Постанова № 74452265, 24.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7270/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Губської Л.В., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс-Груп" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс-Груп" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 17.03.2017 № 865/7,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс-Груп" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 17.03.2017 № 865/7 «Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс-Груп" від 13 січня 2017 року».

Позовні вимоги серед іншого мотивує тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у задоволенні скарги позивача від 13.01.2017 та прийняття оскаржуваного наказу, оскільки позивач правомірно звернувся до відповідача у порядку передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку розгляду скарги у сфері державної реєстрації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128. Також позивач посилався на те, що в порушення вимог чинного законодавства його не було запрошено на час та дату розгляду його скарги.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити даний позов у повному обсязі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, а апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.12.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Янчевою Я.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 32731501, відповідно до якого зареєстровано право комунальної власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на об'єкт нерухомого майна - будівля, нежитлова будівля, загальною площею (кв.м.) 146,2 за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений факт підтверджується даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна віл 14.07.2016 №63464454.

ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс-Груп" до Міністерства юстиції України була подана скарга від 13.01.2017, зареєстрована 18.01.2017 за № 1543-0-33-17, на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.12.2016, індексний номер: 32731501 державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Янчевої Яни Георгіївни, в якій викладено прохання скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.12.2016, індексний номер: 32731501 державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Янчевої Яни Георгіївни та анулювати доступ державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Янчевої Яни Георгіївни до Державного реєстру прав.

До зазначеної скарги було додано наступні документи: копія довіреності ТОВ «Аракс - Груп», видана ОСОБА_3 від 01.12.2016, копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна від 07.02.2014, індексний номер інформаційної довідки: 17473318, копія технічного паспорту на громадський будинок (нежитлову будівлю) за адресою: АДРЕСА_2 від 09.04.2013, копія рішення Апеляційного суду Одеської області від 19.11.2015 у справі № 522/5193/14-ц, копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2016, копія рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 № 785-УІІ, копія запиту ТОВ «Аракс-Груп» від 05.07.2016№ 15/16-1, копія листа Департаменту комунальної власності Одеської міськради від 29.07.2016 № 01-17/266, копія рішення виконавчого комітету Одеської міськради від 26.11.2015 № 368, копія технічного паспорту на громадський будинок (нежитлову будівлю) за адресою: АДРЕСА_1 від 25.09.2015, копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 63464454, сформованої 14.07.2016, копія листа управління Одеської обласної ради з майнових відносин від 12.11.2015 № 04-00/2723, копія листа управління Одеської обласної ради з майнових відносин від 22.08.2016 № 04-00/2067, копія наказу Міністерства юстиції України від 29.07.2016 № 2809/5, копія рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 № 266-ХХІ «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області», копія листа ТОВ «Аракс-Груп» від 09.09.2016, копія листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 15.09.2016 № 01-14/23зпі, копія розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 21.06.2016 № 482, копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.01.2017 № 78012356, копія листа ТОВ «Аракс-Груп» від 15.08.2016, копія листа Департаменту комунальної власності Одеської міськради від 23.08.2016р. N9 01-17/357-публ., копія листа ТОВ «Аракс-Груп» від 11.10.2016 № 25/13-10-16, копія листа управління Одеської обласної ради з майнових відносин від 18.10.2016 № 04-00/2568, копія ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 05.10.2016 у справі № 522/12346/16-а, копія ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 06.12.2016 у справі № 522/23245/16-а.

За результатами розгляду вказаної скарги позивача, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації складено висновок від 30.01.2017, згідно з яким відповідно до пункту 1 частини другої, пункту 9 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 12 Порядку розгляду скарги у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, вирішено відмовити у задоволенні скарги у зв'язку з тим, що розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України (щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Копія відповідного висновку наявна в матеріалах справи.

17.03.2017 Міністерством юстиції України видано наказ № 865/7 "Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс -Груп" від 13 січня 2017 року", яким відповідно до пункту 1 частини другої, пункту 9 частини восьмої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, наказано відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс-Груп» від 13.01.2017, у зв'язку з тим, що розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України (щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Копія відповідного наказу наявна в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аракс-Груп» не погоджуючись з наказом від 17.03.2017 № 865/7 звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін'юсту, його територіальних органів або до суду.

Частиною 2 ст. 37 Закону № 1952-IV передбачено, що Мін'юст розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Правовими положеннями ч. 6 ст. 37 Закону № 1952-IV встановлено, що за результатами розгляду скарги Мін'юст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ» та «д» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Мін'юстом.

У рішенні Мін'юсту чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Так, ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV передбачено, що Мін'юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

Під час розгляду вказаної справи колегія суддів приймає до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003, в якому Суд зазначив, що, попри те, що національні суди мають певну свободу розсуду під час вибору аргументів в конкретній справі і прийнятті доказів, що надаються сторонами, судовий орган зобов'язаний обґрунтовувати свої дії, вказуючи мотиви своїх рішень.

Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс-Груп" від 13.01.2017, що була подана ним до Міністерства юстиції України та зареєстрована 18.01.2017 за № 1543-0-33-17, факти порушення Одеською міською радою та її виконавчими органами вимог чинного законодавства, які спрямовані виключно на позбавлення позивача права власності, слугували підставою для звернення до Приморського районного суду м. Одеси із позовами про скасування рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 № 785-VІІ «Про внесення змін до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в інший спосіб, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 24 грудня 2014 року № 6014-VI», в частині включення нежитлової будівлі загальною площею 146,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, до вказаного Переліку (справа № 522/12346/16-а); про скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.11.2015 року № 368 «Про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Одесі», в частині включення нежитлової будівлі загальною площею 146,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до відповідного переліку об'єктів (справа № 522/23245/16-а), розгляд яких станом на момент звернення зі скаргою триває.

На підтвердження цьому, апелянтом було надано копії рішення Апеляційного суду Одеської області від 19.11.2015 у справі № 22-ц/785/6804/15, ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2016 у справі № 522/5193/14-ц, ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 05.10.2016 у справі № 522/12346/16-а, ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 06.12.2016 у справі № 522/23245/16-а.

У зв'язку з цим, аналіз правових положень чинного законодавства та обставин даної справи, дає підстави для висновку, що у відповідача були наявні правові підстави відповідно до положень пункту 1 частини другої, пункту 9 частини восьмої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги позивача від 13.01.2017, у зв'язку з наявністю судового спору щодо нерухомого майна, а тому оскаржуваний позивачем наказ Мінюсту відповідає правовим положенням чинного законодавства, оскільки був прийнятий відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, які склались між сторонами та мають значення для прийняття даного наказу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів приймає до уваги також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог даного позову та відсутність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракс-Груп" без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Губська Л.В.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 31.05.2018р.