплату.

Відстрочення - це перенесення строку виконання обов'язку сторони щодо сплати судових витрат на інший час.

Розстрочення - це сплата судових витрат кількома частинами у строки, встановлені судом.

Умовою зменшення розміру, звільнення від сплати, відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат є майновий стан сторони.

Відповідно до п.п. «г» п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: позивачами є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.

За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На підставі ч.2,ч.3 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 17 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції кожному гарантується право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов’язків.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа “Креуз проти Польщі” (CASE OF KREUZ v. POLAN заява №28249/95) Суд зробив висновок, що накладання судових зборів на заявника становило непропорційне обмеження його права доступу до суду, що свідчить про наявність порушення п.1 ст.6 Конвенції.

Суд зазначив, що “право на суд” не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом.

Суд мав переконатися в тому, що застосовані обмеження не зменшили для заявника можливості доступу до суду та не ускладнили йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

У п. 55 рішення Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до п.60 рішення Суду сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом"; чи обмежив збір, який був зобов'язаний сплатити заявник за порушення судової справи, його "право на суд" всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини, положення Кодексу адміністративного судочинства, враховуючи право особи звернутися до суду з захистом своїх прав, - дають підстави для висновку, що процесуальні норми дають суду можливість відстрочити чи розстрочити сплату судового збору фізичній особі за подання адміністративного позову, коли відсутні підстави звільнити особу від такої сплати, враховуючи її майновий стан.

Як вже зазначалось, ОСОБА_1 є членом багатодітної сім’ї та в силу положень, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» має право на відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, суд першої інстанції передчасно виніс оскаржувану ухвалу, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є &?о;…&gд; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору до ухваленні рішення у справі, (а.с. 31), тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1762 гривень на розрахунковий рахунок ДСА України.

Керуючись статтями 294, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327, 328, 329, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року у справі № 805/2162/18-а – задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року у справі № 805/2162/18-а – скасувати.

Справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 87557) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні до державного бюджету надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 “Судовий збір” (стягувачем є Державна судова адміністрація України): отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 05 червня 2018 року та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено та підписано 05 червня 2018 року

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

ОСОБА_2