Постанова № 74451749, 22.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2018 рокусправа № 804/5674/17

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючий суддя: Лукманова О.М.,

суддів: Божко Л.А., Уханенко С.А.,

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року (суддя Сидоренко Д.В., м. Дніпро, повний текст постанови виготовлений 11.12.2017 року) у справі №804/5674/17 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі по тексту – відповідач), третя особа: ОСОБА_2, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02.08.2017 за №87/ДПВ-17 та зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 про дисциплінарний проступок від 25.08.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом в порушення норм процесуального права не досліджено безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно всі докази у справі, не оцінив їх взаємний зв'язок у сукупності, повно та правильно не з’ясував обставини, на яких ґрунтувалися доводи позивача, не зазначив у судовому рішенні жодних мотивів відхилення доказів та аргументів, норм права та мотивів їх не застосування, на які посилався позивач в обґрунтування заявлених вимог. Апелянт зазначав, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 року у справі №804/7774/16 було зобов’язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.08.2016 року. Апелянт вказував, що відповідач всупереч вимогам статей 37, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п.24 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 не було додержано визначений законом певний алгоритм розгляду заяви щодо поведінки адвоката: скаргу не було зареєстровано та не пізніше трьох днів з дня її надходження не було передано до дисциплінарної палати; не було головою комісії доручено члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі; член дисциплінарної палати не звертався із клопотанням про опитування заявника, його представника; не було складено нову довідку за результатами перевірки відомостей, виявленими під час повторної перевірки, не було подано всі матеріали на засідання дисциплінарної палати; рішення дисциплінарної палати ухвалено на підставі попередньої довідки, складеної за результатами першої перевірки. Апелянт зазначав, що у провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа №201/16410/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – орган опіки та піклування Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради про відібрання дитини, при цьому, на думку апелянта, відображення адвокатом інтересів свого клієнта в кримінальному провадженню не є тотожним вираженню інтересів клієнта у іншому цивільному провадженні, недоречне та безпідставне згадування адвокатом у цивільному процесі фабули державного обвинувачення, що саме і було тим недоцільним, неприпустимим, невідповідним та неспівмірним засобом впливу на суд та порушенням норм Правил адвокатської етики, оскільки позивач, який саме ініціював питання про дисциплінарну відповідальність, перебуває лише у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, яка є відповідачем у даній цивільній справі, взагалі навіть не був стороною у даному судовому провадженні, обставини фабули державного обвинувачення позивача у кримінальному провадженні завідомо не стосувались предмету спору у цивільній справі. Апелянт вказував, що про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання дисциплінарної палати 02.08.2017 року, позивач та його представник належним чином не повідомлялися.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, неупереджено, своєчасно, а, також, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_2, будучи представником потерпілої ОСОБА_3, виступаючи повністю в її інтересах, при виконання своїх обов’язків, виражала інтереси свого клієнта, у тому числі у кримінальному провадженні, як потерпілої сторони, які полягають у вираженні (висловленні) думки ОСОБА_3 щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину по відношенню до її доньки, твердження, яке використала ОСОБА_2 у апеляційній скарзі відповідає змісту обвинувального акту, копія якого міститься в матеріалах справи, тому, в даному випадку не може йти мова про порушення презумпції невинуватості, оскільки адвокат відповідно до своїх обов’язків відображає виключно позицію потерпілої сторони у справі, свого довірителя.

Матеріалами справи встановлено, що 29.08.2016 року на адресу дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 про перевірку наведених у заяві про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_2 відомостей, порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката, прийняття рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до неї дисциплінарного стягнення. Підставою для звернення слугувало те, що адвокатом ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2016 року у цивільній справі №201/16410/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – орган опіки та піклування Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради про відібрання дитини. В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 стверджувала, що ОСОБА_6 (донька ОСОБА_3О.) була насильно позбавлена життя на замовлення біологічного батька дитини ОСОБА_1 який на даний час притягується до кримінальної відповідальності за вбивство (кримінальне провадження розглядається судом). Заявник посилаючись на ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7, 11 Конвенції та ст.62 Конституції України, зазначав, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Заявник зазначав, що у провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальна справа стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.27, п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.27 ч.3 ст.146 КК України, обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_1 відсутній. На думку заявника, висловлені в апеляційній скарзі вище приведені твердження, є порушенням гарантованих та проголошених Конституцією України принципів законності і верховенства права, зокрема презумпції невинуватості особи; адвокат ОСОБА_2 грубо та свідомо зробила неправдиву заяву стосовно відомих їй фактичних обставин кримінальної справи в розгляді якої вона приймає безпосередню участь, чим грубо порушила вимоги присяги адвоката.

