Ухвала суду № 74451423, 04.06.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"04" червня 2018 р. Справа№ 925/960/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховець А.А.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017

у справі № 925/960/16 (суддя Наріжний С.Ю.)

за спільною заявою Приватного підприємства "Сіам-М" (правонаступником якого є ТОВ "Прайм Фінексперт") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Егс-Трейд"

до Публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2017 у справі № 925/960/16 заяву Головного управління ДФС у Київській області задоволено частково. Визнано грошові вимоги Головного управління ДФС у Київській області до ПАТ "Ватутінський хлібокомбінат" у сумах: 101 466,22 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 88 175,95 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (в ліквідаційній процедурі). В іншій частині заяву відхилено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 в частині відхилення кредиторських вимог в розмірі 26 190,92 грн. ЄСВ та 34 562,39 грн. ПДВ, включити кредиторські вимоги в розмірі 26 190,92 грн. ЄСВ та 34 562,39 грн. ПДВ до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 (у складі: головуючий суддя Сотніков С.В., Остапенко О.М. Верховець А.А.) апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 у справі № 925/960/16 з доданими до неї документами повернуто скаржнику. Клопотання Головного управління ДФС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без розгляду.

03.04.2018 (згідно вхідного штампу місцевого господарського суду) Головне управління ДФС у Київській області вдруге звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017. Одночасно скаржник порушив клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.04.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області передано на розгляд колегії суддів у складі: Верховець А.А. (головуючий суддя), Іоннікова І.А., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 у справі № 925/960/16 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, надано заявнику строк на усунення недоліків скарги, а також вказано спосіб усунення таких недоліків (зазначено: скаржнику необхідно вказати інші підстави для поновлення строку (за наявності) та надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2018, у зв'язку з не усуненням недоліків, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 у справі № 925/960/16 з доданими документами повернуто скаржнику без розгляду.

01.06.2018 (згідно вхідного штампу місцевого господарського суду) Головне управління ДФС у Київській області втретє звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017. Одночасно скаржник порушив клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 01.06.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області передано на розгляд колегії суддів у складі: Верховець А.А. (головуючий суддя) Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Згідно з п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Господарськогопроцесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Так, строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 у справі № 925/960/16 закінчився 21.11.2017 (з урахуванням святкових та вихідних днів), тоді як апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 01.06.2018, про що свідчить відмітка канцелярії, тобто подана із пропуском встановленого законодавством строку для подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає про те, що починаючи з 07.09.2017 у ГУ ДФС Київської області було заблоковано рахунки призначені для сплати судового збору відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845, у зв'язку з примусовим стягненням коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до Київського апеляційного господарського суду 03.04.2018 ГУ ДФС Київської області в клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження зазначало аналогічні підстави для поновлення строку, однак ухвалою апеляційного суду від 19.04.2018 дані підстави (заблокування рахунків) було визнано судом неповажними, а тому наразі клопотання скаржника про поновлення строків на апеляційне оскарження, в цій частині, не підлягає розгляду.

Разом з тим, ГУ ДФС Київської області порушуючи клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження зазначає, що у контролюючого органу станом на 26.02.2018 були відсутні асигнування для оплати поштового зв'язку для відправки копії апеляційних скарг сторонам.

Проте, апеляційний суд вважає доводи скаржника стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами з урахуванням наступного.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу скаржника на той факт, що ГУ ДФС Київської області вже двічі зверталось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017. При цьому, кожного разу апеляційна скарга скаржника не відповідала вимогам ГПК України (1-й раз: апеляційна скарга подана без підпису; 2-й раз: не містила доказів сплати судового збору у встановленому розмірі). Таким чином, втретє звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 може бути розцінене колегією суддів як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи на звернення до суду із апеляційними скаргами.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі № Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

За наведеного, враховуючи, що скаржник оскаржуючи ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 та звертаючись з апеляційною скаргою у червні 2018 року (звернення з апеляційною скаргою втретє) в обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження зазначив, що у контролюючого органу до 26.02.2018 було відсутнє асигнування для оплати поштового зв'язку, навів необґрунтовані причини пропуску строку, так як поштові квитанції датовані 27.02.2018, а отже ГУ ДФС Київської області мало можливість звернутись до Київського апеляційного господарського суду невідкладно та з дотриманням норм ГПК України, тоді як цього зроблено не було.

В свою чергу, можливість подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу в найкоротші строки залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління ДФС у Київській області підлягає залишенню без руху, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме - скаржнику необхідно вказати інші підстави для поновлення строку (за наявності).

Одночасно колегія суддів звертає увагу скаржника, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Керуючись статтями 164, 174, 234, 258, ч. 2, 3 ст. 260, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 у справі № 925/960/16 - залишити без руху.

2. Роз'яснити Головному управлінню ДФС у Київській області, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені у мотивувальній частині ухвали.

3. Попередити Головне управління ДФС у Київській області, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України, оскаржується в порядку ст. 287ГПК України.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков