Постанова № 74451798, 06.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2018 рокусправа № 808/3082/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронова С.В.

судді: Чепурнов Д.В. Мельник В.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року

у адміністративній справі № 808/3082/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково, та зобов’язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання від 27.06.2017 про затвердження проекту щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням висновків суду по даній адміністративні справі і відмовлено у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, а також присуджено на користь позивачки судовий збір в розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена позивачкою по справі в частині відмови у задоволенні вимог про зобов’язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,4851 га з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також неврахування судом практики Європейського суду з прав людини, у зв’язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення заявлених у цій справі її вимог стосовно зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.06.2017 про затвердження Проекту щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації та затвердити Проект щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Апеляційна скарга позивачки мотивована тим, що суд першої інстанції встановивши необґрунтованість оскаржуваного у цій справі рішення відповідача про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, разом з тим дійшов помилкового висновку про передчасність зобов’язання відповідача затвердити проекту землеустрою за результатом повторного розгляду клопотання стосовно затвердження проекту землеустрою, що за твердження апелянта не забезпечує ефективний захист її порушених прав у розумінні статті 13 Конвенції.

Заслухавши пояснення сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги тп перевіривши за матеріалами справи правильність правової оцінки судом першої інстанції фактичних обставин, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги позивачки та про наявність правових підстав для її задоволення виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням Голови Приморської районної державної адміністрації «Про надання згоди на виготовлення проекту відведення земельних ділянок мешканцям сіл Зеленівка та Нельгівка Зеленівської сільської ради для особистого селянського господарства» від 01 червня 2007 №408 мешканцям сіл Зеленівка та Нельгівка Зеленівської сільської ради було надано згоду на виготовлення проекту відведення земельних ділянок до 2 га для особистого селянського господарства в приватну власність із земель запасу та резервного фонду Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, а відповідно до додатку №1 до розпорядження Голови Приморської районної державної адміністрації від 01 червня 2007 №408 у пункті 15 зазначена ОСОБА_1, землі запасу - сіножаття 1,51.

До зазначеного в попередньому абзаці розпорядження Голови районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408 , розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації №366 від 11 липня 2012 р. було внесено зміни в частині, яка стосується категорії земель на які надається згода на виготовлення проекту відведення земельних ділянок особам, переліченим в Додатку № 1 до розпорядження Голови Приморської районної державної адміністрації від 01 червня 2007 №408. У зв’язку з чим було вирішено викласти пункт перший Розпорядження від 01 червня 2007 №408 в іншій редакції: «Надати мешканцям сіл Зеленівка та Нельгівка Зеленівської сільської ради згоду на виготовлення проекту відведення земельних ділянок до 2 га для особистого селянського господарства в приватну власність із земель запасу Зеленівської сільської ради Приморського району шляхом зміни виду угідь із (угідь - сіножаті) в (угіддя - рілля) Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області».

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у 2014 році ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у власність гр.ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, після чого позивачка по цій справі неодноразово зверталася до ГУ Держземагентства у Запорізькій області та ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з питання затвердження проекту землеустрою, і останнім зверненням позивачки з клопотанням про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у власність для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області подавалося до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області 27 червня 2017 року.

Проте, листом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14.07.2017 №С-7090-4796/6-17 позивачці було відмовлено у задоволенні клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.53) з підстав того, що: наданий проект землеустрою містить розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408 «Про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України» замість дозволу; в довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачам, угіддями, яка містить термін дії, зазначено вид угідь-рілля, всупереч розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408; відомості в експлікації в пояснювальній записці також суперечать розпорядженню голови Приморської районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування не посвідчені виконавцем робіт; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376, що зареєстровано в Мінюсті 16.06.2010 за №391/17686; перелік обмежень не відповідає додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 №1051; згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 02.12.2016 №509 «Про затвердження Порядку використання державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт з землеустрою» координатою основою при здійсненні робіт із землеустрою є Державна геодезична референтна система координат УСК- 2000; проект землеустрою містить 2 кадастрових плани; відповідно до ст.26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, а відповідно до ст.5 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність - суб’єктами топографо-геодезичної картографічної діяльності є юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт, але наданий позивачкою проект землеустрою не містить вищевказаної інформації.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції правильно послався на положення ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент видання розпорядження Приморської РДА від 01.06.2007 №408) та врахував, що розпорядженням Приморської РДА від 01.06.2007 №408 позивачу надано згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,51 га розташованої на території Зеленівської сільської ради, а застосування у розпорядженні від 01.06.2007 №408 «згода» замість вжиття слова «дозвіл» не може слугувати підставою для відмови у задоволені клопотання позивачки, оскільки Земельний кодекс України не розрізняє по суті поняття «дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» і «згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», т вживане у ст.118 Земельного кодексу України слово «дозвіл» передбачає позитивне рішення уповноваженого органу за результатами розгляду відповідного клопотання, що являє собою згоду на розроблення проекту землеустрою, тому формулювання «дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та «згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» є тотожними за своїм змістом поняттями, що відображають волевиявлення уповноваженого органу. Оскільки чинне законодавство не передбачає прийняття за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою будь-якого іншого рішення, окрім дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вище зазначеним розпорядження позивачці надано саме дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розумінні ст.118 Земельного кодексу України, і відповідно, посилання відповідача на відсутність дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за наявності розпорядження голови Приморської РДА від 01.06.2007 №408, виданого в межах повноважень, є проявом надмірного формалізму, у зв’язку з чим не може вважатись правомірним за даних обставин.

