Постанова № 74451439, 16.05.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р. Справа № 914/1719/17

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Петрик К.О.

за участі представника позивача ОСОБА_4

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська дорожня служба” на рішення Господарського суду Львівської області від 26 грудня 2017 року (головуючий суддя Морозюк А.Я., судді Чорній Л.З. та Артимович В.М., повний текст складено 03.01.2018) у справі №914/1719/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ “Амфітон” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська дорожня служба” про стягнення 50 700, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю «НДІ «АМФІТОН» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» про стягнення 50 700,00 грн штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором виконання робіт №15/06-17, укладеним сторонами 15.06.2017, підписаним актом надання послуг №223 від 05.07.2017 р. на суму 10 000,00 грн.

Господарський суд Львівської області рішенням від 26 грудня 2017 року у справі №914/1719/17 позов задовольнив частково: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 1, ідентифікаційний код 40068614) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «НДІ «АМФІТОН» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 7А, ідентифікаційний код 14311407) 10 000,00 грн - штрафу та 1 600,00 грн - судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Суд при прийнятті рішення дійшов висновку про правомірність заявлених вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн штрафу, мотивуючи умовами договору№15/06-17, згідно із якими відповідач надав гарантії на виконані ним роботи, однак не виправив виявлені позивачем недоліки виконаних робіт, та не спростував їх наявність. Щодо твердження відповідача про те, що договір слід вважати неукладеним суд спростовав тим, що відповідач фактично виконував роботи, про що ним підписано акт надання послуг. Також, суд зменшив розмір штрафу до суми понесених позивачем витрат так, як нарахований позивачем штраф є надмірно великим порівняно із проведеною позивачем оплатою та вартістю самих робіт згідно акту надання послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» не погоджуючись із рішенням Господарського суду Львівської області від 26 грудня 2017 року у справі №914/1719/17 подало апеляційну скаргу, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, які мають значення для справи, та прийняв незаконне та необгрунтоване рішення. Стверджує, що договір №15/06-17 від 15.06.2017 р. слід вважати неукладеним (таким, що не відбувся), оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов. Положення п. п. 5.6, 8.1, 8.2 договору не застосовуються до спірних відносин (так як передумовою їх застосування має бути виконання сторонами вимог п. 4.2 договору, який передбачає оформлення актів форми КБ-2 і довідок форми КБ-3, які не підписувались та не виконувались. Вважає помилковим та необгрунтованим висновок суду про те, що відповідач не виправив виявлені позивачем недоліки виконаних робіт, та не спростував їх наявність всупереч наданим гарантіям на виконані ним роботи згідно із договором, з тих підстав, що дослідження обставин щодо наявності недоліків у виконаних роботах потребує спеціальних знань та залучення експерта у справу, чого не було зроблено. Вважає, що поняття «розшарування та руйнування верхнього шару покриття», описані недоліки в роботах, мають оціночний характер і підлягають доведенню стороною.

Товариство з додатковою відповідальністю «НДІ «АМФІТОН» подало відзив на апеляційну скаргу, просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що суд у повному обсязі з’ясував обставини справи, що мали значення для правильного вирішення господарського спору, доведено та всебічно обгрунтовано, надано належну оцінку доказам, грунтуючись на повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності. Звертає увагу суду, що твердження апелянта про те, що договір неукладений є помилковим та спростований судом так, як договір є виконаний, що підтверджується наявними матеріалами справи. Вказує, що безпідставними є твердження про те, що не застосовуються положення п. п. 5.6, 8.1, 8.2 договору до спірних відносин, що спростовує підписаний сторонами акт надання послуг №223 від 05.07.2017 та положення ст.859 ЦК України. Зазначає, що відповідач у ході розгляду справи проти виконання ним робіт не заперечив, а підтвердив їх виконання, однак, жодних доказів виконання ним гарантійних зобов’язань суду не надав, а також не надав доказів оплати штрафу. Крім того, договір чи його окремі положення недійсними визнані не були, відтак обов’язкові для виконання, а також відповідач не надав суду безумовних доказів, які б підтверджували відсутність його вини у виявлених недоліках. Також, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували відсутність його вини у виявленні недоліків виконаних робіт. Тому, на думку позивача, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача неустойку у вигляду штрафу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи наведені у поданому відзиві на апеляційну скаргу, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська дорожня служба” у межах, визначених статтею 269 ГПК України, матеріали справи №914/1719/17, заслухав пояснення представника позивача та вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 26 грудня 2017 року у справі №914/1719/17 відсутні.

Згідно із матеріалами справи, Товариство з додатковою відповідальністю «НДІ «АМФІТОН» (замовник) і Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» (підрядник ) 15.06.2017р. уклали договір виконання робіт №15/06-17 за умовами якого підрядник (відповідач) приймає на себе зобов’язання власними силами, з використанням власних матеріалів та обладнання виконати роботи по ремонту асфальтобетонного покриття, розташованого між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові, в обумовлений договором строк та у відповідності до умов договору, будівельних норм та правил, а замовник зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.1, 3.1). Ціна договору включає у себе вартість робіт і матеріалів та складає 50 700,00 грн (п. 2.1). Період виконання робіт - червень 2017 р. (п. 3.4).

За умовами п.8.1. договору підрядник дає гарантію на роботи (якість виконаних робіт) строком на 2 роки з дня підписання актів КБ-2в і довідок форми КБ-3, за умови належної експлуатації асфальтового покриття, за відсутності впливу на нього механічних пошкоджень, розливу хімічних, паливо-мастильних матеріалів.

У разі виявлення замовником недоліків у роботах, які виникли з вини підрядника протягом гарантійного терміну, замовник звертається до підрядника з письмовою рекламацією. Представниками сторін, не пізніше двох календарних днів з моменту отримання підрядником рекламації від замовника, складається дефектний акт, в якому зазначається перелік недоліків. Підрядник зобов’язаний виконати обумовлені цим пунктом договору гарантійні зобов’язання (усунути виявлені недоліки у роботах) належним чином, якісно, власними чи залученими силами за власний рахунок у строк 7 (сім) календарних днів з дня підписання сторонами дефектного акту (п. 8.2).

Пунктом 5.6 договору сторони погодили, що у разі відмови підрядника від виконання гарантійних зобов’язань та/або відмови, ухилення підрядника від підписання Дефектного акту та/або прострочення терміну виконання гарантійних зобов’язань (усунення недоліків), підрядник на вимогу замовника, протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги сплачує замовнику штраф у розмірі ціни договору, вказаної у п. 2.1 договору.

Підписаним сторонами актом надання послуг №223 від 05.07.2017 підтверджено виконання відповідачем робіт за договором №15/06-17 по ремонту асфальтобетонного покриття, розташованого між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові на суму 10 000,00 грн з ПДВ, яку позивач оплатив відповідачу.

Цю обставину сторони не заперечують і не оспорюють.

13.07.2017р. комісія у складі представників ТзОВ «НДІ «АМФІТОН» склала дефектний акт про виявлені дефекти у виконаних роботах та використаних матеріалах при улаштуванні частини асфальтового покриття між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові, а також сфотографовано виявлені дефекти. У дефектному акті вказано про суттєві недоліки у виконаних відповідачем роботах, а саме частина асфальтобетонного покриття виконана із використанням неякісного або грубодисперсного асфальту, який, зазвичай використовується у нижніх шарах дорожнього покриття, що призвело до розшарування та руйнування верхнього шару покриття на орієнтовній площі 90 кв. м.

18.07.2017 позивач надіслав відповідачу рекламацію від 17.07.2017 №13 (в порядку п. 8.2 Договору виконання робіт №15/06-17 від 15.06.2017), якою проінформував підрядника про те, що представниками позивача було зафіксовано суттєві недоліки у виконаних відповідачем роботах по ремонту асфальтобетонного покриття, розташованого між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові, та просив відповідача не пізніше двох календарних днів з моменту отримання рекламації, забезпечити присутність власних уповноважених представників на місці виконання робіт за договором для оформлення Дефектного акту (копія повідомлення про вручення поштового відправлення (рекламації) відповідачу наявна в матеріалах справи).

09.08.2017 позивач в порядку п. 5.6 договору виконання робіт №15/06-17 надіслав відповідачу вимогу не пізніше 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги сплатити позивачу штраф у розмірі ціни договору, вказаної у п. 2.1 договору, що складає 50 700,00 грн.

У матеріалах справи відсутні докази реагування відповідача на рекламацію та вимогу, заперечення чи спростування зазначених в дефектному акті недоліків виконаних робіт по ремонту асфальтобетонного покриття, розташованого між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові.

Згідно із ст. ст. 11, 629 ЦК України та ст.174 ГК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків (господарських зобов’язань) є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст.609 ЦК України).

Згідно з ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

За визначенням ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (ч.2 ст.837 ЦК України).

Згідно з ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до вимог ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду (ст. 859 ЦК України).

Частина 2 ст. 217 ГК України визначає, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Статтею 551 ЦК України передбачено право суду зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що за своїм змістом договір виконання робіт №15/06-17 від 15.06.2017 є договором підряду. Виконання відповідачем робіт за договором №15/06-17 по ремонту асфальтобетонного покриття, розташованого між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові на суму 10 000,00 грн з ПДВ підтверджено підписаним сторонами актом надання послуг №223 від 05.07.2017.

Відповідач не заперечив і не спростував виконання ним робіт за договором №15/06-17, оплати позивачем вартості виконаних робіт. Та обставина, що сторони не оформляли виконані роботи актами форми КБ-2 і довідок форми КБ-3 не спростовує факту виконання робіт за договором №15/06-17 від 15.06.2017р., їх оплати. Отже договір №15/06-17 є виконаним, що спростовує доводи апелянта про його неукладення.

За умовами договору №15/06-17 підрядник (відповідач) надав гарантії на виконані ним роботи, однак не виправив виявлені позивачем недоліки виконаних робіт по ремонту асфальтобетонного покриття, розташованого між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові, не заперечив наявність недоліків, зазначених у дефектному акті.

У силу приписів ст. ст. 857, 859 ЦК України і умов договору №15/06-17 відповідач (підрядник) зобов'язаний був передати позивачу (замовник) результат роботи, який мав відповідати умовам договору №15/06-17, а також вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Якість і результат виконаних робіт в межах гарантійного строку має бути придатним для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру.

Недоліки виконаних робіт по ремонту асфальтобетонного покриття, розташованого між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові підтверджені дефектним актом, складеним замовником 13.07.2017р., про що повідомлено відповідача. Проте відповідач не відреагував на надіслану позивачем рекламацію, не забезпечив присутність представників для складання спільного дефектного акту, не заперечив наявності виявлених недоліків і не усунув їх. Відповідно позивач 09.08.2017 у порядку п. 5.6 договору №15/06-17 надіслав відповідачу вимогу не пізніше 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги сплатити замовнику штраф у розмірі ціни договору. Відповідач не заперечив факту отримання ним вимоги позивача.

Таким чином, за умовами договору №15/06-17 відповідач надав гарантії на виконані ним роботи та у разі виявлення недоліків зобов’язався належним чином їх усунути, проте на вимогу позивача не з’явився для оформлення дефектного акту, не виправив виявлені позивачем недоліки, та не спростував наявність недоліків, які були вказані позивачем у від 17.07.2017 №13 та зафіксовані у Дефектному акті від 13.07.2017, таким чином відповідач порушив договірні зобов’язання обумовлені пунктами 8.1, 8.2 договору, а також відповідач не надав суду безумовних доказів, які б підтверджували відсутність його вини у виявлених недоліках.

З урахуванням обставин справи і вимог закону доводи апеляційної скарги не спростовують правомірного висновку суду першої інстанції про часткове задоволення позову - стягнення з відповідача штрафу у сумі 10 000,00 грн.

Також апелянт вказує, що дослідження обставин щодо наявності недоліків у виконаних роботах потребує спеціальних знань та залучення експерта, чого зроблено не було.

Так, відповідач вправі був залучити експерта із спеціальними знаннями, щоб підтвердити відсутність вини у виявлених недоліках, або звернутись до суду із клопотанням про призначення експертизи, однак такою можливістю відповідач не скористався.

Наведені обставини справи та приписи закону спростовують доводи апелянта про те, що суд безпідставно стягнув кошти і неповно з’ясував обставини справи, які мають істотне значення для справи. Господарський суд Львівської області дослідив усі обставини справи, надані докази, дав їм належну юридичну оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права щодо вирішення спору. Отже, рішення Господарського суду Львівської області від 26 грудня 2017 року у справі №914/1719/17 є обґрунтованим, відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 26 грудня 2017 року у справі №914/1719/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська дорожня служба” без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 05 червня 2018 року.

Головуючий суддя В.М. Гриців

суддя О.С. Скрипчук

суддя М.І. Хабіб