Встановлено, що 05.10.2016 року дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарною комісії адвокатури Дніпропетровської області розглянула у відкритому засіданні матеріали перевірки відомостей, викладених у заяві представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 та прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що у її діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку. Дисциплінарна палата, посилаючись на ст.8 Правил адвокатської етики, зазначила, що у змісті складеної адвокатом апеляційної скарги, адвокатом ОСОБА_2 відображено виключно позицію свого довірителя по справі, що є обов’язком адвоката, при цьому дисциплінарна палата врахувала, що посилання адвоката на причетність ОСОБА_1 до замовного вбивства ОСОБА_6 відповідає змісту обвинувального акта, який є предметом дослідження в рамках кримінального провадження Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, причетність ОСОБА_1 до злочину проти ОСОБА_6 не є конфіденційною інформацією, а тому використання такої інформації адвокатом ОСОБА_2 у тексті процесуального документу є допустимою формою здійснення адвокатом професійної діяльності.

Встановлено, що ОСОБА_1 було оскаржено рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 05.10.2016 року у судовому порядку. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 року у справі №804/7774/16, яка набрала законної сили 27.06.2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_2 задоволено частково та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №137/ДПВ-16 від 05.10.2016 року, зобов'язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.08.2016 року. Підставою для задоволення позовних вимог було те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про повідомлення ОСОБА_1 чи його представника про місце, день, час засідання дисциплінарної палати стосовно розгляду та вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи. Суд вказав, що дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області не скористалася своїм правом опитати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що може мати ознаки дисциплінарного проступку, а саме позивача ОСОБА_1, такі обставини мають ознаки порушення охоронюваних законом прав, свобод та інтересів позивача щодо участі, надання пояснень, можливості ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання у процесі підготовки та розгляду питання щодо порушення дисциплінарної справи. Суд прийшов до висновку про те, що вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи має відбуватися за участю заявника (скаржника), опитування скаржника не проводилось, встановлено відсутність повідомлення позивача про засідання дисциплінарної палати. Отже, судом було встановлено лише порушення процедури прийняття рішення від 05.10.2016 року №137/ДПВ-16.

02.08.2017 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області повторно розглянула у відкритому засіданні матеріали перевірки відомостей, викладених у заяві представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 та було прийнято рішення №87/ДПВ-17, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 у зв’язку відсутністю підстав для порушення дисциплінарної справи. Дисциплінарною палатою була опитана адвокат ОСОБА_2 Дисциплінарна палата врахувала, що стосовно ОСОБА_1 застосована міра запобіжного заходу у вигляді цілодобового арешту, що заважає йому прийняти особисту участь у засідання дисциплінарної палати, були досліджені його письмові пояснення, в яких він підтримує позицію свого представника.

Як вбачається з матеріалів справи, засідання дисциплінарної палати було призначено на 05.07.2017 року, однак, як вбачається з витягу протоколу №9 засідання, у зв’язку із заявою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5 розгляд заяви був перенесений на 02.08.2017 року.

Встановлено, що до дисциплінарної палати 12.07.2017 року звернувся ОСОБА_1 із заявою, в якій просив розглядати скаргу стосовно адвоката ОСОБА_2 без його участі, при цьому врахувати всі обставини, які викладені ним у його письмовому пояснення.

У судовому засіданні судом першої інстанції був допитаний у якості свідка голова дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_7, який пояснив, що ним особисто по телефону було повідомлено представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 про дату, час та місце засідання дисциплінарної палати, а саме 02.08.2018 року.

Не погоджуючись з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №87/ДПВ-17 від 02.08.2017 року, позивач ОСОБА_1 оскаржив його у судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 3 ст.72 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) та частин 1, 5 ст.78 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 року у справі №804/7774/16, яка набрала законної сили 27.06.2017 року, було встановлено лише порушення процедури прийняття рішення від 05.10.2016 року №137/ДПВ-16.

Колегія суддів приймає до уваги, що засідання дисциплінарної палати, призначене на 05.07.2017 року було відкладене на 02.08.2017 року на прохання позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5; те, що у своїй заяві від 12.07.2017 року ОСОБА_1 просив здійснювати розгляд скарги стосовно адвоката ОСОБА_2 у його відсутність; те, що до ОСОБА_1 застосовано міра запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, що унеможливлює його особисту участь у засіданні дисциплінарної палати; те, що дисциплінарною палатою була опитана адвокат ОСОБА_2 У колегії суддів не виникає сумнівів у тому, що головою дисциплінарної палати ОСОБА_7 був сповіщений про засідання дисциплінарної палати 02.08.2017 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_5, який у свою чергу не прохав перенести розгляд його заяви. Крім того, колегія суддів зазначає, що представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 був обізнаний, що на розгляді дисциплінарної палати перебуває його заява про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, однак у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про те, що останній проявляв зацікавленість, коли розглядається його заява.

З огляду на вище приведене, колегія суддів зазначає, що твердження позивача про те, що відповідачем не було додержано процедури при повторному розгляді заяви про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, а саме: не було визначено члена дисциплінарної палати для проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі представника ОСОБА_1 ОСОБА_5, не було складено нову довідку за результатами повторної перевірки, не опитано, ані заявника, ані його представника, не можуть бути підставами для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02.08.2017 року №87/ДПВ-17 з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.33, ст.34, ч.2 ст.36, ст., 37, 38 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до Правил адвокатської етики, затверджених установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 року, адвокати у повсякденній практиці керуються такими принципами, зокрема, дотримання законності, домінантність інтересів клієнта. Тобто, у межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 є представником ОСОБА_3, яка має статус потерпілої в кримінальному провадженні в розумінні статті 55 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат ОСОБА_2, будучи представником потерпілої ОСОБА_3, виступаючи повністю в її інтересах, при виконанні своїх обов'язків, в апеляційній скарзі по цивільній справі виразила інтереси свого клієнта, в тому числі у кримінальному провадженні, як потерпілої сторони, які полягають у вираженні (висловленні) думки ОСОБА_3 щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину по відношенню до її доньки. Окрім того, твердження, яке використано ОСОБА_2 у апеляційній скарзі, відповідає змісту обвинувального акту від 26.02.2015 року, копія якого міститься в матеріалах справи. Тому, в даному випадку не можна говорити про порушення ОСОБА_2 презумпції невинуватості, оскільки вона відповідно до свої обов'язків відображає виключно позицію потерпілої сторони у справі, тобто свого довірителя.

Відповідно до пунктів 7, 24, 25, 26, 28, 33, 44. 46, 55 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (зі змінами від 30.07.2015 року №86) адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі). Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, невідкладно звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушення питань із зазначенням строку його надання. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку. Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п’ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі приймається за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Аналізуючи обставини у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає обґрунтованим рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 02.08.2017 року. Колегія суддів зазначає, що вище приведеними нормативно-правовими актами не передбачено при повторному розгляді скарги дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури додержання процедури щодо призначення нового члена дисциплінарної палати для проведення нової перевірки та складення довідки за результатами такої перевірки. Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 року у справі №804/7774/16 було лише встановлено порушення процедури заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 Колегія суддів вважає, що при повторному розгляду вищевказаної скарги, відповідачем було додержано процедуру розгляду скарги з урахуванням перебування ОСОБА_1 під цілодобовим домашнім арештом та його заяви про проведення засідання без його участі та завчасного повідомлення його представника ОСОБА_5 про дату, місце та час засідання дисциплінарної палати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.,ст.315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року у справі №804/5674/17 – залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів відповідно до ст., ст.328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.А. Уханенко