На думку судової колегії суд першої інстанції правильно також встановив безпідставність зазначених відповідачем в листі від 14.07.2017 №С-7090-4796/6-17 недоліків проекту землеустрою та надуманість інших зазначених відповідачем в цьому листі недоліків, які стосуються: акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, переліку обмежень і розробників документації із землеустрою.

Тобто, встановивши повну відповідність чинному законодавству документації, що надавалася позивачкою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області разом з клопотанням про затвердження проекту відведення земельної ділянки, суд першої інстанції обґрунтовано спираючись на положення ст.118 ст.122 ст.186-1 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент останнього звернення позивача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою) та приймаючи до уваги той факт, що починаючи з 2014 року ГУ Держземагентства у Запорізькій області та ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, як його правонаступник неодноразово відмовляли позивачці у затвердженні проекту землеустрою без належного обґрунтування та з різних надуманих підстав, що суперечить вимогам Земельного кодексу України, оскільки у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути відмовлено лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку, та не може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою з інших причин чи з вказівкою інших недоліків, суд правильно визнав протиправною відмову відповідача в затвердженні ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відповідачем по справі встановлені судом першої інстанції фактичні обставини не були спростовані ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції, а також не оскаржені в апеляційному порядку у визначеному законом порядку.

Разом з тим, незважаючи на встановлені під час вирішення спору у цій справі фактичні обставини, суд першої інстанції визнав достатність способом захисту порушених прав позивачки лише шляхом зобов’язання відповідача повторно розглянути питання затвердження проекту землеустрою, та помилково відмовив у зобов’язанні відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,4851 га внаслідок передчасності такої вимоги.

Судова колегія визнає, що наведені судом першої інстанції в постанові висновки про відмову у задоволенні вимог позивачки в частині зобов’язанні відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,4851 га – не можуть бути залишені в силі, оскільки завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади по суті якого на адміністративний суд покладено обов’язок контролю легальності дій та рішень суб’єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд повинні вибирати одне законне рішення із кількох можливих варіантів.

У даному випадку, на підставі досліджених конкретних обставин у справі, оцінюючи законність, обсяг, способи та межі застосування дискреційних повноважень відповідача у цій справі, та виходячи із відповідності таких повноважень принципу верховенства права, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач по справі неодноразово з 2014 року за зверненням позивачки відмовляючи їй у затвердженні проекту землеустрою, в тому числі і по надуманих, безпідставним обставинам за останнім зверненням позивачки 27 червня 2017 року, у такий спосіб відповідач допустив зловживання своїми повноваженнями, що вимагає застосування судом ефективного способу відновлення порушеного права позивача

Колегія суддів зазначає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Верховний суд України у своєму рішенні від 16.09.2015р. по справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 12.03.2009 у справі "ОСОБА_2 проти України" у національному законодавстві повинно бути з достатньою чіткістю визначено межі та спосіб здійснення відповідних дискреційних повноважень державних органів з метою забезпечення особам мінімального рівня захисту, на який вони мають право в умовах верховенства права в демократичному суспільстві

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особо зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів визнає, що належним способом захисту прав позивачки у цій справі є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.06.2017 про затвердження Проекту щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації та затвердити Проект щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району на підставі наданих ОСОБА_1 27.06.2017 разом з клопотанням документів.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року в частині відмови у задоволені частини адміністративного позову ОСОБА_1, та прийняти у цій частині нову постанову про задоволення вимог позивачки про зобов’язання Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.06.2017 про затвердження Проекту щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації та затвердити Проект щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, на підставі документів, наданих ОСОБА_1 разом з клопотанням від 27.06.2017 р.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року в частині відмови у задоволені частини адміністративного позову ОСОБА_1 – скасовано, та прийняти у цій частині нову постанову.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.06.2017 про затвердження Проекту щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації та затвердити Проект щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,4851 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, на підставі документів, наданих ОСОБА_1 разом з клопотанням від 27.06.2017.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник