Постанова № 74451852, 05.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року справа №805/1090/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 р. (яка у повному обсязі складена 18 вересня 2017 році у м. Слов’янськ Донецької області) у справі № 805/1090/17-а (головуючий І інстанції суддя Кониченко О.М.) за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2016 року № НОМЕР_1 на суму штрафу 108123,13 грн. та № НОМЕР_2 на суму штрафу 935521,14 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (далі-позивач) 07.02.2017 звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі-відповідачі), просило скасувати податкові повідомлення – рішення від 06.10.2016 № НОМЕР_1 на суму штрафу 108 123, 13 грн. та від 06.10.2016 № НОМЕР_2 на суму штрафу 935 521, 14 грн.; вирішити питання судових витрат (т. 1 а.с. 3-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 805/1090/17-а адміністративний позов задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС від 06 жовтня 2016 року № НОМЕР_1 на суму штрафу 108123,13 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС від 06 жовтня 2016 року № НОМЕР_2 на суму штрафу 935521,14 грн.

Вирішено питання судових витрат (т. 2 а.с. 73-77).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що СДПІ у м. Дніпропетровську проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість позивача, за результатами якої складено акт від 23.09.2016 року № 551/28-03-42/00191678. За результатами проведеної перевірки встановлено порушення КП «Компанія «Вода Донбасу» вимог п. 57.3 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов’язань. На підставі висновків перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 06.10.2016 року № НОМЕР_1 форми Ш про застосування штрафу в розмірі 108 123, 33 грн. та № НОМЕР_2 про застосування штрафу в розмірі 935 520, 41 грн.

Апелянт вказує на те, що відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги і наполягала на її задоволенні.

Представник позивача до судового засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 313 не перешкоджає розгляду справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (код ЄДРПОУ 00191678), зареєстроване за адресою: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібнехта, будинок 177-а (т. 1 а.с. 61-62).

Відповідачі – Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку МГУ ДФС та Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС – суб’єкти владних повноважень, на яких чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до положень пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 247 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» (надалі – Постанова № 247) спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників (у тому числі СДПІ з ОВП у м. Донецьку – згідно додатку до постанови) реорганізовані шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (т. 1 а.с. 69-70).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ ДФС проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість за травень 2014 року по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, з податку на додану вартість за травень 2014 року по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року, з податку на додану вартість за червень 2014 року по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року, за результатами якої складено акт від 23 вересня 2016 року № 551/28-03-42/00191678.

Актом вказано на порушення КП «Компанія «Вода Донбасу» вимог пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16, п. 57.1, 57.3 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань, а саме:

- з податку на додану вартість із затримкою до 30 календарних днів включно (на 28 календарних днів) у сумі 507489,00 грн., із затримкою більше 30 календарних днів (на 33 та 34 календарних днів) у сумі 2380716,30 грн. по декларації за квітень 2014 року;

- з податку на додану вартість із затримкою до 30 календарних днів включно (на 1 та 28 календарних днів) у сумі 573742,33 грн., із затримкою більше 30 календарних днів (на 58, 90 та 383 календарних днів) у сумі 1881854,67 грн. по декларації за травень 2014 року;

- з податку на додану вартість із затримкою більше 30 календарних днів включно (на 121 календарних днів) у сумі 415031,08 по декларації за червень 2014 року.

На підставі акту перевірки від 23.09.2016 року № 551/28-03-42/00191678 податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення форми «Ш» від 06 жовтня 2016 року № НОМЕР_1, яким Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 180123,13 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податкове повідомлення – рішення форми «Ш» від 06 жовтня 2016 року № НОМЕР_2, яким підприємство зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 935520,41 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (т. 1 а.с. 8-9).

Позивач, не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішеннями Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 16 грудня 2016 року № 12306/10/28-10-10-4-33 та від 20.01.2017 року № 1246/6/99-99-11-03-01-25 скарги підприємства залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення – без змін (т. 1 а.с. 24-28, 33-34).

Зазначені обставини не є спірними та не заперечуються сторонами.

Спірним у цій справі є питання правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позову правомірним, з огляду на наступне.

Пунктом 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом.

Згідно зі п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції на час здійснення перевірки та прийняття оспорюваних рішень) передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок.

Судом встановлено та підтверджено змістом акту перевірки, що при проведенні камеральної перевірки Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» відповідачем використані податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року з додатками (№ НОМЕР_3 від 20.05.2014 року), за травень 2014 року (№ НОМЕР_4 від 02.07.2014 року), за червень 2014 року з додатками (№ НОМЕР_5 від 21.04.2015 року), за червень 2015 року з додатками (№ НОМЕР_6 від 20.07.2015 року), за липень 2015 року з додатками (№ НОМЕР_7 від 20.08.2015) та інформацію комп’ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем: АС «Податковий блок», в т.ч. АС «Обробка ПЗ та платежів», АС «Податковий аудит» та АС «Облік платежів», Картка платників податків (відомості щодо податкової історії).

Таким чином, на підставі опрацювання даних що містяться у вищезазначених документах та базах даних відповідачем і зроблено висновок про порушення позивачем зокрема пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 в результаті чого встановлено порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно задекларованих та узгоджених сум податку на прибуток підприємств.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при проведенні камеральної перевірки та оформленні її результатів податковим органом допущено порушення вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем перевірялись не лише декларації, але і данні з АІС «Податковий блок, що не можуть бути предметом камеральної перевірки.

Суд звертає увагу на те, що зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем проводилась перевірка саме своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, в акті перевірки взагалі не зазначено про виявлені порушення порядку заповнення декларацій, як і не вказано про неправильність застосування ставок податків і податкових пільг або виявлених порушеннях при правильності відображення показників, тощо.

Відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки), а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач мав право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача.

Таким чином, під час проведення камеральної перевірки відповідачем вчинено дії, які є предметом документальної перевірки.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що лише з 01 січня 2017 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 року наступного змісту: “предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах”.

Тобто, контролюючий орган до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платниками податків узгоджених сум грошового зобов’язання в рамках камеральної перевірки, тоді як камеральна перевірка позивача була проведена 23 вересня 2016 року та з підстав своєчасності сплати КП «Вода Донбасу» узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, враховуючи те, що перевірка позивача проведена з порушенням процедурних вимог Податкового кодексу України, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність в органу державної фіскальної служби компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками здійснення цієї перевірки.

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, відповідачем під час розгляду справи не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 06.10.2016 року № НОМЕР_1 на суму штрафу 108123,13 грн. та № НОМЕР_2 на суму штрафу 935521,14 грн. було прийнято законно та обґрунтовано.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду України від 22.03.2016 року у справі № 813/6774/13-а судом до уваги не приймається, оскільки предмет спору в даних справах не є тотожнім.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 р. у справі № 805/1090/17-а – залишити без змін.

Повне судове рішення складено 05 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Л.В. Ястребова

ОСОБА_2