Постанова № 74451772, 03.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2018 рокусправа № 804/6721/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронова С.В.

судді: Чепурнов Д.В. Мельник В.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року

у адміністративній справі № 804/6721/17 за позовом Комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання» до Головного управління державної фіскальної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року задоволено адміністративний позов Комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання» до Головного управління державної фіскальної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління державної фіскальної служби в Дніпропетровській області від 03.10.2017 року № НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені Комунальному підприємству «Дніпродзержинське житлове об'єднання».

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав невірного застосування та порушення норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що під час винесення спірного у цій справі рішення від 03.10.2017р. №000049741314, ГУ ДФС у Дніпропетровській області діяла у відповідності до наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки Комунальним підприємством «Дніпродзержинське житлове об’єднання» було допущено порушення вимог ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ) внаслідок несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску в період з 21.08.2015 року по 14.08.2017 року, що зафіксовано в інтегрованій картці платника, та останнім не спростовано.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Як встановлено судовою колегією за матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні державної фіскальної служби в Дніпропетровській області та є платником єдиного внеску в розумінні п.2 ч.1 ст.1 та ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який відповідно до ч.2 ст.6 та ч.8 ст.9 цього Закону зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, незалежно від його фінансового стану (ст.12 Закону № 2464-VІ)

Відповідно до інформації, отриманої зі звітів позивача, які він подає кожного місяця до податкового органу та яка фіксується в інтегрованій картці позивача, як платника податків, КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» в період з 21.08.2015 року по 14.08.2017 року несвоєчасно сплачувався (несвоєчасно перераховувався) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що й стало підставою для винесення відповідачем Рішення від 03.10.2017р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на загальну суму 2796333,45 грн. (166041,84 грн.. штраф + 113591,61 грн. пені) за порушення вимог ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» № 2464-VІ, тобто, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Підставою для оскарження позивачем зазначеного рішення відповідача від 03.10.2017р. №000049741314 стало на думку КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» порушення відповідачем приписів п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яким визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, при цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14, а розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Зокрема, позивач мотивує незаконність застосування до нього відповідачем штрафу та нарахування пені тим, що після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки приймається одне рішення окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період, а базовим звітним періодом згідно ч.8 ст.9 Закону № 2464-VІ є календарний місяць, тому у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» штрафу і пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за загальний період з 21.08.2015 року по 14.08.2017 року.

В свою чергу суд першої інстанції вирішуючи спір у цій справі, взагалі не надав правової оцінки зазначеній в попередньому абзаці позиції позивача і її відповідності положенням чинного законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, а лише послався на не доведення відповідачем правомірності свого рішення, і на підтвердження позивачем належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що й стало підставою для визнання протиправним і скасування прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області рішення № НОМЕР_1 від 03.10.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об’єднання».

Судова колегія перевіряючи за правилами частин 1 та 2 ст.308 КАСУ рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість встановила, що оскаржувана у цій справі відповідачем постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду не відповідає приписам частин першої-третьої ст.242 КАС України щодо законності і обґрунтованості судового рішення, оскільки ухвалено на підставі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а викладені у рішенні висновки суду не відповідають фактичним обставинам спірних правовідносин та суперечать нормам матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, що відповідно до положень ст.317 КАСУ є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення

Спірні правовідносини урегульовані Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі – Закон № 2464-VІ), яким саме і визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Саме у зазначену Законі № 2464-VІ надано визначення «єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (п.2 ст.1 Закону), який є обов'язковим консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок в розумінні Закону № 2464-VІ був уведений з 1 січня 2011 року і замінив собою чотири окремі відрахування: до Пенсійного фонду; до фондів страхування на випадок безробіття; із тимчасової втрати працездатності; від нещасних випадків на виробництві.

Крім того, саме зазначеним Законом № 2464-VІ чітко визначені повноваження органів доходів і зборів, Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного внеску. Відповідно до ст.ст.12-1, 13-1, 14-1 та ч.1 ст.23 Закону № 2464-VІ, в яких прописано функції, права та обов’язки Пенсійного фонду і його територіальних органів, до повноважень Пенсійного фонду не віднесено повноважень застосування фінансових санкцій та нарахування пені платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Такі повноваження щодо застосування заходів впливу та стягнення до платників, які не виконали визначені Законом обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску – покладені законодавцем з 2013 року на Міністерство доходів і зборів, який саме приймає та обробляє звіти про суми нарахованого внеску, що подаються на його адресу, а також здійснює адміністрування єдиного соціального внеску, включаючи ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об'єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ, а у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску, органи доходів та зборів застосовують до платника відповідно до ч.11 ст.9 Закону № 2464-VІ фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Так, відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VІ передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а згідно ч.10 ст.25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів нараховує пеню з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, і нарахування пені відповідно до ч.13 ст.25 цього Закону, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою Головного управління державної фіскальної служби в Дніпропетровській області відповідно до ч.14 ст.25 Закону № 2464-VІ в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і за погодженням з Пенсійним фондом було прийнято рішення № НОМЕР_1 (а.с.14), яке було надіслано позивачу по цій справі.

Перевіривши правильність обчислення відповідачем згідно п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464 штрафу за несвоєчасну сплату КП «Дніпродзержинське житлове об'єднання» єдиного внеску та нарахування пені з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону № 2464), що наведені в долученому до матеріалів справи Розрахунку (а.с.61-63), показники якого узгоджуються з інформацією, наведеною в інтегрованій картці позивача (а.с.40-49), а також виходячи з того, що відповідно до ч.16 ст.25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки єдиного внеску, штрафів та пені - не застосовується, судова колегія з огляду на визначені Законом № 2464 повноваження відповідача по застосуванню заходів впливу та стягнень до платників, які несвоєчасної або не в повному обсязі сплачують єдиний внесок, дійшла висновку про підтвердження в повному обсязі факту порушення позивачем вимог ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування», і відповідно про обґрунтованість та законність рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.10.2017р. № НОМЕР_1 про застосування до позивача фінансових санкцій на суму 166041,84 грн. та нарахування пені Комунальному підприємству «Дніпродзержинське житлове об'єднання» пені на суму 113591,61 грн., що складає загальну суму 2796333,45 грн.

Наведені позивачем в адміністративному позові та представником позивача в судовому засіданні доводи про безпідставне не врахування ГУ ДФС у Дніпропетровській області приписів п.9.3.2 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління ПФУ №. 21-1 від 19.12.2003 року (далі – Інструкція № 21-1), ч.8 ст.9 Закону № 2464 і п.13 ч.10 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - не можуть бути колегією суддів прийняті до уваги як підстава для задоволення адміністративного позову у цій справі, оскільки така позиція позивача про застосування до спірних у цій справі правовідносин наведених вище норм, викликана лише помилковим розумінням чинного законодавства з боку представників позивача, якими пропонується застосовувати до спірних правовідносин лише частину тексту вказаних нормативних актів, що «вирвані із контексту правової норми» і не можуть бути застосовані окремо, тобто, без врахування правової норми в цілому (статті, пункту і т.д.).

Так, посилання позивача на п.13 ч.10 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не може бути взято до уваги, оскільки в зазначеному пункті йдеться про надіслання правлінням Пенсійного фонду рішення про нарахування пені та накладення штрафів лише страхувальнику чи організації, які здійснюють виплату і доставку пенсій, а не платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування, а нарахування пені та накладення штрафів за змістом цієї норми стосується тільки випадків, передбачених частиною дев'ятою ст.106 цього Закону, яка є виключеною на підставі Закону № 2464-VI від 08.07.2010, і відповідно не може бути застосовано до спірних у цій справі правовідносин.

Доводи позивача про відсутність у нього будь-якої заборгованості по єдиному внеску і штрафних санкцій та пені, нарахованих за його несвоєчасну сплату – спростовується долученими до матеріалів справи: витягів з інтегрованої картки (а.с.40-49), копій звітності (а.с.50-60), та розрахунків штрафних санкцій і пені (а.с.61-63).

Відповідно до ст.317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції повністю та ухвалює нове рішення, якщо суд першої інстанції: неправильно застосував норми матеріального права; неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи; а викладені у рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено у цій справі незаконну та необґрунтовану постанову, яка підлягає скасуванню з прийняттям іншої постанови про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби в Дніпропетровській області – задовольнити, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року – скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову Комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об'єднання» до Головного управління державної фіскальної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник