Постанова № 74451405, 24.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2018 р. Справа№ 910/8397/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2018р. (повний текст складено 05.04.2018р.)

у справі №910/8397/16 (суддя Гулевець О.В.)

за скаргою Комунального підприємства "Київський метрополітен" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг"

до Комунального підприємства "Київський метрополітен"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Київської міської ради

2) Київської міської державної адміністрації

3) Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

за участю Прокуратури міста Києва

про стягнення 2 705 379 935,83 грн., розірвання договору та витребування майна,

та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг"

про визнання недійсним пункту договору,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/8397/16 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" до Комунального підприємства "Київський метрополітен", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 2 705 379 935,83 грн., розірвання договору та витребування майна; та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" про визнання недійсним пункту договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2016р. у справі №910/8397/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" 396 828 349,71 грн. заборгованості з оплати частини вартості предмета лізингу, 116 766 204,27 грн. заборгованості з оплати відсотків за користування предметом лізингу, 235 028 314,75 грн. інфляційних втрат, 25 332 102,90 грн. 3% річних та 55 489,35 грн. судового збору. В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства "Київський метрополітен" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017р. рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016р. у справі №910/8397/16 змінено. Позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" 365 972 194,84 грн. заборгованості з оплати вартості частини предмету лізингу, 112 303 827,30 грн. заборгованості з оплати відсотків за користування предметом лізингу, 229 098 329,81 грн. інфляційних втрат, 42 027946,73 грн. пені, 1 191 237276,82 грн. коефіцієнт коригування, 25 332,90 грн. 3% річних, 123 813,30 грн. судового збору за подання позовної заяви та 144 461,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства "Київський метрополітен" відмовлено повністю.

06.02.2017р. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017р. в частині задоволення позову про стягнення пені в розмірі 42 027 946,73 грн. скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017р. у справі № 910/8397/16 залишено без змін.

14.09.2017р. Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, у якій просив суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54589710 з примусового виконання постанови ВП 53587903 про стягнення з КП "Київський метрополітен" виконавчого збору у розмірі 166 344 670,47 грн., винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І. В.

В обґрунтування скарги, скаржник посилався на те, що відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання, а тому для стягнення виконавчого збору, повинна бути наявність відкритого виконавчого провадження та документу за яким здійснюються виконавчі дії.

Скаржником також зазначено, що виконавчий збір не стягується: якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", в підтвердження чого надано лист Головного управління державної казначейської служби України в місті Києві № 5-09/3533-10724 від 30.08.2017р.

На думку заявника, існує наявність подвійного стягнення суми виконавчого збору, що підтверджується постановою від 02.02.2018р. про відкриття виконавчого провадження ВП №55700556 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.02.2017р. по справі №910/8397/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2018р. у справі №910/8397/16 відмовлено у задоволенні скарги Комунального підприємства "Київський метрополітен" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Комунальне підприємство "Київський метрополітен" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на допущені порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження», просило скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України з підстав наведених у скарзі на дії ДВС.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., розгляд справи призначено на 24.05.2018р.

16.05.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від ДВС надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Представники третіх осіб-2,3 до судового засідання, що відбулось 24.05.2018р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Зі змісту статті 339 Господарського процесуального кодексу України випливає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало відкрите, згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2017р., виконавче провадження №53587903 про стягнення з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" 365 972 194,84 грн. заборгованості з оплати вартості частини предмету лізингу, 112 303 827,30 грн. заборгованості з оплати відсотків за користування предметом лізингу, 229 098 329,81 грн. інфляційних втрат, 42 027 946,73 грн. пені, 1 191 237 276,82 грн. коефіцієнт коригування, 25 332 102,90 грн. 3% річних, 123 813,30 грн. судового збору за подання позовної заяви та 144 461,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Пунктом 3 постанови від 16.03.2017р. про відкриття виконавчого провадження ВП53587903 постановлено стягнути з боржника (Комунального підприємства "Київський метрополітен") виконавчий збір у розмірі 196 623 995,35 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% від суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

28.08.2017р. до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява стягувача за підписом генерального директора ТОВ "Укррослізинг" Павсюк В.В. та виконавчого директора ТОВ "Укррослізинг" Мендограло I.A. про повернення виконавчого документу на підставі статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою про повернення виконавчого документа №53587903 від 28.08.2017р. наказ Господарського суду міста Києва від 06.02.2017р. у справі №910/8397/16 повернуто стягувачу з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" - на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа.

Положеннями частини 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній станом на 28.08.2017р.) встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною 9 статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, виконавчий збір підлягає стягненню в порядку та розмірі, визначеному нормами Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено можливість винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема, після повернення виконавчого документа стягувачу згідно статті 37 Закону.

На виконання приписів ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки наказ суду повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець 28.08.2017р. виніс постанову про стягнення з Комунального підприємства "Київський метрополітен" суми виконавчого збору у розмірі 166 344 670,47 грн.

29.08.2017р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В., на підставі ст. 24-27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54589710 з примусового виконання постанови №53587903 від 28.08.2017р. про стягнення з КП "Київський метрополітен" суми виконавчого збору у розмірі 166 344 670,47 грн.

Враховуючи, що наказ Господарського суду міста Києва від 06.02.2017р. у справі №910/8397/16 повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", в силу приписів ч. 3 ст. 40 вказаного Закону обов'язок забезпечення стягнення з боржника несплаченої суми виконавчого збору, в даному випадку у розмірі 166 344 670,47 грн. покладається на державного виконавця.

Таким чином, винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. постанова від 29.08.2017р. про відкриття виконавчого провадження ВП №54589710 з примусового виконання постанови ВП №53587903 про стягнення з КП "Київський метрополітен" виконавчого збору у розмірі 166 344 670,47 грн. відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та визнається прийнятою у межах, наданих державному виконавцю цим Законом повноважень.

При цьому, пункт 3 постанови від 16.03.2017р. про відкриття виконавчого провадження та постанова від 28.08.2017р. про стягнення виконавчого збору боржником не оскаржені та в установленому законом порядку недійсними не визнавались.

За таких обставин, постанова від 29.08.2017р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 28.08.2017р. у розмірі 166 344 670,47 грн. винесена державним виконавцем на підставі чинних постанов та у відповідності з приписами ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", а тому посилання скаржника на те, що оскаржувана постанова, в порушення приписів ч. 6 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", винесена передчасно та за відсутності документу, за яким здійснюються виконавчі дії, є безпідставними.

При цьому, приписами ч. 6 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

У зв'язку з цим, можливість подвійного стягнення виключається, що спростовує доводи скаржника з цього приводу.

Стосовно посилання скаржника на п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" та на лист Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві №5-09/3533-10724 від 30.08.2017р. щодо відсутності підстав для стягнення виконавчого збору, то такі твердження скаржника є помилковими, оскільки виконання рішення суду по справі №910/8397/16 не здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

У відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Лист Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві №5-09/3533-10724 від 30.08.2017р. вказаних обставин не підтверджує і містить лише запит про надання роз'яснень щодо виконання рішення суду.

Позиція Верховного Суду, наведена у постанові від 15.02.2018р. по справі № 910/1587/13 за результатами розгляду у касаційному порядку скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на яку посилається скаржник, є недоречною, адже зі змісту постанови Верховного Суду вбачається, що між учасниками виконавчого провадження виникли спірні відносини з інших правових підстав, а постанова про стягнення виконавчого збору, як встановлено судами, прийнята за відсутності постанови про закінчення виконавчого провадження згідно статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" чи постанови про повернення виконавчого документа згідно статті 37 вказаного Закону.

Надані скаржником постанови Вищого господарського суду України по справі №19/82 та Верховного Суду України по справі №3-341гс16 стосуються інших правових відносин, а зі змісту вказаних постанов, вбачається що виконавче провадження здійснювалось у відповідної до Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка була чинною до набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016р.

Обґрунтованих доказів, які б спростовували правомірність відкриття виконавчого провадження ВП №54589710 з примусового виконання постанови №53587903 від 28.08.2017р. про стягнення з КП "Київський метрополітен" суми виконавчого збору у розмірі 166 344 670,47 грн., скаржник не навів, тож скарга Комунального підприємства "Київський метрополітен" є необґрунтованою та не підлягала задоволенню.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятої судом першої інстанції ухвали у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2018р. у справі №910/8397/16 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2018р. у справі №910/8397/16 - залишити без змін.

3. Матеріали оскарження №910/8397/16 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 04.06.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко