Рішення № 74450991, 05.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2018 року № 826/15351/17

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Трейдінг» до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максі Трейдінг» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Максі Трейдінг») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у місті Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.11.2017 №005787.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акту фактичної перевірки від 26.10.2017 №2194/26/15/14/40898989 прийнято 09.11.2017 податкове повідомлення-рішення №005787, яке підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача Подольна О.М. позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Кулько В.С. проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, який долучено до матеріалів справи та в якому зазначено про те, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовано в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте цілком на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на вищевказану норму, представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання про здійснення розгляду справи в письмовому провадженні.

Так, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України 04 квітня 2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів справи, на підставі наказу від 29.09.2017 №9952 та направлень на перевірку від 13.10.2017 №6656/26-15-14-09 та від 19.10.2017 №6655/26-15-14-09 проведено фактичну перевірку ТОВ «Максі Трейдінг» за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 4, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 26.10.2017 №2194/26/15/14/40898989.

Перевіркою встановлено порушення пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004.

На підставі вказаного акту фактичної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №005787 від 09.11.2017.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами і підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регламентовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637).

Згідно з п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (втратила чинність на підставі Постанови Національного банку України №148 від 29.12.2017, була чинна станом на час проведення перевірки), готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Пунктом 2.6 вказаного положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Таким чином, оприбуткуванням готівки при здійсненні торгівлі із застосуванням реєстратора розрахункових операцій вважається фіксація в пам'яті РРО операцій та щоденне відображення їх у повній сумі в КОРО.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до п. 2.13 зазначеного Положення, підприємства та підприємці мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Проте, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) не передбачено, що сума коштів, що використовується підприємством в якості розмінної монети для видачі здачі не повинна оприбутковуватись чи оприбутковується в будь-який інший спосіб ніж встановлений вимогами чинного законодавства.

Згідно п. 2 р. І Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до положень п. 6 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції "службове внесення".

Тобто розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена в скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції "службове внесення".

Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є Z-звіт, у якому відображається інформація про операцію "службове внесення".

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було проведено через РРО суму у розмірі 200,00 грн. як «службове внесення», що і розуміється розмінною монетою, однак вказана сума не відображена у касовій книзі.

Так, з 04.10.2017 по 22.10.2017 з реєстратора розрахункових операцій, який використовується позивачем, з використанням функції «службова видача» підприємством видані готівкові кошти на загальну суму 49 514,00 грн., згідно з даними касової книги позивача з 04.10.2017 по 22.10.2017 оприбутковано готівкові кошти на загальну суму 45 714,00 грн. Таким чином, в касовій книзі підприємства з 04.10.2017 по 22.10.2017 не оприбутковані готівкові кошти у день їх фактичних надходжень на загальну суму 3 800,00 грн., прибуткові касові ордери на суму 3 800,00 грн. не складалися, що підтверджується матеріалами справи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що податковим органом здійснена фактична перевірка ТОВ «Максі Трейдінг», яка проводилась за участю двох посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві. Під час перевірки було встановлено неоприбуткування розмінної монети в сумі 200,00 грн. за кожен день на загальну суму 3 800,00 грн. За показаннями свідка, така сума як 200,00 грн. вказана у обліку руху готівки, однак в касовій книзі підприємства не зазначена. Крім того, при досліджені книги обліку розрахункових операцій, залишок на кінець дня становить 0 гривень, тобто кошти в касовому апараті не залишались.

Також, в судовому засідання був допитаний свідок ОСОБА_4, який пояснив суду, що з касового апарату в кінці робочого дня видавалися готівкові кошти, що підтверджується службовою видачею, але в касовій книзі підприємства з 04.10.2017 по 22.10.2017 не оприбутковані кошти у день їх фактичних надходжень на загальну суму 3 800,00 грн., прибуткові касові ордери на суму 3 800,00 грн. не складались. Крім того, свідок зазначив, що фактична перевірка здійснювалась на підставі наказу №9952 від 29.09.2017 та направлень на перевірку від 13.10.2017 №6656/26-15-14-09 та №6655/26-15-14-09 Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, виданих на ім'я головних державних ревізорів-інспекторів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Метою була перевірка порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обмін підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Така перевірка була здійснена в строки на підставі вимог чинного законодавства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про не доведення позивачем його позиції стосовно того, що виявлені відповідачем суми готівкових коштів у відповідні дні з 04.10.2017 по 22.10.2017 як не оприбуткована готівка були сумами «розмінної монети», яка вносилась кожного дня до місця здійснення розрахунків за допомогою РРО, і були виручкою попередніх періодів, яка до цього була оприбуткована у касі підприємства на підставі розрахункових документів.

Суд погоджується з доводами відповідача стосовно встановлення останнім факту не оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства, а саме згідно наданих до перевірки документів встановлено, що позивач не здійснює облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень (у день одержання готівкових коштів) в касовій книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цьому випадку обов'язок щодо доказування відповідач виконав, оскільки довів правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення від 09.11.2017 №005787.

Натомість, твердження позивача в ході судового розгляду справи не знайшли свого належного правового обґрунтування, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України та не підтверджені належними доказами. На інші підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення позивач не посилався, а суд їх не встановив, з огляду на що, у суду відсутні підстави для його скасування.

Ураховуючи наведене, проаналізувавши норми законодавства та надавши оцінку наявним доказам у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Трейдінг» до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко