Вирок № 74452270, 04.06.2018, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

буд. 93 м. м. Кам'янка-Дніпровська Кам'янсько-Дніпровський район Запорізька область Україна 71304

Справа № 318/795/18

Номер провадження №1-кп/318/108/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018м. м. Кам'янка-Дніпровська

Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Васильченка В.В.; при секретарі Крук О.В.; за участю: прокурора Рулевського О.О., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника Полуляха С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017080260001095 від 28.12.2017 р., який надійшов відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кольчугіно, Сімферопольського р-ну, АР Крим, гр-на України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2017 р. приблизно о 17 год. 25 хв., водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював дорожній рух по автодорозі Т0805 «Кам'янка-Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе» з боку с. Дніпровка, зі швидкістю приблизно 65 км/год. В цей же час, в попутному напрямку по правій смузі руху, здійснювали дорожній рух пішоходи ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Водій ОСОБА_2, порушуючи вимоги п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, (далі ПДР), маючи об'єктивну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом зменшення швидкості до швидкості руху пішоходів та подальшого безпечного їх об'їзду, не обравши безпечної швидкості руху, наблизившись до пішохода ОСОБА_6, в районі першого в'їзду до с. Заповітне, Кам'янсько-Дніпровського району, Запорізької області, не впевнившись у безпечності маневру, змінив напрямок руху із застосуванням екстреного гальмування, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 заподіявши останній тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 14 від 31.01.2018 року, ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота у вигляді між м'язової гематоми передньої черевної стінки, травматичного розриву великого сальника, кровотечі у черевну порожнину. Ушкодження у вигляді між м'язової гематоми передньої черевної стінки, травматичного розриву великого сальника, кровотечі у черевну порожнину кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 рік). Дані ушкодження в умовах дорожньо-транспортної пригоди могли утворитися від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі деталі легкового автомобіля або при ударах об такі і по давності не суперечать терміну вказаному у постанові та медичній документації.

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи № 9-130 від 21.02.2018 р., дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 12.3 ПДР, що знаходиться у причинному зв'язку з подією ДТП.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив вищевикладені обставини вчинення злочину та пояснив, що 27.12.2017 р. приблизно о 17 год. 25 хв., він, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2106» здійснював дорожній рух по автодорозі «Кам'янка-Дніпровська-Велика Білозерка-Веселе» з боку с. Дніпровка в сторону с. Заповітне, зі швидкістю приблизно 60 км/год. В цей же час, в попутному напрямку здійснювали дорожній рух два пішоходи. Намагаючись їх об'їхати він спробував зменшити швидкість руху, однак наблизившись до одного з пішоходів, він змінив напрямок руху із застосуванням гальмування, в результаті чого допустив наїзд на іншого пішохода - жінку.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження здійснено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз?яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дослідивши докази у їх сукупності, знаходячи обвинувачення доведеним, суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати: за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілій.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує: характер і ступінь скоєного злочину, який згідно ст. 12 КК України хоча і відноситься до категорія тяжких, однак є необережним; його особу, який по місцю проживання характеризується позитивно, на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває, має усталені соціальні зв'язки, утримує неповнолітню доньку, раніше не засуджений, місце ДТП не залишив, під час події не перебував у стані алкогольного сп'яніння, вжив заходів щодо виклику міліції та швидкої допомоги, ставлення потерпілої до нього, яка в судовому засіданні заявила, що не має до нього претензій та просила суворо не наказувати.

Суд приймає до уваги і визнає обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; таку обставину, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, як вчинення злочину відносно особи похилого віку.

Зважаючи на вище встановлені обставини суд приходить до висновку, що вони істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, обвинувачений не несе собою великої суспільної небезпеки, а матеріали справи мають виключний характер, суд при призначенні покарання, керуючись принципом гуманізму правосуддя, вважає недоцільним призначати йому покарання пов'язане з реальним позбавлення волі, застосувавши приписи ст. 75 КК України.

Суд, вирішуючи питання щодо речових доказів та процесуальних витрат, керується приписами ст.ст. 100, 124 КПК України і стягує з обвинуваченого на користь держави грошові кошти, які пов'язані з проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за яким призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речовий доказ: автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в Кам'янсько-Дніпровському ВП Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави (рахунок № 31116115700009; Одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя /24060300; Код банку: 813015; Код ЄДРПОУ - 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) - 1716 грн. 00 коп., пов'язаних з проведенням експертизи № 9-29 від 15.01.2018 р. та 1716 грн. 00 коп., пов'язаних з проведенням експертизи № 9-130 від 21.02.2018 р.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя В. В. Васильченко